7.2. Охарактеризуйте види кровотеч. Яка перша допомога при кровотечах?

У залежності від виду ушкодженої судини кровотечі поділяються на артеріальні, венозні та капілярні.

Артеріальна кровотеча — одна із найнебезпечніших при пораненнях. її відмітна ознака — кров яскраво-червоного кольору, що випливає з рани поштовхами.

Для тимчасового припинення артеріальної кровотечі з великої артерії застосовують метод пальцевого притиснення судинного стовбура до підляга­ючої кістки ближче до центру від місця поранення, тобто вище рани, метод накладення джгута, а також метод максимального згинання кінцівки.

.Існують такі точки притиснення: скронева, підщелепна, загальна сонна, підключична, пахвова, плечова, променева, стегнова, підколінна, точка тилу стопи.

Простіше і надійніше припинення артеріальної кровотечі робити за допомогою джгута, що застосовується, в основному, для великих судин кінцівок.

Для цього необхідно:

— надати кінцівці піднятого положення;

— накласти на неї вище рани серветку, бинт, використовувати іншу підкладку, щоб уникнути защемлення шкіри;

— сильно розтягнутий джгут накласти на кінцівку вище рані на про­кладку так, щоб перші 1—2 оберти припинили кровотечу, закріпити край джгута за допомогою гачка і ланцюжка;

— під джгут покласти записку із зазначенням дати і часу накладення джгута, потім перевірити правильність його накладення.

Джгут може бути накладений на кінцівку не більше ніж на 2—3 години. Якщо для доставки пораненого в лікувальну установу потрібно більше часу, то джгут треба на кілька хвилин послабити. Робити це треба повільно, щоб поштовх крові не виштовхнув вже утворившийся згусток у рані. Надійним способом припинення кровотечі в кінцівках є також макси­мальне фіксоване згинання кінцівки в суглобах.

Венозна кровотеча виникає при ушкодженні вен. Характерною озна­кою венозної кровотечі є кров темно-червоного кольору, що витікає з рани рівним струменем без поштовхів. Як правило, венозні кровотечі виникають на кінцівках.

Для припинення венозних кровотеч застосовується стискуюча пов'язка на рану. Для цього необхідно надати піднятого положення ушкодженій кінцівці, накласти на рану стерильну пов'язку, не торкаючись руками ні рани, ні внутрішньої поверхні пов'язки. Потім рану слід туго забинтувати, не перетягуючи, зберігаючи кровообіг.

Білет № 8

8.1. Назвіть найпоширеніші інфекційні за­хворювання людини. Які існують заходи попередження епідемій?

Інфекційні хвороби — хвороби, спричинені мікроорганізмами, що шляхом еволюції присто­сувалися до паразитування в організмах вищих видів.

Найбільш поширеними на території України інфекційними хворобами є дизентерія, кір, поліомієліт, малярія, гострі кишкові захворювання..

Збудники інфекційних захворювань — хвороботворні мікро­організми, носіями яких можуть бути комахи, тварини, люди.

Збудники небезпечних інфекцій характеризуються:

— епідемічністю, тобто спричиняють масові захворювання людей на знач­ній території за короткий час;

— токсичністю;

— здатністю передаватися від одного об'єкта до іншого;

— наявністю інкубаційного періоду захворювання;

— дальністю поширення.

Епідемія — це масове поширення інфекційних захворювань серед людей на значній території.

Для захисту людей від епідемії існує система санітарно-епідеміологічних заходів, спрямованих на зниження інфекційних захворювань і ліквідацію небезпечних хвороб.

Ефективний захист населення від зараження в період епідемії немож­ливий без засобів колективного та індивідуального захисту.

Щоб попередити поширення інфекції, встановлюється карантин.

Карантин — це система заходів, спрямованих на повну ізоляцію осередка епідемії і ліквідацію інфекційного захворювання. У зоні епідемії проводяться дезинфекційні заходи, знищуються комахи та гризуни.

Мешканцям зони зараження не дозволяється залишати свої помешкання. Продукти харчування, питна вода і предмети широкого вжитку постачають­ся централізовано і доставляються населенню за місцем проживання.

Закриваються майже всі підприємства і установи, навчальні заклади, ринки.

Термін карантину залежить від тривалості інкубаційного періоду за­хворювання.