16.1. Охарактеризуйте потенційні небезпеки користування легковим автомобілем. Як їх уникнути?

Легкові автомобілі призначені для перевезен­ня пасажирів. При русі в автомобілі необхідно дотримувати кількісних норм.

Посадку й висадку з легкового автомобіля варто робити не на проїжджій частині, а в спе­ціально відведених для цього місцях. Посадку і висадку необхідно робити з боку узбіччя; якщо це неможливо, тоді з крайньої смуги проїжджої частини.

При дорожньо-транспортних пригодах усередині салону автомобіля для пасажира існують такі фактори, що травмують:

— наявність в автомобілі зайвих пасажирів; багаж на задньому сидінні;

— імовірність пересування пасажира усередині салону;

— наявність виступів усередині автомобіля;

— імовірність пересування сидіння усередині салону;

— предмети, що знаходяться усередині салону і не закріплені в ньому. Особливо травмонебезпечні скляні пляшки і банки, що під час дорожньо-транспортної пригоди можуть розбитися.

При зіткненні чи різкому гальмуванні дитина, що сидить на колінах у не пристебнутого ременем безпеки дорослого, може постраждати не тільки від удару, але і від маси дорослого.

Перевезення дітей до 12 років на передньому сидінні суворо заборо­нено. Найбільш безпечні задні сидіння, особливо сидіння за водієм, тому там необхідно поміщати спеціальні дитячі сидіння.

Безпека пасажирських місць обумовлюється зручністю і міцністю кріп­лення сидінь,наявністю підголівників, ременів і надувних подушок безпеки, спеціальних дитячих сидінь з ременями безпеки.

Сучасні автомобілі оснащуються ременями безпеки з ав­томатичним регулюванням їхньої довжини. При русі автомобіля ремені повинні бути пристебнуті. У сучасних автомобілях як один з найбільш ефективних засобів безпеки застосовується надувний ремінь.

Надувні подушки безпеки, а також у спинки передніх сидінь. У момент дорожньо-транспортної пригоди вони, надуваючись, перешкоджають пересуванню пасажира усередині салону, а також гасять кінетичну енергію в остаточній стадії ДТП;

Під час лобового зіткнення підголівники і ремені безпеки зменшують імовірність загибелі при перекиданні в 5 разів, поясні ремені, застосовувані на задніх сидіннях, — на 18 %, плечові — на 29 %, надувні подушки для передніх сидінь — на 17 %. Надувні подушки в сполученні з ременями — на 46%.

16.2. Назвіть причини, ознаки та правила до­помоги постраждалому при травмуванні хребта.

Ушкодження хребта становлять велику небез­пеку у зв'язку з тим, що може відбутися розрив спинного мозку. При огляді спини виявляється деформація в ділянці хребта, спостерігається локальна хворобливість. Перелом кісток хребта часто супроводжується розладом сечовипускання і порушенням руху кінцівок.

Переломи хребта є також дуже небезпечними у зв'язку з тим, що при транспортуванні постраждалого в ділянці перелому може відбутися зсув хребців, що призведе до ушкодження спинного мозку і до паралічу кінцівок . Щоб запобігти цьому, при підозрі на перелом хребта необхідно уникати зайвих рухів і перекла­дань постраждалого. Найбільш досконалою є іммобілізація за допомогою дощок, фанери, інших рівних твердих матеріалів.

При переломі шийного відділу хребта постраждалого необхідно пок­ласти спиною на твердий щит, шию можна укутати щільним ватяним коміром. При переломах хребта в грудній або поперековій ділянці пос­траждалого укладають на живіт на твердий плоский щит. На щит пос­траждалого потрібно укладати втрьох, підтримуючи його під груди, таз і ноги. * . .

Білет № 17