Бібліографічний список до теми

1. Баран В. Україна після Сталіна. – Львів, 1992.

2. Історія України: Курс лекцій: В 2-х кн. - Кн.2. – К., 1992.

3. Історія України: Соціально-політичні аспекти. - Ч.2. – К., 1991.

4. Камінський А. На перехідному етапі. “Гласність”, “перебудова” і “демократія” на Україні. – Мюнхен, 1990.

5. Механизм торможения: истоки, действие, пути преодоления. – М., 1988.

6. На пороге кризиса: нарастание застойных явлений в партии и обществе. – М., 1990.

7. Страницы истории Украины. – Запорожье, 1992.

8. Субтельний О. Україна: історія. – К., 1991.

4. Методичні рекомендації до самостійної роботи

Тема 1: Київська Русь, її піднесення. Втрата політичної єдності Київської Русі і державності

Мета заняття:, закріплення, поглиблення і систематизація знань про:

• проблему походження Київської Русі;

• особливості культурного розвитку у східних слов’ян;

• соціальні групи населення і форми земельної власності в Київській Русі періоду найвищого розквіту;

• наслідки монголо-татарської навали на давньоруські землі;

• історичне значення Галицько-Волинського князівства.

План вивчення теми

1. Утворення Київської Русі. Роль полянського князівства у її становленні.

2. Культура Київської Русі. Архітектура і живопис. Усна народна творчість і музика. Писемність, літописання і література. Бібліотеки, школа, освіта.

3. Соціально-економічний і політичний розвиток Київської Русі-України. Соціальні групи населення.

4. Монголо-татарська навала. Падіння Києва. Золотоординське іго.

5. Етапи та історичне значення Галицько-Волинської держави як форми української державності

Методичні рекомендації

При вивченні першого питання слід пам’ятати, трактування цього питання є одним з найзаплутаніших у вітчизняній та світовій історіографії. Перші спроби розв’язати проблему походження Русі було здійснено ще середньовічними хроністами. З кінця ХVIIIст. полеміка потрапила в русло не наукової дискусії, а ідеологічного протистояння. «Космополітизмові» німецьких вчених, які абсолютизуючи «варязький чинник», принижували державотворчу здатність слов’ян, було протиставлено «державний патріотизм, що був своєрідним виявом зростаючої національної свідомості.

Аналізуючи друге та третє питання, необхідно мати на увазі, що культурний та суспільний лад східних слов’ян V-VI ст. пребував на стадії становлення, відбувався перехід від первісно-родового до класового суспільства, влада належала племінним зборам, а не конкретизувалася. Потрібно звернути увагу, як і чому поступово занепадає роль народних зборів та на передній план в політичному житті виступає князівська влада. Необхідно проаналізувати, як введення християнства у 988 році вплинуло на культурний розквіт Київської Русі.

Треба проаналізувати, що вищий прошарок (феодальна верхівка) в Київській Русі був представлений великими і удільними князями, боярами. Селяни як вільні, так і залежні, позначалися термінами “смерди” і “люди”. Залежні, неповноправні - закупи, рядовичи, ізгої, прощенники. Раби - “холопи”. Окрема категорія - “люди церковні”. Земельна власність поділялась на княжу, боярську, церковну й общинну, селянську. При осмисленні четвертого питання,слід проаналізувати особливості монголо-татарської навали на Київську Русь та встановлення золотоординського іга.

При вивченні п’ятого питання, необхідно уважно розглянути основні етапи становлення та розвитку Галицько-Волинського князівства, та звернути увагу на основні причини занепаду держави, її історичне значення для історії України. прочитати методичні рекомендації до семінарських занять, де пропонується варіант осягнення цього питання.