Питання для самоконтролю студентів

1. Як теоретично обґрунтувати алгоритм формування вартості потенціалу підприємства?

2. Чи існує універсальна модель оцінки потенціалу підприємства та його складових елементів?

Тести

1. Упорядкований, цілеспрямований процес визначення у грошовому виразі вартості об’єкта з урахуванням потенційного та реального доходу, який має місце в певний проміжок часу в умовах конкретного рин­ку, – це...

а) ідентифікація вартості в обміні

б) ідентифікація вартості в користуванні

в) оцінка вартості підприємства

г) управління вартістю

2. Оцінку потенціалу підприємства можна здійснити тільки у вартісному вимірі?

а) так

б) ні

3. До основних елементів процесу оцінки не відноситься ...

а) об’єкт оцінки

б) суб’єкт оцінки

в) критерій оцінки

г) одиниці вимірювання

д) контроль

4. Сукупність критеріїв, одиниць вимірювання та показників оцінки має назву ...

а) механізм процесу оцінки

б) інструменти процесу оцінки

в) система оцінки

г) усі відповіді вірні

5. Що з нижченаведеного відповідає визначенню ринкової вартості?

а) вартість, яка розрахована на основі реалізації окремих активів підприємства

б)різниця між виручкою від продажу окремих активів підприємства та витратами на ліквідацію

в)найбільш вірогідна ціна при здійсненні угоди між типовим покупцем та продавцем

г) вартість, яка враховує індивідуальні потреби конкретного інвестора

д) вартість, яка розрахована для підприємства, котре перебуває в стані банкрутства.

Бібліографічний список

[34; 35; 36; 37; 49]

Тема 7. Методичні підходи до оцінювання потенціалу підприємства

Мета: засвоєння, закріплення, поглиблення та систематизація знань про витратні, порівняльні, результатні методи оцінки потенціалу підприємства, коефіцієнт капіталізації, ставка дисконту.

План вивчення теми

1. Методи оцінки потенціалу підприємства.

2. Види коефіцієнтів капіталізації.

3. Методи визначення коефіцієнтів капіталізації.

4. Методи розрахунку ставки дисконту.

Методичні рекомендації

Рис. 2.6. Вартість підприємства та втіленого в ньому потенціалу

Загальна класифікація методів оцінки підприємства та його потенціалу:

• витратний (майновий) – визначає вартість об’єкта на основі суми витрат на його створення та використання.

• порівняльний (ринковий) – методи цієї групи визначають вартість на базі співставлення з аналогами, що вже були об’єктами ринкових угод.

• результатний (дохідний) – вартість об’єкта оцінюється на основі величини чистого потоку позитивних результатів від його використання

Суть коефіцієнта капіталізації полягає в поєднанні двох економічних процесів – отримання доходу на капітал та відшкодування капіталу інвестора-власника.

Залежно від бази визначення норми (ставки) відшкодування капіталу поділяють на норми доходу, норми грошових потоків, норми відшкодування та норми прибутковості. Відповідно до цього прийнято розрізняти такі види коефіцієнтів капіталізації:

– загальний коефіцієнт капіталізації (overall capitalization rate);

– коефіцієнт капіталізації власного капіталу (equity capitalization rate);

– коефіцієнт капіталізації позикового капіталу (mortgage capitalization rate);

– коефіцієнт капіталізації залежно від об’єкта оцінки (землі, об’єктів нерухомості, нематеріальних активів тощо).

Рис. 2.7. Методи визначення коефіцієнта капіталізації при оцінці вартості потенціалу підприємства

Таблиця 2.2

Методи розрахунку ставки дисконту

Назва методу	Загальна характеристика	Технологія розрахунку	Специфіка використання
Метод кумулятивної побудови	Передбачає сумуван-ня безризикової ставки з усіма ком- пенсаціями за ризик, яким переобтяжений об’єкт оцінки	де rбаз – базова безризикова ставка дисконту; ki – компен­сація за і-тий ризик; n – кіль-кість урахованих ризиків	Безризикова ставка дорівнює депозитній ставці комерцій-них банків, ураховуючи: : 1) депозит є валютним; 2) сума депозитного вкладу співстав­на з розміром чистого операційного потоку капіталу; 3) термін отриман-ня чистого операційного потоку капіталу від викорис-тання об’єкта співставний зі строком депозитного вкладу; 4) умови депозиту відпові-дають угодам з юридичними особами; 5) загальна безри-зикова дисконтна ставка розраховується як середня між названими вище факторами провідних банків країни
Метод внутрішньої норми дохідності	Реалізується у двох формах: простій та модифікованій; передбачає вста-новлення ставки дискон­ту відповідно рівню внутрішньої норми дохідності капіталу інвестора	, де СF + – притоки капіталу підприємства за і-тий рік (період); CF – відтоки капіталу підприємства за і-тий рік (період); n – кількість прог-нозних періодів оцінки; Fmi () – дисконтний множник, визначений як відповід-на функція грошової одиниці для і-го періоду за попередньо вста-новленою ставкоюпо відношенню до базово-го періоду. Звідси виводиться зна-чення дисконтної ставки, хоча це й пов’язано з труднощами матема-тичного характеру	Використовується при розрахунках мінімальної вартості об’єкта, яка відповідає нульовому бюджетуванню грошових потоків
Метод співставного продажу	Ставка дисконту визначається шляхом ділення чистого опе-раційного потоку за об’єктами-анало­гами на їх ринкову вар-тість (у комерційних угодах)	де NCFі – чистий операційний потік капі-талу за і-тим об’єктом; MVі – ринкова вартість і-того об’єкта-аналога; n – кількість ринкових аналогів, доступних на ринку	Використовується у випадку наявності в аналітика дос-товірної інформації щодо об’єктів аналогів та відповідного розвитку ринків нерухомості, землі, застосовуваного устаткування тощо

Продовження табл.2.2

Метод капітальних активів	Ставка дисконту визначається через існуючий ринок капіталу	де rбаз – базова без-ризикова ставка дис-конту;– коефіцієнт бета (коефіцієнт сис-тем­ного ризику); ррин – середня дохідність ринку	До запропонованої формули, як правило, додаються індивідуальні поправки за конкретним об’єктом оцінки: компенсація за відмінності у масштабах діяльності; компенсація за спеціальні ризики об’єкта тощо
Метод ставки LIBOR	Ставка дисконту встановлюється відповідно до вартос-ті грошової одиниці на Лондонській валю-тній біржі, врахову-ючи державний ризик	, де LIBOR – вартість продажу грошей на європейських валютних ринках; К – рівень ризику країни	При фінансуванні об’єкта через європейські валютні ринки на стан- дартних умовах залучення
Метод сполучених інвестицій	Виступає у двох різнови-дах: 1) для власного і позикового капіталу, 2) для скла-дових елементів об’єк­та; передбачає вста-новлення ставки дисконту за середньо-зваженою техноло-гією	1) де q – частка позикових джерел фінансування у загальній сумі капіталу підприємства; рk – середня дохідність позикового капіталу; ра – нормальна дохідність власного капіталу. 2) де qЗЕМ – частка вартості землі в загальній вартості об’єкта; rЗЕМ – ставка дисконту для зем­лі; qНЕР – частка вартості неру­хомості у загальній вартості об’єкта; rНЕР – ставка дисконту для неру-хомості; qN – частка вартості n-го елемента в загальній вартості об’єкта; rN – ставка дисконту для n-го елемента	Використовується при пози-ковому фінансуванні купівлі та функціонуванні об’єкта оцінки, або за наявності точних даних щодо всіх складових (конструкційних) елементів об’єкта
Метод середньозваженої вартості капіталу	Ставка дисконту встановлюється відповідно до рівня середньозважених витрат на капітал	де qП – частка кредиту в за-гальному обсязі фінансування об’єкта; vП – кредитна ставка; qВ – частка власного капіталу в загальному обсязі фінансування об’єкта; vП – вартість використання власного капіталу; qN – частка n-го джерела фінансових ресурсів у загаль-ному обсязі фінансування об’єкта; vN – вартість вико-ристання n-го дже­рела фінансування	Використовується для приведення грошових потоків, визначених по моделі сукупного капіталу