14. Проаналізуйте програми радикального оновлення філософії – філософія Маркса й Енгельса, позитивізм, філософія життя.

Марксистська філософія сформувалась на багатому ґрунті попередніх філософських систем. Ця філософія виникла як складова більш широкого вчення – марксизму. До його складу, крім філософського вчення, входить також теорія економічного розвитку суспільства – політична економія і теорія соціально–політичного розвитку – «науковий комунізм».

Марксизм – одна з не багатьох спроб в історії людства дати цілісне розуміння об’єктивного світу і місця і ролі людини в ньому, розкрити найзагальніші закони розвитку природи, суспільства та людського мислення.

Батьківщина марксизму – Німеччина. Його творчі: Карл Маркс (1818-1883), Фрідріх Енгельс (1820-1895); час створення 40-ві роки 19ст..Винекнення марксизму було детерміновано конкретними соціально-економічними і політичними передумовами. В кінці 18ст. в Англії почався промисловий переворот, який у 19ст. охопив інші європейські держави. На зміну феодалізму широким фронтом ішов капіталізм. Формувались нові класи – буржуазія і пролетаріат. Глибшала безодня між багатством і бідністю. В середовищі робітничого класу зростає незадоволення станом справ. Поступово воно переростає у страйки, організовані виступи проти існуючого економічного та політичного ладу. Деякі з них набувають великого резонансу.

Соціальні конфлікти та потрясіння цього періоду, закономірно, викликали у свідомості робітників та прогресивної інтелігенції багато соціально-філософських запитань про перспективи розвитку суспільства. Марксизм в цілому і його філософія прагне дати відповіді на ці запитання.

Великий вплив на формування філософських поглядів К.Маркса і Ф.Енгельс критично сприйняли і застосували на абсолютно нових засадах гегелівське вчення про діалектику як теорію розвитку і філософський метод.

Крім найзагальніших закономірностей розвитку природи, суспільства і пізнання, К.Маркс і Ф.Енгельс включають до предмету філософії також людину, практику, відношення «людина-світ».

Творчі марксизму використовують матеріалістичні ідеї античної філософії, епохи Відродження, Нового часу і Фейєрбаха, але йдуть значно далі. Таким чином, матеріалізм стає діалектичним, а діалектика – матеріалістичною.

Особливе місце у філософії марксизму посідає проблема людини. Вказуючи на подвійну природу людини, марксистська філософія зводить її сутність до соціальних рис і трактує як сукупність усіх суспільних відносин.

Ця проблема пов’язана з теоретичним осмисленням відчуження.

Відчуження – складне явище, змістом якого є перетворення самого процесу людської діяльності і її результатів в силу, що панує над людиною, тисне на неї. Причини його є експлуатація людини людиною, в основі якої лежить приватна власність на засоби виробництва. Вони запропонували конкретний шлях виходу з ситуації – знищення приватної власності на засоби виробництва. Ідея знищення приватної власності та подолання відчуження проходить червоною ниткою через увесь марксизм.

Важливою стороною філософії марксизму стала розробка проблеми практики. У цьому вченні практика трактується як матеріальна предметно-чуттєва, цілеспрямована діяльність людини, завдяки якій змінюється природний і суспільний світ, людина.

Марксизм поступово виходив за межі Німеччини, поширюється в інших країнах.

Серед послідовників вчення К.Маркса і Ф.Енгельса був В.І.Ленін. Він намагається максимально використовувати філософію марксизму для створення теорії боротьби робітничого класу. Значну увагу В.І.Ленін приділяє питанням функціонування суспільства і практики революційних перетворень. У своїх теоретичних дослідженнях та практичній діяльності він послідовно відстоював принцип партійності.

Послідовники вчення К.Маркса і Ф.Енгельса: Д.Лукач, Ж.-П.Сартр, Е.Фромм, Г.Маркузе, Л.Альтюссер, Ю.Хабермас.

Ідеї філософії марксизму справили глибокий вплив як на розвиток філософської думки, так і на життя суспільства і продовжують функціонувати у духовній культурі кінця 20ст..