Педіатрія посібник УМСА+ДДМА

7.На скільки в середньому зростає дитина протягом першого року життя?

A.на 30 см

B.на 15 см

C.на 35 см

D.на 20 см

E.на 25 см

8. Який середньомісячний приріст маси тіла дитини у другому півріччі життя?

A.600г

B.700г

C.400г

D.500г

E.800г

9.У дитини 6 міс. про фізіологічний розвиток рухових функцій свідчить наявність рухової на-

вички:

A.Повертається самостійно з живота на спину

B.Встає на ніжки

C.Повертається зі спини на живіт

D.Лазить та опускається на ніжки

E.Стоїть без підтримки

10.Які процеси у розвитку дітей переважають у сучасний час?

A.гармонійний фізичний розвиток

B.прискорення росту

C.децелерація

D.дисгармонійний розвиток

E.акселерація

11.Отримати інформацію про форму, характер поверхні, температуру, вологість, консистенцію можна за допомогою наступного методу клінічного дослідження:

A.Перкусії

B.Аускультації

C.Розпитування

D.Огляду

E.Пальпації

12.З оцінки якого параметру починається загальний огляд дитини?

A.Статури

B.Типу конституції

24

C.Положення.

D.Свідомості

E.Характеру харчування

13.В якій послідовності лікар проводить огляд дитини?

A.Голова, тулуб, верхні і нижні кінцівки, грудна клітка, обличчя

B.Обличчя, голова, тулуб, верхні кінцівки, грудна клітка, нижні кінцівки

C.Голова, верхні кінцівки, тулуб, нижні кінцівки

D.Голова, тулуб, грудна клітка, верхні і нижні кінцівки

E.Обличчя, голова, тулуб, грудна клітка, верхні і нижні кінцівки

14.Визначення патологічних змін на різних ділянках одного органа проводиться наступним ме-

тодом перкусії:

A.Порівняльна

B.Топографічна

C.Постукування

D.Опосередкована

E.Аускультаторна

15.Який метод пальпації використовується для дослідження печінки, нирок, висхідного і низхідного відділів товстого кишечника?

A.Бімануальна

B.Поштовхоподібна

C.Глибока

D.Поверхнева

E.Проникна

Ситуаційні задачі.

Задача 1. У дитини, що народилась з вагою 2600 г та довжиною 47 см, на другій добі після народження з’явилося інтенсивне почервоніння шкіри. При огляді голосно кричить, здійснює атетозоподібні рухи, спостерігається гіпертонус в групі м'язів-згиначів. Еластичність і тургор шкіри збережені.

Завдання:

1.Оцініть фізичні показники розвитку.

2.Який граничний стан є у новородженого?

3.Як довго даний стан може спостерігатися у дитини?

4.Оцініть нервово-психічний розвиток дитини.

5.Який очікуваний зріст матиме дитина у 3 місяці за відповідних до фізіологічних умов?

25

Задача 2. У дівчинки на 3-ю добу життя шкіра набула жовтушного забарвлення. Дитина народилась з вагою 3600 г, довжина тіла 52 см. Обвід голови – 35 см, обвід грудної клітки – 34

см. Активна. Над легенями пуерильне дихання. Тони серця ритмічні. Живіт м'який. Печінка виступає з-під реберної дуги на 1,5 см., селезінка не пальпується. Випорожнення у вигляді меконію.

Завдання:

1.Оцініть показники обводів голови та грудної клітки.

2.Які потрібно створити умови для проведення огляду новонародженого?

3.Яка імовірна причина зміни кольору шкіри у дитини?

4.Яку очікувану вагу матиме дитина у 5 місяців за відповідних до фізіологічних умов?

5.Який метод оцінки показників фізичного розвитку має застосовуватись, відповідно до сучасних стандартів?

Задача 3. Хлопчик 6 років. Захворів гостро на респіраторну інфекцію, хворіє 2-гу добу.

Об’єктивно: температура тіла 37,8°С. Дитина сонлива, періодично монотонно плаче; лежить на правому боці, ноги приведені до живота, голова закинута назад. На навколишнє оточення не реагує, не відповідає на запитання. У відповідь на больове подразнення з'являються мімічні ру-

хи, які відображають страждання.

Завдання:

1.Оцініть стан і свідомість дитини.

2.Яка імовірна причина даного стану?

3.Яке положення дитини у ліжку?

4.Чим обумовлене положення голови (закинута назад)?

5.До якої вікової групи належить дитина?

26

Тема 2. Вигодовування та харчування здорових дітей. Хронічні розлади харчування у

дітей раннього віку. Рахіт та його вплив на формування зубо-щелепної системи.

Вигодовування дітей на 1-му році життя та особливості харчування в ранньому віці ма-

ють надзвичайно великий вплив на розвиток та стан здоров’я. Якісно неповноцінне або кількісно недостатнє харчування призводить до порушення фізичного, нервово-психічного роз-

витку дітей, морфологічних та функціональних відхилень при формуванні органів та систем,

підвищує захворюваність. Хронічні розлади харчування, особливо білково-енергетична недостатність, спричиняють затримку розвитку дітей, ослаблення імунних функцій, наслідком чого можуть бути сповільнення розвитку зубо-щелепної системи (прорізування зубів) часті за-

хворювання слизових оболонок і т.п. Захворювання на рахіт може обумовлювати грубі пору-

шення розвитку кісткової системи, в тому числі деформацію щелеп, порушення прикусу.

Лікар-стоматолог повинен враховувати значення перерахованих факторів в процесі діагностики, визначення тактики лікування стоматологічних захворювань, як у дітей так і до-

рослих пацієнтів.

Вигодовування дитини 1-го року життя може бути природним (грудним), штучним та змішаним.

Ідеальним продуктом харчування дитини перших 6 місяців життя являється материнське молоко. Воно забезпечує гармонійний розвиток дитини завдяки унікальному складу необхідних поживних речовин в збалансованому співвідношенні, а також містить комплекс біологічно-

активних речовин та захисних факторів. Грудним вигодовуванням є вигодовування виключно грудним молоком, без застосування в раціоні дитини інших продуктів та/або рідини. Бажаним є початок природного вигодовування протягом перших 30-хвилин після народження і його про-

довження до 1-1,5 роки.

10 принципів успішного грудного вигодовування ВООЗ та ЮНІСЕФ:

Кожному закладу, який надає рододопоміжні послуги і здійснює нагляд за новонародже-

ними, належить:

-мати зафіксовану в письмовому вигляді політику у відношенні практики грудного ви-

годовування і регулярно доводити її до відома всього медико-санітарного персоналу.

-навчати весь медико-санітарний персонал необхідним навичкам для здійснення цієї політики.

-інформувати всіх вагітних жінок про переваги і методи грудного вигодовування.

-допомагати матерям починати грудне вигодовування на протязі перших 30 хвилин після пологів.

27

-показувати матерям, як годувати грудьми і як зберегти лактацію, навіть, якщо вони повинні бути відокремлені від своїх дітей.

-практикувати цілодобове спільне розміщення матері та новонародженого в одній палаті.

-заохочувати грудне вигодовування за вимогою дитини.

-не давати новонародженим, які знаходяться на грудному вигодовуванні ніяких штуч-

них засобів (імітуючи груди або заспокоюючих).

-заохочувати створення груп підтримки грудного вигодовування і направляти матерів у ці групи після виписки із лікарні або клініки.

Основні затруднення при грудному вигодовуванні дітей пов’язані зі стоматологічною

патологією:

1.Захворювання порожнини рота і носоглотки (виразки на слизовій оболонці, садна, кан-

дидозний стоматит, нежить).

2.Природжені дефекти (щілина верхньої груби і твердого піднебіння, недорозвинення нижньої щелепи тощо).

3.Маленька нижня щелепа, глосоптоз, синдром П′єра Робена.

Тактика лікаря-стоматолога при вищеперерахованій патології:

1.Лікування з використанням етіотропної терапії (інтерферон, лізоцим, флуконазол),

тимчасове годування з ложечки, посиндромна терапія.

2.При вродженій патології зубощелепної системи та неможливості пристосування дити-

ни до процесу смоктання – годування з ложечки зцідженим грудним молоком, году-

вання через зонд, застосування індивідуального обтуратора, оперативне лікування.

Переваги грудного вигодовування

Грудне молоко являється ідеальним продуктом для немовлят: саме воно пристосоване до особливостей процесу травлення і обміну речовин у дітей цього віку. Основні компоненти жіночого молока максимально відповідають фізіологічним потребам дитини у білках, жирах,

вуглеводах, вітамінах і мінеральних речовинах. Окремі речовини, що входять до складу молока,

являються унікальними по своїй необхідності для розвитку дитини. Це докозогексаєнова,

ейкозопентаєнова жирні кислоти, поліаміни, таурин, інозітол, карнітин. Перераховані речовини,

перш за все, необхідні для розвитку і формування центральної нервової системи,

фоторецепторів сітківки ока.

Жіноче молоко виконує важливу захисну роль по відношенню до інфекційних та інших патогенних факторів. Ця роль забезпечується наявністю у жіночому молоці (особливо молозиві)

28

ряду антиінфекційних факторів специфічних і неспецифічних: секреторного IgA, IgM, IgG, IgE,

живих клітинних елементів (нейтрофіли, макрофаги), лактоферіну, лізоциму.

Наявність в жіночому молоці гормонів, ферментів, ростових факторів забезпечує важли-

ву регуляторну функцію. Грудне вигодовування також відіграє важливу роль в процесі розвит-

ку психоемоційних взаємовідносин між матір’ю і дитиною.

Доведено, що діти які знаходяться на природному вигодовуванні мають кращі показники фізичного та розумового розвитку; частота інфекційної та алергічної патології в них значно нижча; менший ризик розвитку таких захворювань, як отит, діарея, синдром раптової смерті, а в старшому віці – ожиріння, бронхіальної астми. Жінка-годувальниця має менший ризик фор-

мування онкологічних захворювань (рак молочної залози та яєчників).

Розпочинаючи з пологового будинку, матері слід дотримуватись вільного, фізіологічного режиму вигодовування ―за вимогою дитини‖. При такому годуванні дитина сама визначає тривалість та кількість годувань відповідно до індивідуальних потреб (без обмеження з боку матері). Годування дитини тоді, коли вона зголодніє – є важливим правилом визначення часто-

ти годувань. Ознаками відчуття голоду у дитини є: повертання голови в бік матері, смоктання своєї руки або окремих пальців. Слід пам’ятати, що плач дитини, не завжди є ознакою голоду.

Причинами для занепокоєння дитини можуть бути відчуття дискомфорту, пов’язані з одягом,

позою в ліжку і т.п., або розвиток різних захворювань (отит, євстахеїт, кишкова колька).

Сучасна схема вигодовування дітей передбачає з 6-місячного віку введення прикорму. З

цього часу дитина, продовжуючи отримувати грудне молоко, в своєму раціоні повинна мати страви прикорму.

Калорійність, яка повинна бути забезпечена продуктами прикорму

Вік (місяці)	6-8	9-11	12-23
Калорійність (ккал/день)	200	300	550

При кожному плановому профілактичному огляді дитини до 3 років обов’язковою є оцінка її харчування та вигодовування, про що свідчать показники її фізичного розвитку.

Материнське молоко містить в своєму складі до 90% води, що цілком задовольняє по-

треби дитячого організма в рідині. При введенні додаткової рідини підвищується ризик гострих кишкових інфекцій, зменшується потреба у грудному молоці та тривалості грудного вигодову-

вання. Таким чином, до 6 місяців життя дитина повинна отримувати виключно грудне молоко;

додаткового застосування рідини у вигляді води, відварів, соків, чаїв у її раціоні немає.

Основні правила грудного вигодовування

29

1.Прикладання дитини до грудей матері в ранні терміни (краще – у пологовому залі, одра-

зу ж після народження, при відсутності протипоказань).

2.Обов’язкове спільне перебування матері і дитини.

3.Використання рекомендацій по техніці годування грудьми (особливо при патології сосків у матері, «тугих» грудях, затримці лактації).

4.Застосування принципів вигодовування за вимогою дитини (в тому числі вночі).

5.До 6 міс. віку дитина не повинна отримувати інших продуктів і рідини, за виключенням випадків за медичними показаннями.

6.Відмова від використання пустушки та соски.

7.Своєчасне введення адекватного прикорму з 6 місяців.

8.Не відмовлятися від годування грудьми після досягнення дитиною віку 1 року.

Ознаки недостатнього отримання дитиною грудного молока:

-затримка прибавки маси тіла (менше, ніж 500 г за місяць);

-зменшення кількості сечовипускань (менше, ніж 6 разів на день), зміна фізико-

хімічних властивостей сечі (насичено-жовта, гіперстенурія, різкий запах).

-інтенсивний рост дитини у певні вікові періоди (3 тижні, 6 тижнів, 3 місяці) вимагає збільшення фізіологічної потреби дитини в об’ємі грудного молока, що досягається частим прикладанням до грудей і не потребує введення в раціон немовляти молочних

сумішей.

При наявності відхилень у фізичному розвитку дитини, слід провести повторну оцінку при-

родного вигодовування не пізніше 2-х днів після попередньої, відкоригувати вигодовування.

В подальшому, оцінка фізичного розвитку та адекватності вигодовування малюка здійснюється повторно через 2 тижні.

Вигодовування та харчування дитини віком 6-12 місяців

При досягненні дитиною 6-ти місячного віку, грудне молоко вже не може задовольнити необхідний склад раціону для забезпечення її нормального розвитку в калоріях та мікронутрієнтах. Грудне молоко залишається основним продуктом для малюка, але одночас-

но виникає потреба у розширенні раціону харчування з введенням до нього додаткових продуктів (прикорму).

Прикорм – це цілеспрямована заміна частини грудного молока (або молочної суміші -

при штучному вигодовуванні) на інші продукти харчування з метою підвищення калорійності та кількості основних харчових інгредієнтів до рівня фізіологічної потреби дитини.

30

Першим продуктом прикорму, що вводиться до раціону 6-місячного малюка, може бути ка-

ша (надається перевага безглютеновим крупам – гречка, рис, кукурудза), а також овочевому пюре. Введення нового продукту проводиться поступово, впродовж кількох днів, з поступо-

вим збільшенням об’єму порції. Вкрай важливою умовою повноцінного харчування у даному віці є підвищений вміст заліза.

Продуктами прикорму з високим вмістом заліза є:

-каші, збагачені залізом, промислового виробництва;

-яєчний жовток;

-м’ясо,

-риба;

-бобові (квасоля, горох).

Каші

1)Починають з каші, яка містить одну крупу, доцільно з підвищеним вмістом заліза (ри-

сова, гречана). Потім вводять каші з інших круп (вівсяна, кукурудзяна).

2)Після того, як малюк адаптувався до каші з кожною крупою окремо, застосовують змішані каші.

3)Для приготування каш можна використовувати грудне молоко.

4)Молочна суміш або розведене коров’яче молоко застосовують як основу для приготу-

вання каші.

М’ясо та альтернативні продукти

1)Важливим додатком до раціонального харчування немовляти з 6 місяців є залізо,

підвищеним вмістом якого характеризується м’ясо.

2)Дитині віком 6-9 місяців рекомендовані: телятина, нежирна свинина, курятина,

індичатина, крільчатина.

3)Слід починати з м’ясного фаршу, поступово переходячи до дрібних шматочків (фрика-

дельки).

4)Для кращого засвоєння м’ясо не повинно бути сухим, доцільно його додавання до ово-

чевих пюре або каш.

5)Маляті протипоказано введення в раціон копчених м’ясних продуктів, ковбас, сосисок,

адже до складу їх входять значна кількість жирів, солі і харчові добавки.

6)Риба рекомендується з 8-10 місячного віку, а яєчний жовток - з 7 місяців, які є також

джерелом заліза.

Яєчний білок є облігатним харчовим алергеном, тому не слід його давати дитині до 1 року.

31

Овочі та фрукти

1)Першими до раціону доцільно вводити овочі, а потім фрукти – інколи малюкам може не сподобатись смак овочів, якщо вони звикли до солодкого смаку фруктів.

2)Починаючи з одного виду овочів або фруктів, які дитина отримала кожен окремо,

потім їх можна змішувати.

3)Спочатку малюку пропонують індиферентні на смак овочі (картопля, гарбуз, кабачки,

капуста, патисони); далі вводять фрукти (яблука, абрикоси, персики, сливи).

4)Овочеве пюре є низькобілковою стравою, тому через 2 тижні після адаптації дитини до страви, необхідно його збагачувати додаванням високобілкових продуктів – м’який сир, м’ясо.

5)Дитині можна давати свіжопротерті овочі та фрукти; з часом їх можна буде давати шматочками.

Соки та інші напої

1)Маляті достатньо рідини, яку вона отримує з грудним молоком. Починаючи з 6-

місячного віку можна пропонувати воду, свіжозварені, несолодкі чи трохи підслащені компоти. Не можна давати дитині газовану, мінеральну та дистильовану воду.

2)Доцільно давати сік тоді, коли малюк вже отримує інші продукти прикорму. Сік пропонується у невеликій кількості (80-100 мл у віці до 1 року), одночасно слід кон-

тролювати адекватність раціону за об’ємом грудного молока чи молочної суміші (при штучному вигодовуванні). Соки не треба розводити водою та додавати цукор.

3)До 2-річного віку не рекомендується вживання чаю (чорного, зеленого, трав’яного),

адже великий вміст таніну перешкоджає всмоктуванню заліза. Після 2-х років чай пропонується окремо від прийому основних страв.

Молочні продукти

1)М’який сир рекомендується вводити до раціону малюка з 6-місячного віку.

2)Цільне нерозведене коров’яче або козяче молоко не слід давати дитині до 9 місячного віку, а краще до 1 року. Розведене молоко доцільно використовувати для приготування страв прикорму.

3)Вигодовування дитини виключно козячим молоком не рекомендується в зв’язку із ри-

зиком формування фолієво-дефіцитної анемії.

Протипоказання до годування груддю з боку матері:

-відкрита форма туберкульозу із бациловиділенням;

-особливо небезпечні інфекції (віспа, сибірська виразка), правець;

32

-стадія декомпенсації хронічних захворювань серця, печінки, нирок;

-гострі психічні розлади та захворювання;

-онкологічні захворювання.

Протипоказання до годування груддю з боку дитини:

- вроджені захворювання обміну речовин (галактоземія, фенілкетонурія, хвороба «сеча із запахом кленового сиропу»).

Штучне та змішане вигодовування

Безперечно, оптимальним методом вигодовування немовляти є вигодовування грудним молоком, але в деяких випадках (захворювання матері, гіпогалактія, повна алактія) виникає необхідність вигодовувати дитину замінниками грудного молока. Ними являються штучні молочні суміші, які адаптовані (наближені) по своєму складу до грудного молока. Ці суміші в залежності від ступеню адаптації можуть бути низько-, середньота високоадаптованими. Бать-

ки дитини повинні у повному обсязі бути проінформовані про ризик для здоров’я маляти, який існує у випадку її вигодовування молочними сумішами. Слід проконсультувати батьків, як пра-

вильно приготувати і зберігати суміш (неприпустимо використання суміші більш, ніж 40 хви-

лин від моменту її приготування).

Режим годування при штучному вигодовуванні залишається аналогічним (як і при при-

родному вигодовуванні). Продукти та страви прикорму такі ж, як і у дітей з природним вигодо-

вуванням.

При змішаному вигодовуванні, після прикладання дитини до обох грудей, її догодову-

ють з ложечки сумішшю. Кількість молочної суміші розраховується за калорійним чи об’ємним методом і в значній мірі залежить від маси тіла дитини. Потреба немовляти в різних об’ємах їжі, яка використовується на одне годування, може змінюватися впродовж дня. Якщо маса тіла малюка відповідає середній віковій нормі, орієнтований добовий об’єм їжі можна визначити за допомогою таблиці.

Орієнтований добовий об’єм їжі для дитини віком до 1 року

Вік дитини		Добовий об’єм їжі, мл
Від народження до 10 дня		70-80 х день життя новонародженого
Від 10 днів до 2 місяців		1/5 маси тіла
Від 2	до 4 місяців	1/6 маси тіла
Від 4	до 6 місяців	1/7 маси тіла
Від 6	до 12 місяців	1/8-1/9 маси тіла

33