Ззвіт про прибуток і збитки

Найважливішою формою вираження ділової активності корпорації є обсяг фінансового результату за визначений період, а саме - прибуток чи збиток від операційної, інвестиційної і фінансової діяльності. В усьому діловому світі зведення про формування і використання прибутку розглядаються як найважливіша частина фінансової звітності компанії. У більшості країн законодавчо закріплені кілька форм звіту про прибуток і збитки, серед яких господарські суб'єкти мають право вибирати форму, що найбільш точно представляє елементи результатів діяльності.

Звіт про прибуток і збитки, чи, як його ще називають у деяких країнах, - звіт про фінансові результати, акумулює інформацію про доходи і витрати компанії за звітний період. Також, як і в балансі, в адресній частині цього звіту міститься назва самого звіту, період, за який він складений, назва компанії.

Основою складання звіту про прибуток і збитки в кожній країні виступають такі елементи фінансової звітності, як доходи і витрати.

Доход – це валове надходження економічної вигоди протягом звітного періоду чи зменшення зобов'язань, що виникає в процесі діяльності фірми і викликає за собою збільшення власного капіталу (крім внесків акціонерів).

Витрата – це зменшення коштів корпорації чи збільшення його зобов'язань, що виникає в процесі діяльності фірми й зменшує обсяг власного капіталу (крім витягу внесків учасників)

Згідно МСФЗ 1 «Надання фінансових звітів» у звіті про прибуток і збитки повинні бути відбиті такі показники:

• доход;

• результати операційної діяльності;

• фінансові витрати;

• частина прибутків і збитків спільних підприємств, що враховується методом участі в капіталі;

• податкові витрати,

• прибуток чи збитки від звичайної діяльності;

• екстраординарні статті;

• чистий прибуток чи збиток за період.

Вплив різних видів діяльності, операцій і економічних подій компанії відрізняється нестабільністю, ризиком і непередбачуваністю; розкриття елементів результатів діяльності допомагає зрозуміти отримані результати діяльності й оцінити майбутні. Додаткові рядки включаються в звіт про прибуток і збитки, а порядок надання статей переглядається в разі потреби роз'яснення елементів результатів діяльності.

МСФЗ рекомендує фірмам проводити аналіз доходів і витрат, заснований на класифікації доходів і витрат за функціональною ознакою чи за їх характером. Статті витрат підлягають подальшому розподілу на підкласи з метою виділення ряду компонентів фінансових результатів діяльності, що можуть відрізнятися з погляду стабільності, потенціалу, прибутку чи збитку і передбачуваності. Таку інформацію надають двома способами:

1. Метод характеру витрат. При цьому витрати поєднують у звіті про прибуток і збитки відповідно до їхнього характеру (наприклад, амортизація, придбання матеріалів, транспортні витрати. зарплата, витрати на рекламу і т.п.) і не перерозподіляють відповідно до їхніх функцій. Цей метод простий у застосуванні.

2. Метод функції витрат чи «собівартості реалізованої продукції», відповідно до якого витрати класифікуються відповідно до їхніх функцій як частина собівартості реалізації чи збуту адміністративної діяльності. Таке надання частіше дає більш докладну інформацію користувачам, ніж перший спосіб, але розподіл витрат за функціями може бути довільним і вимагати зваженого судження. Корпорації, що використовують другий спосіб розподілу витрат, повинні надавати додаткову інформацію про характер витрат.

Усі статті доходів і видатків, які з’явилися у поточному періоді, включаються у визначення чистого прибутку чи збитку за даний період. Практично всі ці статті виникають у ході звичайної діяльності компанії. І тільки в окремих випадках подія чи операція призводить до виникнення екстраординарної статті. Під екстраординарними статтями розуміють доходи чи витрати, що виникають у результаті подій чи операцій, що різко відрізняються від звичайної діяльності фірми. Наприклад, збитки, викликані стихійним лихом, можуть вважатися екстраординарною подією для багатьох корпорацій. Розкриття характеру і суми кожної екстраординарної статті можна наводити безпосередньо в звіті про прибуток і збитки чи розкривати в примітках до фінансової звітності.

У США головним призначенням звіту про прибуток і збитки є відображення змін капіталу акціонерів компанії під впливом доходів і витрат, отриманих у звітному періоді. У США компанії користуються свободою при виборі формату надання звіту про прибуток і збитки. Існує два способи їхнього складання – одноступеневий і багатоступеневий. Одноступенева форма має спрощений вид і дозволяє розрахувати чистий прибуток, віднімаючи від загальної суми доходів загальну суму витрат. При багатоступеневому способі в звіті про прибуток і збитки окремо відображається основна діяльність, діяльність яка не повторюється з періоду в період, фінансова діяльність, податкові платежі, операції філій компанії та інші подібні показники. І по кожному виду доходів визначається фінансовий результат, а потім - прибуток до оподатковування і чистий прибуток, що залишається в розпорядженні фірми.

В обліку США використовують обидві форми, але перевага надається багатоступеневій формі.

4-та Директива ЄС передбачає загальні форми надання звіту про прибуток і збитки. Компанія має право вибирати між вертикальним і горизонтальним форматами. Горизонтальний формат звіту про прибуток і збитки надає більше інформації, у відмінності від вертикального формату: статті витрат показуються в одній колонці, а статті доходів в іншій, при цьому величина прибутку чи збитку виступає їх результативною величиною.