Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Урок української мови в школ1.doc
Скачиваний:
15
Добавлен:
19.11.2018
Размер:
1.8 Mб
Скачать

2.2. Взаємозв’язок урочної і позаурочної роботи у досягненні цілей навчання, виховання і розвитку.

В навчальних закладах українське слово звучить переважно на уроках, наше завдання – перенести його у сферу активного спілкування, за межі класу і школи. Це завдання насамперед повинна виконати позаурочна робота з української мови, ставши знаряддям формування мовної і мовленнєвої компетенції шко­лярів. На це націлює вчителя й Концепція позаурочної виховної роботи загальноосвітньої школи. [Концепція позаурочної виховної роботи загальноосвітньої школи / Рідна школа, – 1991. – № 6. – С. 13].

Поняття «система» стосовно урочної і позаурочної роботи має два основні компоненти – змістовий і організаційний (мету, завдання, навчальні дії, способи дії, операції, контроль, самоконтроль). Регулярність зв’язків і взаємодія елементів і рів­нів призводить до таких реальних виявів системної організованості в про­цесі позаурочної та урочної роботи з української мови:

  1. постійний тематичний зв’язок змісту позаурочного заняття зі змістом уроків української мови;

  2. чітка організаційна співвіднесеність урочних і позаурочних занять (цикл уроків + цикл позаурочних занять);

  3. єдність провідних мотивів і засобів удосконалення навичок мов­леннєвого спілкування.

Отже, позаурочна робота є частиною навчально-виховного процесу в школі.

Плануючи зміст позаурочної роботи, вчитель керується програмою з української мови для відповідного класу. Для позаурочних заходів доби­раю­ться теми й питання, які передусім сприяють поглибленню і зміцненню знань, здобутих учнями на уроках,удосконаленню умінь. Так, організуючи вивчення на уроці публіцистичного стилю мовлення, вчителеві доречно у позаурочній роботі організувати прес-центр шкільної газети, куди учні могли помістити свої статті, замітки, тощо або створити шкільну радіопередачу, в якій би школярі повідомляли новини школи та ін. цікаву та корисну інформацію. Це стимулює їх інтерес до навчання на уроках, адже глибокі знання публіцистики допоможуть майбутнім шкільним журналам у їх позаурочній роботі. Немає сумніву, що повторення і поглиблення вив­ченого на уроках у новій, властивій позаурочній роботі формі допомагає всебічному розгляду і міцному засвоєнню питань стилістики і культури мовлення. Особливо це сто­сується, публіцистичного стилю, що дає можливість розширити знання учнів про стилістичні властивості мови рядом нових явищ і понять, важливих для загального розвитку й виховання учнів, сформувати необхідні для активної громадянської позиції дії..

Як бачимо важливе місце у формуванні в учнів мовленнєво= публіцистичної культури належить позаурочним і позашкільним навчально-виховним заходам, які проводяться планово, чим також вагомо забезпечується їхня системність, змістовність і, отже, продуктивність. Поза­уро­чна (шкільна й позашкільна ) робота з учнями грунтується на таких її засадах, як добровільність, громадянська спрямованість, науковість. Використовується ще й така обов’язкова ознака позаурочної роботи з учнями як її публіцистична зорієнтованість, наповненість її публіцистичним змістом, формами публіцистичної праці учнів. Ця праця обов’язковою має бути цікавою для них. Щоб стати такою, її слід максимально зробити новаторською, в ній не повинно повторюватись те, з чим учні вже знайо­мились передусім на уроках української мови.

До позаурочних форм роботи взагалі (отже, і з публіцистики) належать:мовні гуртки, проведення їх засідань і підготовка до них, творча участь гуртківців в організації засідань гуртка, вико­ристання в них власне публіцистичних матеріалів, проведення конкурсів на кращого кореспондента тощо: лінгвістичні радіопередачі з найрізноманітшої тема­тики, але здебільшого максимально наближеної до потреб школи, учнів: мовні вечори, під час яких якнайбільше використовуються набу­т­ки досягнутого передусім у роботі мовних гуртків; такі вечори тематично диференційовані, присвячуються якійсь окремій й обов’язково актуальній темі, переважно лінгвістичній, чим розширюється теоретично-мовознавчий кру­гозір учнів і формування на цій основі певної системи приктичних навичок, у тім числі й власне публіцистичних; мовні конкуренції, в тому числі через комп’ютерну мережу, на яких у певних спецефічних формах попу­ля­ризуються деякі важливі лінгвістичні ідеї, що мають вихід у сферу мовленнєвої, отже й публіцистичної, культури учнів; навчальне комп’ютерне листування, тижні мови з досить широкої тематикою, яка може бути максимально зорієнтована на потреби формування в учнів саме певних ланок, аспектів мовленнєво-публіцистичної культури; олімпіади, які проводяться в межах школи, міста, області, на загальнодержавному рівні і які тематично можуть суттєво розрізнятися, набуваючи також і певного публіцистичного змісту.

Свою індивідуальну позитивну цінність мають і різні форми позаш­кіль­ної роботи: в дитячих і юнацьких бібліотеках, в інших установах. Неабияку пізнавально навчальну функцію могли б виконати добре організовані це­н­три юних журналістів, їхні міські, районі гуртки. Можливий також гурток з розробленим планом роботи юного журналіста.

Одним із резервів інтенсифікації навчально-виховного процесу з української мови є створення єдиної системи урочної і позаурочної роботи з мови. Досвід кращих учителів України свідчить про те, що вивчення будь-якої програмової теми може бути проведене у позаурочній роботі. Позаурочні заняття узагальнюють вивчений матеріал, доповнюють його, демонструють учням результати оволодіння мовою, сприяють подальшому вдосконаленню умінь і навичок. Учителеві важливо вибрати ті з них, які найповніше допо­магають розв’язанню практичних загальноосвітніх і виховних завдань і разом з тим економні за часом, не громіздкі, сприяють створенню мотивованих ситуацій мовленнєвого зразка, відповідають інтересом дитячого колективу, вдало поєднуються зі всією системою навчально-виховного процесу.

Тільки ті позаурочні заняття принесуть користь, які будуть спи­ратися на урок i навчальні завдання, що розглядаються у цей час у класі. За такого розуміння місця позаурочної роботи з української мови вона за деякими параметрами наближується до уроку, бо є його трансформованим продовженням, особливою формою навчання української мови.

Особливостями позаурочної роботи має бути її системність проведення в школі, а саме:

  1. співвіднесеність тем уроків і позаурочних занять;

  2. співвіднесеність змісту уроків і позаурочних занять;

  3. співвіднесеність організації навчального матеріалу циклу уроків і циклу позаурочних занять;

  4. співвіднесеність форм організації і проведення урочних і позаурочних занять [Лопушинський І. П., Марунич І. І. Позаурочна робота з рідної мови у школах навого типу: Метод. посібник для вчителів. – Херсон, 1996. – 76 с. – С. 26]

Засвоєні учнями на уроках української мови базові знання про публіцистичний стиль мов­лен­ня можуть використані як основа для організації позакласної ро­бо­ти з публіцистичної тематики.Основне завдання роботи з стилістики в 5-7 класах – ознайомити учнів зі стилями мовлення та їх основними рисами, навчити розрізняти стильові різновиди тексту, формувати навички доцільного використання лексичних, словотворчих і громатичних одиниць у всіх стилях. Ця робота проводиться і на уроках мовленнєвого розвитку і під час вивчення мовних тем в процесі спостереження над функціонуванням мовлених засобів у текстах окремих стилів