Питання для самоконтролю

1. Якими були плани фашистського керівництва щодо України?

2. Ким і з якою метою було проголошено Акт відновлення державності України 30-го червня 1941 р.?

3. Як оцінюється Акт відновлення державності України 30-го червня 1941 р. в радянській і новітній історіографії?

4. Коли, ким і з якою метою була створена УПА?

5. Якими наслідками для українського народу оберталися бойові дії між УПА та частинами Червоної Армії?

6. Що ви можете сказати про участь молоді і студентства України й, зокрема, Дніпропетровщини у всенародній боротьбі проти німецько-фашистських загарбників?

Бібліографічний список до теми

1. Бар М., Зеленський А. Війна втрачених надій: український самостійницький рух у 1939-1945 рр. //Укр. іст. журнал. – 1992. - № 6.

2. Вторая мировая война: итоги и уроки. – М., 1985.

3. Документы и материалы кануна второй мировой войны. 1937-1939. - Т.1. – М., 1981.

4. Єлисаветський С.Я. Герої руху Опору у Франції - вихідці з України. //Укр. іст. журн. – 1992. - № 5.

5. Емельянов Ю. Большая игра: Ставки сепаратистов и судьбы народов. – М., 1991.

6. История Украинской ССР: В 10-ти т. - Т.7,8. – К., 1981-1985.

7. Історія України: Документи. Матеріали: Посібник. /Уклад., комент. В.Ю. Короля. - К.: Академія, 2002. - С.319-365.

8. Історія України: Курс лекцій: В 2-х кн. - Кн.2. – К., 1992.

9. Ковалюк В.Р. Західна Україна на початку другої світової війни. //Укр. іст. журн. – 1991. - № 9.

10. Коваль М.В. Український народ у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 рр. //Укр. іст. журн. – 1991. - №3.

11. Косик В. Україна і Німеччина у другій світовій війні. - Париж; Нью-Йорк; Львів, 1993.

12. Мірчук П. Українська Повстанська Армія. 1942-1952: Репринтне відтворення видання 1953 р. (Мюнхен). – Львів, 1991.

13. Страницы истории Украины. – Запорожье, 1992.

14. Субтельний О. Україна: історія. – К., 1991.

Тема 10: Становище України у повоєнний період (1946-1953 рр.)

Мета заняття: засвоєння, закріплення, поглиблення і систематизація знань про:

• результати соціалістичного будівництва в СРСР і Україні;

• особливості розвитку народного господарства в Україні в повоєнний час;

• головні риси культурного розвитку в Україні в 40-50-х ХХ ст.

План вивчення теми

1. Шляхи і методи та підсумки відбудови народного господарства, житлового фонду, матеріальної бази культури й культури в 1950-х роках.

2. Посуха і голод 1946-1947 рр. Економічні труднощі.

3. Розвиток культури, освіти, науки і літератури в умовах тоталітарного режиму.

Методичні рекомендації

Розглядаючи перше питання треба пам’ятати наступне. Тоталітарний режим, сформований в СРСР у 20-30-ті роки, вплинув на шляхи соціально-економічного та політичного розвитку на тотальне відчуженням народу від власності й політичної влади, всеосяжним контролем компартійної верхівки над усіма сферами життя суспільства. Домінуючою рисою його була монополія на владу Комуністичної партії. Зрощування партійного і державного апаратів, монополізація політичної влади призвела до утвердження режиму беззаконня і політичного терору. Номенклатурний принцип (призначення та переміщення керівних кадрів з волі “вождя” і “вчителя”) - головний антидемократичний стрижень командно-адміністративної системи управління, який забезпечував особисту залежність кадрів від вищих керівних органів, їх повну непідзвітність народу.

Радянському тоталітарному режиму було властиве широке використання єдиної ідеології (ідеократичність), намагання пояснити кожен аспект соціального життя. Соціальні цілі, зразки поведінки, ворогів він характеризував спрощено, іноді в перекрученій формі. Більшовицька ідеологія у своєму прагненні легітимізувати тоталітарний режим претендувала на повне уособлення істини, фальсифікуючи минуле, насаджуючи цінності, підпорядковані інтересам держави-партії. Існуючий суспільний устрій проголошувався вищою формою демократії, а політичний - благом народу. Тоталітарна ідеологія стала об’єктом фанатичної віри, неприступним для критики. Ідеологічна монополія була тісно пов’язана з монополією на інформацію. Головною функцією ідеологічної складової тоталітарного режиму було придушення інакомислення. Єдиним джерелом істини вважалася Комуністична партія. Однодумність культивувалась через позбавлення громадян об’єктивної інформації, яка живила б їх власні погляди. Слід звернути увагу на трагічні події 1946-47рр.

Повоєнні роки позначилися важливою рисою радянського тоталітаризму був контроль над економікою. Режим контролював усі галузі економіки через державне соціально-економічне планування, на підставі якого визначались завдання для кожного підприємства. Тому командно-адміністративна система поставала як певна форма організації суспільства та відповідного типу управління. Командна економіка була фундаментом тоталітаризму в СРСР.