Звіт про рух грошових коштів

Сучасна економіка будь-якої держави є широко розповсюдженою мережею складних відносин мільйонів суб'єктів, що господпрюють між собою. Основою даних взаємозв'язків виступають розрахунки і платежі, у процесі здійснення яких забезпечується виконання взаємних вимог і зобов'язань.

Грошова маса формується в результаті взаємодії двох потоків. Один потік - випуск грошей, - має на увазі розподіл платіжних коштів серед економічних агентів за допомогою банків, інший - повернення грошей боржниками, що має місце при зменшенні боргових вимог в активах банків.

Потоки руху коштів можуть розподілятися по основних видах коштів, галузям і секторам економіки, регіонам, включаючи потоки в кожній первинній ланці суспільного виробництва - фірмі. Найбільший досвід розробки обліку потоків накопичений у США, де відповідна звітність з ініціативи Ради керівників Федеральної резервної системи складається на регулярній основі.

Звіт про рух коштів разом з іншими фінансовими звітами дає можливість користувачам розробляти нові моделі для оцінки і порівняння поточної вартості майбутнього руху коштів різних корпорацій. Він також підвищує ступінь порівнянності звітності про результати діяльності різних компаній, тому що запобігає застосування різних підходів до обліку однакових операцій і подій.

Інформація про рух коштів фірми є важливою, оскільки вона надає користувачам фінансових звітів основу для оцінки можливості компанії генерувати кошти і їхні еквіваленти, а також формувати потреби щодо використання цих коштів.

Складання звіту про рух коштів регулюється МСФЗ 7 "Звіт про рух коштів".

Відповідно до даного стандарту звіт про рух коштів повинний відображати рух коштів протягом відповідного періоду згідно з поділом діяльності на операційну, інвестиційну і фінансову. Саме виходячи з цього переліку видів діяльності і грошових потоків складена форма звіту про рух коштів у Росії, Польщі, США і деяких інших країнах.

Однієї з найважливіших форм бухгалтерської звітності у Великобританії є звіт про рух коштів. Право не включати його до складу річної бухгалтерської звітності мають тільки малі підприємства. Стандарт з фінансової звітності № 1 вимагає, щоб звіт про рух коштів складався на основі балансу і звіту про прибуток і збитки, та його дані цілком відповідали даним, представленим у цих двох документах і додатках до них. Звіт обов'язково повинний містити в собі наступні розділи: доходи від операційної діяльності; доходи від фінансових вкладень; податкові виплати; інвестиційна діяльність; джерела фінансування.

Корпорація представляє рух коштів у результаті операційної, інвестиційної і фінансової діяльності у виді, що більш відповідає господарській діяльності. Класифікація по видах діяльності розкриває інформацію, що дозволяє користувачам оцінювати вплив цих видів діяльності на фінансовий стан компанії і суму його коштів та їхніх еквівалентів. Таку інформацію можна також використовувати для оцінки взаємозв'язку приведених вище видів діяльності.

Показник руху грошових потоків використовується, з одного боку, як індикатор фінансової стабільності фірми (показник оцінки потенціалу внутрішніх джерел фінансування), а з іншого як індикатор прибутковості (показник фактичної і потенційної прибутковості компанії). Значення показника грошових потоків може вірогідно відображати фінансовий стан тільки з огляду на стратегію його розвитку. Визначаючи рух грошових потоків, варто також враховувати галузеві особливості діяльності корпорацій.

Класифікація потоків руху коштів, наведена у міжнародних стандартах, є недостатньо повною. Найбільш розгорнуту класифікацію пропонують стандарти фінансової звітності Великобританії. Так, Стандарт фінансової звітності 1, прийнятий у 1991 році, виділяє 5 джерел і напрямків потоків руху коштів: операційна (поточна) діяльність; доходи від інвестицій і обслуговування боргу; оподатковування; інвестиційна діяльність; фінансова діяльність.

Виділення потоків руху коштів по доходах від інвестицій і обслуговуванню боргу, оподатковуванню забезпечує більш ясну картину діяльності корпорації, ніж класифікація цих статей відповідно до міжнародних стандартів.

Як уже відзначалося, МСФЗ 7 визначає структуру звіту про рух коштів по трьох основних сферах діяльності: операційної, інвестиційної і фінансової.

Рух коштів від операційної діяльності визначається переважно основною діяльністю компанії, що дає доход. Таким чином, він виступає, як правило, результатом операцій і інших подій, що підпадають під визначення чистих прибутків чи збитків.

Сума руху коштів від операційної діяльності виступає ключовим показником того, якою мірою операції фірми генерують кошти, достатні для погашення позик, підтримки операційної потужності компанії, виплати дивідендів і здійснення нових інвестицій без залучення зовнішніх джерел фінансування. Інформація про конкретні компоненти руху первинних коштів є корисною разом з іншою якою-небудь інформацією для прогнозування майбутнього руху коштів від операційної діяльності.

Окреме розкриття руху коштів, що виникає в ході інвестиційної діяльності, є важливим, оскільки рух коштів відображає, якою мірою здійснювалися витрати на ресурси, призначені для генерування майбутнього прибутку і майбутнього руху коштів.

Особливо слід зазначити негрошові операції, що відображаються в звіті про рух коштів.

В американській літературі відзначається, що негрошові операції відображаються в даному звіті окремим рядком. Наприклад, фірма може здійснювати різноманітні негрошові операції інвестиційного і фінансового характеру, що торкають тільки основні кошти, довгострокові кредити чи акціонерний капітал (придбання основних коштів за рахунок довгострокових кредитів, погашення кредиторської заборгованості шляхом випуску і передачі кредиторам додаткових акцій).

Ці операції є звичайною інвестиційною і фінансовою діяльністю, і могли б не відображатися в звіті про рух коштів, оскільки не стосуються коштів корпорації. Однак, оскільки однією з цілей звіту про рух коштів є відображення інвестиційної і фінансової діяльності, а такі операції обов'язково вплинуть на стан коштів фірми в майбутньому, вони повинні відображатися по відповідним статтях другого і третього розділів звіту. Разом з тим, у першому розділі звіту американських компаній негрошові операції не відображаються.

Що стосується негрошових операцій по МСФЗ, то інвестиційні і фінансові операції, які не вимагають використання коштів чи їхніх еквівалентів, виключаються зі звіту про рух коштів і розкриваються в інших фінансових звітах.

Звіт про рух коштів у більшості закордонних країн не є обов'язковою формою і найчастіше подається корпораціями в складі інформації приміток до фінансової звітності.