- •6.030504 «Економіка підприємства»,
- •6.030505 «Управління персоналом та економіка праці»
- •1. Структура програми навчального курсу історія україни
- •Опис предмета курсу
- •Структура залікового кредиту курсу
- •Програма змістовий модуль 1. Витоки українського народу та його історія до початку хviii ст.
- •Тема 1. Київська Русь, її піднесення. Втрата політичної єдності Київської Русі і державності.
- •Тема 2. Українські землі у складі іноземних держав (хіv-XVI ст.). Україна у XVI – першій половині XVII ст.
- •Тема 3. Національно-визвольна війна українського народу під проводом б. Хмельницького, її політичні результати
- •Тема 4. Україна у другій половині хvii ст. “ Руїна”: її соціально-політична суть і наслідки
- •Змістовий модуль 2 Україна в хviii – хiх ст.
- •Тема 5. Гетьманщина у складі Російської імперії. Остаточна ліквідація української державності.
- •Тема 6. Капіталістична еволюція України у складі Російської імперій, її особливості (друга половина хіх ст.).
- •Змістовий модуль 3 Україна в хх ст.
- •Тема 7. Україна на початку хх ст. Українська національно - демократична революція 1917-1920 рр.
- •Тема 8. Розвиток України в умовах утвердження тоталітарного режиму (1920-1939 рр.)
- •Змістовий модуль 4 Україна в сучасному світі
- •Тема 9. Україна в роки Другої світової війни (1939-1945 рр.)
- •Тема 10. Становище України у повоєнний період (1946-1953 рр.).
- •Тема 11. Суспільно-економічний розвиток України в умовах “відлиги” та загострення кризи радянської системи (1954-1985 рр.)
- •Тема 12. Відродження незалежної України. Суспільно-політичний розвиток України в умовах незалежності.
- •3.Методичні рекомендації до семінарського заняття семінарське заняття № 1
- •Тема 10-11: Становище України у повоєнний період (1946-1953р.Р.). Суспільно-економічний розвиток України в умовах «відлиги» та загострення кризи радянського системи (1954-1985р.Р.)
- •Методичні рекомендації
- •Питання для обговорення
- •Проблемні питання
- •Ключові терміни і поняття
- •Бібліографічний список до теми
- •4. Методичні рекомендації до самостійної роботи
- •Тема 1: Київська Русь, її піднесення. Втрата політичної єдності Київської Русі і державності
- •План вивчення теми
- •Методичні рекомендації
- •Ситуаційні завдання
- •Питання для самоконтролю
- •Бібліографічний список до теми
- •Тема 2: Українські землі у складі іноземних держав (хіv-XVI ст.). Україна у XVI – першій половині XVII ст.
- •План вивчення теми
- •Методичні рекомендації
- •Ситуаційні завдання
- •Питання для самоконтролю
- •Бібліографічний список до теми
- •Тема 3: Національно-визвольна війна українського народу під проводом б. Хмельницького, її політичні результати
- •План вивчення теми
- •Методичні рекомендації
- •Питання для самоконтролю
- •Бібліографічний список до теми
- •Тема 4: Україна у другій половині хvii ст. “ Руїна”: її соціально-політична суть і наслідки
- •План вивчення теми
- •Методичні рекомендації
- •У другому питанні слід приділити увагу причинам внутрішнього суспільно-політичного розшарування, подіям 1660-70рр., коли в Україні загострюється боротьба за владу.
- •Осмислюючи третє та четверте питання, необхідно розкрити сутність внутрішньої політики на українських землях, суспільно-політичної кризи після 1667р.
- •Питання для самоконтролю
- •Бібліографічний список до теми
- •Тема 5: Гетьманщина у складі Російської імперії. Остаточна ліквідація української державності
- •План вивчення теми
- •Методичні рекомендації
- •Питання для самоконтролю
- •Бібліографічний список до теми
- •Тема 6: Капіталістична еволюція України у складі Російської імперій, її особливості (друга половина хіх ст.)
- •План вивчення теми
- •Методичні рекомендації
- •Питання для самоконтролю
- •Ключові терміни
- •Бібліографічний список до теми
- •Тема 7: Україна на початку хх ст. Українська національно - демократична революція 1917-1920 рр.
- •План вивчення теми
- •Методичні рекомендації
- •Питання для самоконтролю
- •Бібліографічний список до теми
- •Тема 8: Розвиток України в умовах утвердження тоталітарного режиму (1920-1939 р.)
- •План вивчення теми
- •Методичні рекомендації
- •Питання для самоконтролю
- •Бібліографічний список до теми
- •Тема 9: Україна в роки Другої світової війни (1939-1945 рр.)
- •План вивчення теми
- •Методичні рекомендації
- •Питання для самоконтролю
- •Бібліографічний список до теми
- •Тема 10: Становище України у повоєнний період (1946-1953 рр.)
- •План вивчення теми
- •Методичні рекомендації
- •Питання для самоконтролю
- •Бібліографічний список до теми
- •Тема 11: Суспільно-економічний розвиток України в умовах “відлиги” та загострення кризи радянської системи (1954-1985 рр.)
- •План вивчення теми
- •Методичні рекомендації
- •Питання для самоконтролю
- •Бібліографічний список до теми
- •Тема 12: Відродження незалежної України. Суспільно-політичний розвиток України в умовах незалежності
- •План вивчення теми
- •Методичні рекомендації
- •Питання для самоконтролю
- •Бібліографічний список до теми
- •Індивідуальні навчально-дослідні звдання
- •6. Методичні рекомендації до виконання домашньої контрольної роботи
- •Варіанти домашньої контрольної роботи
- •7. Контрольні заходи Перелік питань до письмового екзамену
- •8. Критерії оцінювання знань та Вмінь студентів
- •1. Загальні положення
- •2. Критерії оцінок домашньої контрольної роботи
- •3.Критерії оцінок індивідуальних занять
- •4. Критерії оцінок підсумкового контролю у формі письмового екзамену
- •Бібліографічний список основна література
- •Додаткова література
Питання для самоконтролю
1. Які зміни відбулися у суспільно-політичному розвитку СРСР та УРСР у 1953-1964 роках?
2. Чим пояснюється піднесення сільського господарства у середині 50-х рр. і його спад на рубежі 50-х-60-х рр.?
3. У чому полягала суть економічної реформи 1965 р.?
4. Які здобутки і втрати мали реформи М.Горбачова?
5. Порівняйте головні засади внутрішньополітичної діяльності М.Хрущова та Л.Брежнєва.
6. Розкрийте сутність дисидентського руху у 70-х рр. ХХ ст..
Бібліографічний список до теми
-
Бойко О.Д. Історія України: Посібник для студентів вищих навчальних закладів. - К.: Видавничий центр “Академія”, 1999.
-
Грицак Я. Нарис історії України. Формування модерної української нації ХІХ-ХХ ст. - К., 1996.
-
Євтухов В. Політиків екзаменує економіка. //Віче. – 1992. - № 7. – С.14-17.
-
Історія України. Нове бачення: В 2-х т. - К.: Україна, 1995.
-
Історія України: Курс лекцій: В 2-х кн. – Кн.2. – К., 1992.
-
Історія України: Посібник. /За ред. Г.Д. Темка, Л.С. Турчієнка – К.: Видавничий центр “Академія”, 2001. - 480 с.
-
Політична історія України: Посібник для студентів вищих навчальних закладів. /За ред. В.І. Танцюри – К.: Видавничий центр “Академія”, 2001.
-
Субтельний О. Україна: історія. – К., 1991.
Тема 12: Відродження незалежної України. Суспільно-політичний розвиток України в умовах незалежності
Мета заняття: засвоєння, закріплення, поглиблення і систематизація знань про:
-
розбудову незалежної української держави;
-
формування атрибутів державності;
-
функціонування законодавчої та виконавчої влади в Україні;
-
соціально-економічний розвиток незалежної України;
-
дипломатичне визнання України;
-
міжнародну політику України;
-
особливості розвитку України на шляху інтеграції до Європейської спільноти.
План вивчення теми
1. Політична ситуація в Україні в 2000 - 2006 р. Трансформація соціально-економічної системи у 1991-2005 рр.
2. Розвиток аграрної сфери. Основні напрями розвитку науки і техніки. Розвиток культурної сфери.
3. Включення України до європейського освітянського простору: проблеми та перспективи
Методичні рекомендації
Розкриваючи перше питання, слід звернути увагу на те, що проголошена 24 серпня 1991 року незалежність України надзвичайно гостро поставила питання про розбудову держави. Одним з найперших державотворчих кроків було запровадження атрибутів державності. Важливими віхами на цьому шляху стали:
-
Фіксація кордонів.
-
Визначення громадянства.
-
Визнання національної символіки як державної.
-
Запровадження власної грошової одиниці.
-
Створення власних збройних сил.
-
Прийняття конституції.
Слід детально проаналізувати причини та засади трансформації соціально-економічної системи в Україні протягом 90-х років ХХ – початку ХХІ ст.
А також, зміст і мету так званих “радикальних ринкових реформ”. Про них багато йшлося в численних виступах Л. Кучми і, зокрема, в ході передвиборної компанії 1999 р., які публікувалися і публікуються в центральній і місцевій пресі і з якими студенти можуть і повинні ознайомитися в процесі вивчення даної теми.
Необхідно проаналізувати суть і характер сучасного спектру ідейно-політичних орієнтацій щодо спрямованості економічних реформ в Україні. Дану проблему студенти зможуть осмислити за матеріалами обговорення і голосування в Верховній Раді законопроектів “правими”, президентсько-урядовими фракціями, які входять до так званої “парламентської більшості” (група “Трудова Україна”, група “Відродження регіонів”, фракція СДПУ(о), фракція “Батьківщина”, група “Солідарність”, фракція УНР, фракція НРУ, фракція НДП, фракція ПЗУ, фракція “Реформи - конгрес”) і “лівими” (фракція КПУ, фракція СПУ), котрі публікуються в центральній пресі.
Також, при розгляді першого та другого питань необхідно осмислити хід і підсумки реформ, причини їх гальмування і невдач. Ця проблема заслуговує того, щоб на ній зупинитися докладніше з тим, щоб студенти змогли краще зорієнтуватися в потоці фактів і конкретніше сприйняти й осмислити їх. Слід проаналізувати розвиток науки і техніки на початку ХХІ ст..
Необхідно знати, що у грудні 1991 р. незалежність України визнали 68 держав. 2 грудня про визнання Української держави оголосили Канада і Польща, 3 грудня - Угорщина, 4 грудня - Латвія і Литва, 5 грудня до них приєдналося одразу п’ять країн - Аргентина, Болгарія, Болівія, Росія і Хорватія. Для американської адміністрації дезінтеграція Радянського Союзу означала зникнення головного стратегічного противника. 25 грудня 1991 р. США визнали Україну і незабаром встановили з нею дипломатичні відносини. Впродовж 1992 р. Україну визнали ще 64 держави.
В основу моделі зовнішньої політики 1991-1994 рр. було покладено принцип “балансу інтересів”, що зумовлено геополітичним становищем України, її залежністю від партнерів по СНД, суперечливими внутрішніми політичними процесами, уповільненим темпом економічних реформ тощо.
Наша держава має свої інтереси і на Заході, і на Сході, її географічне положення та структура економіки визначили для неї не роль “санітарного кордону” проти будь-кого, а роль мосту для взаємного проникнення і збагачення східної і західної культур. Щоб мати змогу впливати на цей процес. Україна повинна бути представлена як у європейських структурах, так і в СНД.
Визнання особливого значення взаємовідносин України з Росією у новій зовнішньополітичній моделі зовсім не означає дистанціювався від Заходу. Навпаки, саме на західному напрямі республіка мусила зробити найбільший прорив у своїй зовнішній політиці, адже лише забезпечення співробітництва із західними країнами, не менш масштабного, ніж з Росією, дасть змогу утвердити самостійність української держави.
Зовнішня політика України стала спробою не тільки максимально прагматичне підійти до задоволення потреб та інтересів нашої держави, а й намаганням врахувати специфічні риси менталітету, традиції та зовнішньополітичні орієнтації населення республіки. Протягом століть територія України була поділена між кількома державами, і тому населення Східної і Північної України більше тяжіє до тісних контактів з Росією, а жителі Західної України - до зв’язків із країнами Центральної і Західної Європи. Реалізувати і гармонійно поєднати ці відмінні орієнтації можна, на думку сучасного керівництва, лише в моделі “мосту”, тобто, лише проводячи активну зовнішню політику як у східному, так і в західному напрямах.
Західний напрям зовнішньополітичної діяльності став одним із пріоритетних для незалежної України. Українська дипломатія намагалася розширенням політичного діалогу і співробітництва на дво- і багатосторонній основі створити ґрунт для швидкої інтеграції нашої держави до європейських структур. Однак на заваді реалізації цих планів стали різний рівень розвитку України і західноєвропейських держав, нестабільність української економіки, намагання Росії зберегти Україну в орбіті свого впливу, існування потужного українського ядерного потенціалу, що дістався у спадок від СРСР тощо. Зміна акцентів у зовнішній політиці та вирішення проблеми ядерного роззброєння дали змогу Україні інтенсифікувати процес інтеграції у світові, насамперед європейські, структури, налагодити регулярний політичний діалог із США, активізувати двостороннє співробітництво із західними державами, зміцнити зв’язки з НАТО. Ці процеси створили підґрунтя для поступового перетворення України з пасивного об’єкта на активний суб’єкт міжнародних відносин.
Ставлення України до СНД у своєму розвитку еволюціонували. Якщо на початковому етапі незалежності українська сторона вбачала у співдружності лише форму “цивілізованого розлучення”, то з плином часу цей підхід зазнав суттєвих змін. Нині СНД розглядається Україною як міжнародний переговорний механізм, здатний зближувати позиції, збалансовувати інтереси, шукати компроміси, узгоджувати принципи господарської діяльності. Інтеграційний процес у межах СНД має суперечливий характер. З одного боку, певна консолідація країн СНД дає змогу задовольнити взаємовигідні інтереси на основі багатостороннього співробітництва; забезпечує політичну стабільність у міждержавних відносинах; надає переваги у вирішенні таких глобальних проблем як екологія та енергетика. З іншого - все чіткіше в інтеграційному потоці простежується домінуюча роль Росії, її бажання перетворити СНД у наддержавну структуру з міцними координуючими та виконавчими функціями; посилюється вплив на процеси консолідації військово-політичних та ідеологічних факторів; реальною лишається загроза того, що економічна інтеграція в СНД не зможе забезпечити технологічного прориву і в перспективі приведе до консервації господарської, технічної та технологічної відсталості країн співдружності. З огляду на це Україна за основу своєї діяльності в межах СНД взяла концепцію інтеграції на “різних швидкостях”, яка дає змогу зберігати незалежну позицію та реалізовувати національні інтереси.