2. Підходи до вивчення національної культури

Контекстуальний підхід Холу Контекст (від лат. contextus – з'єднання, зв'язок), відносно закінчений уривок письмового або усного мовлення (тексту), у межах якого найбільше точно виявляється значення окремих вхідних у нього слів, виражень і т.п. Едуард і Милдред Хол (1976) виділяють дві групи країн:
Країни з низькоконтекстуальною культурою Країни з висококонтекстуальною культурою	Інформація між співрозмовниками передається у відкритій формі Культурний контекст має велике значення для розуміння інформації

Відмінності між стилями ведення переговорів у різних культурах

Японія	Північна Америка	Латинська Америка
1	2	3
Висока значимість емоційної сприйнятливості	Низька значимість емоційної сприйнятливості	Досить висока значимість емоційної сприйнятливості
Прагнення приховувати емоції	Відкриті або безпристраснідії	Високий рівень емоційності
Тонка гра; згода міжпартнерами	Вирішення суперечок через суд рідше, ніж на підставі згодиміж партнерами	Груба гра; використання слабких сторін партнерів
1	2	3
Лояльність працівників стосовно роботодавця Турбота роботодавця про своїх працівників	Недостатня відданість працівників роботодавцеві. Розрив зв'язків по обидва боки якщо буде потреба	Лояльність працівників стосовно роботодавця (який у багатьох випадках є членом родини)
Групове прийняття рішень на основі консенсусу	Командна робота служить ресурсом для приймаючого рішення	Рішення приймаються індивідуально
Важливість підтримки престижу. У деяких випадках — прийняття рішень на підставі необхідності порятунку чиєїсьрепутації	Прийняття рішень на підставіспіввідношення між витратами й результатом. Підтримка престижу не завжди є підставою для прийняття рішень	Вирішальне значення підтримки престижу в процесі прийняття рішень, що необхідно для збереження честі, гідності
Особи, що приймають рішення, мають неприховані особливі інтереси	Особи, що приймають рішення, мають особливі інтереси, однак у багатьох випадках це вважається неетичним	Передбачається наявність особливих інтересів в особи, що приймає рішення. Терпиме відношення навколишніх до задоволення таких інтересів
Відсутність схильності до полеміки. Збереження спокою у випадку власноїправоти	Схильність до полеміки й у випадку правоти, і у випадку неправоти нестриманість	Схильність до полеміки й у випадку правоти, і у випадку неправоти; нестриманість
Особлива турбота про акуратність і правильність ділової документації	Велике значення ділової документації як доказовогоматеріалу	Нетерпиме відношення до ділової документації як до перешкоди на шляху розуміння загальнихпринципів
Покроковий підхід до прийняттярішень	Систематичний підхід до організації процесу прийняття рішень	Імпульсивне, спонтанне прийняття рішень
Кінцева мета — інтересигрупи	Кінцева мета — одержання прибутку або задоволення інтересів індивіда	Що добре для групи, добре й для окремих її членів
Формування сприятливогоемоційногосередовища прийняття рішень	Об'єктивність процесу прийняття рішень. Прагнення до того, щоб уникнутискрутних станів і конфлікту інтересів	Суб'єктивний підхід до прийняття рішень
Джерело. Pierre Casse, Training for the Multicultural Manager: A Practical and Cross-Cultural Approach to the Management of People. Washington, D.C.: SIETAR International. © 1982. Відтворюється з дозволу автора.

Принцип культурних груп (кластерів) Культурна група (кластер) – країни, що розділяють подібні культурні цінності (культурні групи: англійська, скандинавська, німецька, латиноамериканська, близькосхідна, далекосхідна, арабська). Модель цінностей орієнтації Клукхона й Стродтбека Рішення проблем залежить від п'яти проблемних зон: Відношення до природи:
- підпорядкування:	Життя визначене. Люди не є хазяїнами своїх доль. Змінити неминуче не можна
- гармонія:	Пристосування до природи
- панування:	Панування над природою
Тимчасова орієнтація
- на минуле:	Пошук рішення в минулому: Як вчинили б наші предки?
- на сьогодення:	Негайний результат дій: Що відбудеться, якщо я зроблю це? Зв'язок винагороди з результатами діяльності.
- на майбутнє:	Довгострокові наслідки подій: Що буде із прийдешніми поколіннями, якщо ми зробимо це сьогодні?
Основа природи людини:
- зло:	Акцентування уваги на контролі поведінки людей за допомогою введення спеціальних правил і санкцій за їхнє порушення
- добро:	Прояв довіри. Партисипативне управління, засноване на залученості
- змішана категорія ( зло-добро):	Акцентування уваги на зміні поведінки, заохоченні бажаної й припиненні небажаної поведінки
Напрямок діяльності:
- життя як такове:	Емоційні суспільства, невимушеність реакцій, орієнтація на інтуїтивне прийняття рішень
- обмеження й контроль:	Прагнення до досягнення балансу в житті й суспільстві, помірність, здатність підкорятися, ієрархія влади
- активна діяльність:	Прагнення до досягнення успіху
Людські відносини:
- індивідуалістичні:	Незалежність і відповідальність за свої вчинки
- лінеарні:	Прагнення до сімейних відносин, структурування влади на підставі ієрархії
- ко-лінеарні:	Співробітництво, групова робота