3.1. Назвіть види кримінальної відповідаль­ності за скоєння злочинів.

Покарання являє собою форму державного примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину.

Штраф — грошове стягнення, що накладається судом у випадках і ме­жах, встановлених в Особливій частині КК України.

Розмір штрафу визначається судом залежно від тяжкості вчиненого злочину та з урахуванням майнового стану винного. У разі неможливості сплатити штраф суд може замінити несплачену суму штрафу покаранням у вигляді громадських робіт.

Громадські роботи — виконання засудженим у-вільний від роботи чи навчання час безоплатних суспільно корисних робіт, вид яких визначають органи місцевого самоврядування. Тривалість суспільно корисних робіт — не більш як чотири години на день. Громадські роботи не призначаються інвалідам першої та другої груп, вагітним жінкам, особам, які досягли пенсійного віку, а також військовослужбовцям строкової служби.

Виправні роботи встановлюються на строк від шести місяців до двох років і відбуваються за місцем роботи засудженого.

Конфіскація майна — покарання, що полягає в примусовому безоплат­ному вилученні у власність держави всього або частини майна, яке є влас­ністю засудженого Конфіскація майна встановлюється за тяжкі та особливо тяжкі корисливі злочини і може бути призначена лише у випадках, пере­дбачених в Особливій частині КК України.

Арешт полягає в утриманні засудженого в умовах ізоляції і встанов­люється на строк від одного до шести місяців. Арешт не застосовується до осіб, які не досягли шістнадцятирічного віку, вагітних жінок та до жінок, які мають дітей віком до семи років.

Обмеження волі полягає в утриманні особи в кримінально-виконавчих установах відкритого типу без ізоляції від суспільства в умовах здійснення за нею нагляду з обов'язковим залученням засудженого до праці. Обмежен­ня волі не застосовується до неповнолітніх, вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до чотирнадцяти років, до осіб, які досягли пенсійного віку, військовослужбовців строкової служби, інвалідів першої та другої груп.

Позбавлення волі на певний строк полягає в ізоляції засудженого та поміщенні його на певний строк до кримінально-виконавчої установи. Поз­бавлення волі встановлюється на строк від одного до п'ятнадцяти років.

Позбавлення волі —це вид основного покарання, одне з найсуворіших покарань, воно поєднується з суттєвим обмеженням прав громадян: свободи пересування, вибору роботи й виду діяльності, спілкування з родиною та іншими особами, здійснення деяких цивільно-правових угод, участі у ви­борах тощо. Це покарання призначається за злочини підвищеної суспіль­ної небезпеки з урахуванням особи винного. Позбавлення волі присуджується переважно за навмисні злочини, але не виключається застосування цього виду покарання за ряд злочинів, які відбуваються з необережності.

Виняткова міра покарання — смертна кара.

3.2. Які можливі наслідки для здоров'я людини неправильного вико­ристання хімічних препаратів у побуті?

Асортимент хімії сьогодні надзвичайно бага­тий: косметичні та миючі засоби, лакофарбові матеріали.

Косметичні засоби містять етиловий, бути­ловий та інші спирти, токсичні для нервової системи. При прийомі усередину ці речовини можуть викликати важке алкогольне отруєн­ня, що супроводжується порушенням дихання і серцевої діяльності, розладом функцій шлун­ково-кишкового тракту.

При роботі з лакофарбовими матеріалами у непровітрюваних приміщеннях можуть виникати отруєння їхніми парами, що характеризуються запамороченням, головними болями, нудотою, блювотою.

Застосовуються і ядохімікати — як у побуті для знищення шкідливих комах і гризунів, так і у сільському господарстві для захисту рослин.

Ці препарати можуть викликати важкі отруєння, якщо їх помилково прийняти усередину. При потраплянні препарату до шлунково-кишкового тракту з'являються блювота, виділення слизу з рота і носа, розлад шлунка, потовиділення, головний і загрудинний біль. При попаданні пестицидів на шкі­ру, слизову оболонку ока, а також до організму людини може виникнути хімічний опік, а також сильне отруєння, що може спричинити смерть. В ряді випадків сільськогоспо­дарська продукція може стати навіть небезпечною для здоров'я людини і тва­рин. При систематичному застосуванні високотоксичних пестицидів, особливо у завищених дозах, відбувається забруд­нення ними навколишнього середовища, що призводить до знищення корисних комах, птахів, риб, тварин, а також от­руєння людей безпосередньо пестицида­ми або продуктами, в яких вони можуть накопичуватися.

Засоби перестороги

Необхідно пам'ятати, що при користуванні ядохімікатами і препаратами побутової хімії для запобігання отруєнню необхідно точно дотримуватися інструкцій щодо їхнього застосування.

Варто також дотримуватися запобіжних заходів при обробці рослин пести­цидами з метою уникнення прямого потрапляння їх до організму людини.

Зберігати препарати побутової хімії необхідно тільки у стандартній тарі, герметично закритих флаконах з етикетками у недоступному для дітей місці.

3 появою ознак отруєння отрутохімікатами або препаратами побутової хімії потрібно негайно звернутися до лікаря, у важких випадках — викликати «швидку допо­могу». До приїзду «швидкої допомоги» необхідно винести постраждалого на свіже повітря, зняти забруднений одяг, промити водою відкриті ділянки шкі­ри, в очі, рот, ніс закапати 2%-й розчин питної соди . Якщо ядохімікати потрапили до шлунково-кишкового тракту, потрібно викликати блювоту, натиснувши паль­цями на корінь язика або давши випити 2—3 літри 2 %-го розчину питної соди. Рекомендується також дати постраж-далому активоване вугілля, покласти постраждалого без подушки, повернути голову набік, щоб запобігти попаданню до дихальних шляхів блювотних мас.

Білет № 4