- •8. Визначте роль християнства у формуванні середньовічної філософії. Поясніть основні проблеми та досягнення філософії доби середньовіччя в Європі та Візантії.
- •9. Охарактеризуйте філософію Відродження: гуманістичний характер; науково – природничі погляди; соціально – політичні ідеї, етика Ренесансу. Як розглядалася в цей період проблема особистості?
- •10. Аргументуйте якісно – нову спрямованість філософії Нового часу в Європі та необхідність пошуку продуктивного методу пізнання: сенсуалізм, раціоналізм.
- •11. Визначте новий філософський ідеал у філософії Просвітництва. Як вирішувалась проблема свободи людини та шляхи її соціального визволення?
- •12. Охарактеризуйте особливості та досягнення класичної німецької філософії.
- •13. Покажіть своєрідність російської філософії: релегійно-ідеалістичний, революційно-демократичний напрями, руський комізм.
- •14. Проаналізуйте програми радикального оновлення філософії – філософія Маркса й Енгельса, позитивізм, філософія життя.
- •15 Охарактеризуйте основні напрямки та їх особливості некласичної філософії хх століття.
- •16 Як розглядається проблема знання та мови у сучасній філософії?
- •17. Визначте джерела української філософської культури.
- •18. Розкрийте процес становлення українського неоплатонізму XIV-XVI ст.
- •19. Охарактеризуйте процес становлення українського неоплатонізму хіv- хvі ст.
- •20. Як відбувалося зародження професійної філософії в культурно-освітніх центрах України: Острозькій та Києво-Могилянській академіях?
- •21. Г. Сковорода – родоначальник української класичної філософії.
- •22. Філософія т.Г.Шевченка
- •28. Охарактеризуйте свідомість людини як діалектичне співвідношення об’єктної та суб’єктної реальності, як духовний спосіб орієнтації людини в реальності буття, що розвивається.
- •30. Порівняйте форми суспільної свідомості: політичну, правову, моральну, естетичну, релігійну, філософську та інші.
- •31. Охарактеризуйте діалектику як вчення про розвиток і універсальні зв’язки. Визначте загальні ознаки і людський критерій розвитку.
- •32. Охарактеризуйте принципи, категорії, закони діалектики, їх методологічне та світоглядне значення.
- •33. Порівняйте антиподи діалектики: софістику, метафізику.
- •34. Розкрийте зміст поняття «гносеологія» та проблеми пізнання у філософії.
- •36. Як розглядається проблема істини в філософії.
- •37. Доведіть, що практика – критерій істини, спосіб ставлення і відношення людини до світу і до самої себе.
- •38. Охарактеризуйте методологію та метод як усвідомлений спосіб пізнавальної діяльності. Методологічний арсенал науки.
- •39. Розкрийте зміст поняття «суспільство» в філософії та визначте основні підходи до його розуміння.
- •40. Визначте роль географічного природного середовища у житті суспільства, демографічні чинники та матеріальні основи суспільного розвитку.
- •41. Покажіть історичну різноманітність та єдність типів суспільства. Визначте зміст понять «формація» і «цивілізація».
- •42. Охарактеризуйте рушійні сили історичного розвитку. Визначте місце і роль насильства в історії.
- •43. Розкрийте сутність філософської концепції людини.
- •44. Як розглядається проблема сенсу життя та людського щастя філософії?
- •45. Визначте місце аксіології в системі культури та поясніть значення цінностей як визначальних характеристик людського буття.
- •46. Доведіть, що цінності являються регулятором поведінки людини.
- •47. Охарактеризуйте глобальні проблеми людства і людини та визначте стратегію людства в планетарному масштабі.
- •48. Охарактеризувати релігієзнавство як явище духовної культури.
- •49. Розкрийте основні поняття та сутність релігії. Класифікація релігії та її географія.
- •50. Дайте порівняльну характеристику первісних вірувань: тотемізм, фетишизм, магія, шаманство, землеробські культи.
- •51. Охарактеризуйте релігії Стародавніх цивілізацій.
- •2 Примітивні релігійні вірування. Загальна характеристика і географія етнічних і світових релігій
- •3 Нетрадиційні релігії
- •2.Даосизм
- •3.Конфуціанство
- •5.Теїстичні вірування праукраїнців часів Київської Русі
16 Як розглядається проблема знання та мови у сучасній філософії?
Мова уособлює певну систему засобів спілкування. Існують різні види мови: усна, писемна і внутрішня (беззвучна, про себе).За допомогою мови здійснюється перехід від живого споглядання, від чуттєвого пізнання до узагальненого, абстрактного мислення.
У мові наші уявлення, думки і почуття втілюються в матеріальну, чуттєву сприйману форму і тим самим з особистого надбання стають надбанням інших людей. Завдяки мові свідомість формується і розвивається як суспільне явище, як духовний продукт життя суспільства. Будучи засобом взаємного спілкування людей, обміну досвідом, знанням, почуттями, ідеями, мова зв’язує людей не тільки певної соціальної групи і не тільки певного покоління, а й різних поколінь. Так створюється наступність історичних епох. Нині існує близько трьох тисяч мов, за допомогою яких здійснюється членоподібна мова, і кожна з них має особливу структуру і систему значення слів.
Нерозривний зв'язок свідомості і мови виявляється у різноманітних явищах. По-перше, розвиваючись на основі знання, тобто свідомого відображення явищ об’єктивного світу у людському мозку, свідомість не існує без матеріальної основи, а саме мови, виявленої у словах.. По-друге, нерозривний зв'язок свідомості і мови виявляється в тому, що з самого початку свого існування мова служила засобом передачі соціальної інформації, засобом спілкування людей. Тільки завдяки мові людська думка , прибрана у матеріальну оболонку – слово, стає надбанням інших людей і дає можливість обмінюватись думками, досвідом, відчуттями, ідеями.
По-третє, мова є не тільки уважнішим засобом взаємного спілкування людей, засобом передачі соціальної інформації, але й знаряддям їх мислення. Вже у той момент, коли у голові людини думка формується, це відбувається у формі словесних образів. Ясність мислення перебуває у прямій залежності від того, наскільки чітко і вдало виявлена у мовному матеріалі та або інша думка. «Чистих» думок не буває, без мови думка не може бути не тільки висловлена, але й не може виникнути у голові людини.
Нерозривний зв'язок мови і свідомості виявляється і в тому, що завдяки мови людство зберігає і накопичує плоди пізнавальної діяльності, що у друкованому, письмовому вигляді передаються від одного покоління до іншого, тобто мова виявляється головним знаряддям соціальної пам’яті.
Деякі представники семантичної філософії стверджують, що мова - щось зовнішнє для думки; просто система символів, що немає нічого спільного з об’єктивною дійсністю. Такий розрив мови і свідомості призводить до містифікації мислення, яке втрачає матеріальні засоби свого існування, з одного боку, а з іншого, веде до формалізації мови, котра позбувається свого предметно логічного змісту.
17. Визначте джерела української філософської культури.
Вітчизняна філософська і суспільно-політична думка виникає в X-XI ст. Коріння філософії України сягає сивої давнини Київської Русі. Визначення джерел філософії обґрунтовується дослідниками. Правда ще в першій половині XIX ст. архімандрит Гавриїл запропонував вважати початок історії філософії Росії, України не в XVIII, а в ХІ-ХІІ ст., відмітивши практичність стародавньо-руської мудрості, її тяжіння до художнього відображення ідей. Досліджуючи розвиток філософської думки в Україні в культурі від Київської Русі до сучасності, історики розкривають її особливості, самобутність, національні традиції, підкреслюючи, що історія філософії може об'єктивно виглядати лише як складова історії національної культури, як історія усвідомлення змістовних життєвих проблем життя і смерті людини, суті людини та її ставлення до навколишнього світу, свободи та необхідність добра і зла тощо.
Перші пам'ятки філософської думки нашої держави виникають в кінці X- першій половині XI ст. Так, наприклад, в середині XI ст. була написана така видатна пам'ятка як: "Слово про Закон і Благодать", автором якої був київський метрополіт Іларіон. Цим історичним періодом датуються "Остромирово євангеліє" і "Ізоорнік" Святослава. На формування культури Київської Русі великий вплив справило прийняття християнства. Вплив християнства на філософську думку давньоруської держави зумовило переживання в ній етичної проблематики.
Отже, гуманістичне, моральне начало було домінуючим ще в період зародження вітчизняної науки. Воно залишилося визначальним протягом всієї історії української філософії і суспільно-політичної думки. "Слово про Закон і Благодать" видатна пам'ятка вітчизняної і світової культури.