Список використаної літератури

1. Степан Васильченко. «В бур’янах».. – К.: Веселка, 1978. – С. 125.

2. Всеволод Нестайко. «Тореадори з Васюківки». – К.: А-Ба-Ба-Га-Ла-Ма-Га, 2004. – С.85.

3. Ярослав Стельмах. «Як ми до Генки ходили»// Барвінок. – К.: Веселка, 1977. – С.127 −130.

Тема уроку. Звертання. Розділові знаки при звертанні. Звертання поширені і непоширені. 8 клас.

Мета: cформувати в учнів поняття про звертання на основі відтворення знань, умінь і навичок учнів з цієї теми, отриманих на попередніх етапах навчання.

У результаті проведення уроку учні мають знати:

• звертання – це слово або словосполучення, що називає особу, а іноді – предмет, до якого звертаються з мовленням;

• основна функція звертання привернути увагу того, до кого звертаються, до повідомлення;

• у ролі звертань часто вживаються імена, прізвища, назви за спорідненістю;

• у фольклорі, у художніх творах звертаннями можуть бути назви тварин та неживих предметів;

• звертання виражається кличним відмінком однини, рідше множини;

• звертання членом речення не буває;

• у вимові перед звертанням паузи зазвичай немає, є пауза, як правило, після нього, але на письмі звертання обов’язково виділяється з обох боків комами;

• на початку речення, залежно від інтонації, звертання може виділятися і знаком оклику – тоді наступне слово пишеться з великої букви.

Учні мають вміти:

• розпізнавати звертання в усному мовленні і на письмі;

• виділяти звертання в усному мовленні інтонаційно і на письмі

розділовими знаками;

• використовувати звертання у мовленні;

• розставляти розділові знаки при звертанні.

Інформація. Звертання – це слово або словосполучення, що називає особу, а іноді – предмет, до якого звертаються з мовленням. Іншими словами, звертання – це слово або сполучення слів, які називають особу, предмет, до яких звернене мовлення.

Основна функція звертання − привернути увагу того, до кого звертаються, до повідомлення.

У ролі звертань часто вживаються імена, прізвища, назви за спорідненістю.

У фольклорі, у художніх творах звертаннями можуть бути назви тварин і неживих предметів.

Завдання 1.Виразно прочитайте текст вірша-молитви. Який текст називається молитвою? Хто автор слів і музики до них? Про що в ньому йдеться? До якого стилю та жанру мовлення він належить? Знайдіть у тексті звертання. Якими частинами мови вони виражені? У якій формі? Пригадайте, що ви знаєте про звертання. Чи виступає звертання членом речення? Якими бувають звертання за кількістю слів? Як читаються звертання? Як виділяються звертання в усному мовленні і на письмі? Які розділові знаки ставляться при звертанні?

Молитва.

Боже великий, єдиний! Нам Україну храни,

Волі і світу промінням Ти її осіни.

Світлом науки й знання нас, дітей, просвіти,

В чистій любові до краю Ти нас, Боже, зрости.

Молимось, Боже єдиний, всю Україну храни,

Всі Свої ласки й щедроти Ти на люд наш зверни!

Дай йому волю, дай йому долю, дай доброго світа,

Щастя дай, Боже, народу і многая, многая літа!

Очікуване виконання.

Молитва − установлений текст, який промовляється, виголошується віруючими при зверненні до бога, до святих. Текст пісні «Молитва» належить Олександру Кониському (1836—1900) — відомому письменникові, педагогові, громадському діячеві, одному з перших біографів Тараса Шевченка. Музику до цієї пісні написав Микола Лисенко. Якийсь час українці вважали її однією з найпатріотичніших пісень, виконували її, як гімн, стоячи. Так співають і нині, висловлюючи Богові прохання зберегти Україну для себе і для нащадків Стиль вірша релігійний або конфесійний, жанр — молитва, звертання до бога з проханням .

Звертання «Боже великий, єдиний» виражене словосполученням «іменник у кличному відмінку + прикметники» і складається з трьох слів. Звертання «Боже єдиний» виражене словосполученням «іменник у кличному відмінку + прикметник» і складається з двох слів. За кількістю слів звертання бувають поширеними і непоширеними. В усному мовленні звертання виділяються паузою, а на письмі комою або комами. Якщо звертання на початку речення вимовляється з окличною інтонацією, то після нього ставиться знак оклику. В умовах русифікації клична форма поступово витіснялася, а це ж ознака не тільки краси, а й самобутності української мови. Був період, коли українська мова мусила в усьому бути схожа на російську, щоб злитися з нею. Тож мати форму, якої не було у російській мові, вважалося недозволеною розкішшю.

Інформація.

За кількістю слів звертання бувають поширеними і непоширеними. Звертання членом речення не буває. В усному мовленні звертання виділяються паузою, а на письмі комою або комами. Якщо звертання на початку речення вимовляється з окличною інтонацією, то після нього ставиться знак оклику.

Завдання 2. Прослухайте вірш. Чи знаєте ви його заголовок? Хто автор вірша? Що ви про нього знаєте? Коли був написаний вірш? Які почуття виражає в ньому поет? Які особливості інтонації вірша ви помітили? Як читається звертання? Як у вірші виділені звертання? Чому? Як виражаються звертання? Як можна назвати такі звертання? Які особливості їх ви можете відмітити? У яких стилях мовлення зустрічаються такі звертання?

О Україно!

О рідна ненько!

Тобі вірненько

Присягнем.

Серця кров

І любов —

Все тобі

Віддати в боротьбі!

(Микола Вороний. За Україну).

Очікуване виконання.

Вірш-пісня Миколи Вороного був створений поетом у 1917 році, у той час, коли утворилася Українська Народна Республіка, і є свого роду закликом до вірності Україні. Звертання у цьому вірші використовуються не як засіб спонукання співрозмовника до дії або до відповіді, а як стилістичний прийом. Такі звертання зустрічаються в художніх, публіцистичних, ораторських текстах. Водночас вони передають емоційний стан мовця, його думки, почуття, прагнення.

Завдання 3. Виразно прочитайте вірш П.Тичини «Україно моя, моя люба Вкраїно». Які особливості інтонації в ньому ви помітили? Яка головна думка вірша? До кого звертається П.Тичина у своєму творі? Які думки, почуття, переживання виражає поет у цьому вірші? Знайдіть у вірші звертання, визначте поширені вони чи ні, поясніть розділові знаки. Яку стилістичну роль виконують звертання у вірші? Як інтонаційно виділяються звертання?

Україно моя, моя люба Вкраїно,

Чим я втішу тебе, чим тебе заспокою?—

Чи про те розкажу, як тебе я люблю,

А чи піснею горе твоє я присплю,

Чи слізьми розіллюсь, мов сирітська дитина,—

Чим тебе заспокою я — бідна людина?

Скажи, моя люба Вкраїно,—

Вкраїно моя!

Очікуване виконання.

Автор звертається до України. Він висловлює свою любов до рідного краю. Звертання «Україно моя» — поширене, «моя люба Вкраїно» — поширене, «Вкраїно моя» — поширене. Ці звертання поширені, бо виражені словосполученнями. На письмі вони виділяються комами і знаком оклику, а під час виразного читання − паузами і вимовляються з підвищеною інтонацією. Звертання — це слово або сполучення слів, які називають того, до кого звертаємося. Звертання виражаються кличним відмінком. Вони привертають увагу адресата, виражають ставлення до нього.

Інформація.

На письмі звертання виділяються комами і знаком оклику, а під час виразного читання − паузами і вимовляються з підвищеною інтонацією. Звертання — це слово або сполучення слів, які називають того, до кого звертаємося. Звертання виражаються кличним відмінком. Вони привертають увагу адресата, виражають ставлення до нього.

Завдання 4. Чи знаєте ви український гімн? Наведіть рядки з українського гімну, в якому є звертання. Про що йдеться у цих рядках?

Очікуване виконання.

В українському гімні такі рядки містять звертання: «Ще нам, браття-українці, усміхнеться доля», «Запануєм і ми, браття, у своїй сторонці», «І покажем, що ми, браття, козацького роду», «Станем, браття, в бій кровавий від Сяну до Дону — В ріднім краю панувати не дамо нікому»). Автор звертається до українців і висловлює своє переконання в тому, що нам – українцям – ще усміхнеться доля: запануємо ми у своїй сторонці, але, щоб нікому не дати панувати в нашому ріднім краю, потрібно відстоювати його в боротьбі.

Завдання 5. Пригадайте і запишіть рядки народних пісень, у яких використовуються звертання. Чим виражені звертання? Які розділові знаки в них ставляться?

Очікуване виконання.

Звертання використовуються у таких рядках народних пісень: «Добрий вечір, дівчино, куди йдеш, скажи мені правдоньку, де живеш», «Ой роде наш красний, роде наш прекрасний», «Ой не шуми, луже, зелений байраче! Не плач, не журися, молодий козаче!», «Ох і не стелися, хрещатий барвінку...», «Де ти бродиш, моя доле?», «Козак од’їжджає, дівчинонька плаче: «Куди їдеш, козаче? Козаче-соколе, Візьми мене із собою На Вкраїну далеку», «Гей, вернися, Сагайдачний», «Дай-но, дівчино, хустину, може я в бою загину...», «Чи ти чула, дівчинонько, Як я тебе кликав...», «Ой , дівчино, шумить гай, кого любиш — забувай!»

Завдання 6. Виразно прочитайте текст. До якого стилю і жанру мовлення він належить? Хто його автор? Яка головна думка твору? Пригадайте вивчене про діалог та правила його оформлення. Перепишіть. Розставте, де потрібно, розділові знаки, поясніть їх. Прочитайте текст за ролями. У яких стилях мовлення використовуються звертання?

Зозуля і Півень.

— Як ти співаєш Півне веселенько...

— А ти Зозуленько ти зіронько моя

Виводиш чудно так і жалібненько

Що іноді аж плачу я

Як тільки ти почнеш співати,

Я біжу в садок мерщій...

— Тебе я слухала б довіку куме мій

Аби б хотів співати...

— А ти голубонько ти кралечко моя

Поки співаєш на калині

То й весело мені і забуваю я

Свою недоленьку, життя своє погане

Та безталанне..

Інформація.

Звертання — це слово або сполучення слів, які називають того, до кого звертаємося. Звертання виражаються кличним відмінком. Вони привертають увагу адресата, виражають ставлення до нього.

На письмі звертання виділяються комами і знаком оклику, а під час виразного читання паузами і вимовляються з підвищеною інтонацією.

Найчастіше звертання використовуються у розмовному стилі мовлення, відповідно в діалогах у художніх творах. Ними послуговуються журналісти в інтерв’ю. Діалог — це різновид прямої мови, що передає розмову двох або кількох осіб. Слова кожного учасника діалогу називаються реплікою. Перед репліками ставиться тире. Якщо висловлювання особи продовжується словами автора, то ставляться ті самі розділові знаки, що й при прямій мові, але без лапок. Звертання специфічно використовуються в діловому мовленні.

Завдання 7. Побудуйте або пригадайте речення, в яких подані слова були б звертаннями: мама, Оксана, душа, земля, зоря, Маруся, доня, Марія, Надія, мрія, Іван, Петро, голуб, Юрко, батько, дядько, дід, син, котик, синок, Володимир Іванович, коваль, лікар, гай, Андрій, радість, любов, лоша. Запишіть їх, звірте написання звертань за поданою інформацією.

Інформація.

1-ша відміна; кличний відмінок; -а; Мама, Оксана; Мамо, Оксано; --о;

-а;душа; Душе; -е; -я; Земля, зоря; Земле, зоре; --е; -я; Маруся, доня;

Марусю, доню; --ю; -ія; Марія, Надія, Мрія; Маріє, Надіє, мріє; --є; ;

2-га відміна; Іван, Петро, голуб; Іване, Петре, голубе; --е; -о; Юрко, батько, дядько; Юрку, батьку, дядьку; --у ; дід, син; діду, сину; --у: ; Котик, синок; котику, синку; --у ; Товариш, Іванович; товаришу, Івановичу; --у; Коваль, лікар; ковалю, лікарю; --ю; гай, Андрій ; гаю, Андрію; --ю;

3-тя відміна; кличний відмінок; любов; радосте, любове; --е ;

4-а відміна; Лоша; Лоша ; Теля; Теля;

Запам’ятайте:

Якщо хтось, звертаючись, каже

мама, тато, батько, Остап, Марія, то це

порушення граматичної норми,

як, скажімо, хтось пише

хліп, сніх, грядка, замість

хліб, сніг, грядка.

Завдання 8. Прочитайте речення, використовуючи слова з дужок у формі кличного відмінка. Усно поясніть розстановку розділових знаків. З’ясуйте вид кожного речення за метою висловлювання.

Ой (Мороз), (Морозенко), преславний (козак)!

За тобою, (Морозенко), вся Вкраїна плаче (Нар.творчість).

Лети ж (моя дума, моя люта мука) (Т.Шевченко)

Чудна ти (дочка)! Я про тебе дбаю (Л.Українка).

Прощай (синє море), безкрає, просторе (Л.Українка)

1. Розставте потрібні розділові знаки.

1. Україно моя мені в світі нічого не треба

Тільки б голос твій чути і ніжність твою берегти. (А.Малишко).

2. Слово Моя ти єдиная зброє

Ми не повинні загинуть обоє (Леся Українка).

3.Ой ви далі ясні безкінечні і сині

Як чудесно в світі молодому жить (В.Сосюра).

Прокиньтесь байдужі й сонні (Д.Павличко).

Завдання 9. Розкажіть усе, що ви знаєте про звертання, використовуючи раніше наведені приклади, а також рядки з поданого нижче вірша.

Мово рідна, світи в ріднім домі.

Крізь зболений час і духовні руїни

Вертайсь, рідна мово, у серце народу,

у душу Вкраїни.

Якого ж ми будемо племені-роду,

якщо буде в устах наша мова згасать?

Чи будемо з вами тоді ми народом,

Як стихне вона в голосах?

Звучи, рідна мово, на землі рідній лийся по вінця,

Мово моя українська, мово моя материнська.

Мово рідна, квітуй і шануйся,

Любов’ю воздай всім народам і мовам.

З тобою я плачу, з тобою сміюся, о ріднеє слово.

Мово рідна, живи в ріднім домі.

Крізь зболений час і духовні руїни

Вертайсь, рідна мово, у серце народу, у душу Вкраїни.

(Андрій Демиденко).

Очікуване виконання.

Звертання — це слово чи словосполучення слів, яке називає особу чи предмет, до кого звертаються з мовленням. Звертання виражається іменником у кличному відмінку (в однині) або у формі називного відмінка (у множині. Звертання буває непоширеним (без залежних слів), і поширеним (із залежними словами).

В усному мовленні звертання виділяється паузою, а на письмі комою або комами. Якщо звертання на початку речення вимовляється з окличною інтонацією, то після нього ставиться знак оклику. Якщо перед звертанням є вигуки (у художньому стилі мовлення), то вони від звертання комою не відділяються. Повторювані та однорідні звертання розділяються комою та знаком оклику.