- •1. Визначення предмету психології к науки. Напрямки і школи в психології: біхевіоризм, психоаналіз, фрейдизм, гештальтпсихологія
- •2. Поняття про відчуття. Класифікація видів відчуттів
- •3. Відмінність життєвих і наукових психологічних знань. Поняття про психічні явища: психічні процеси, психічні стани, психічні властивості. Сфери прояву психічних фактів
- •4. Загальні властивості відчуттів. Чутливість та її вимір. Форми змін чутливості
- •5. Місце психологічної науки в системі наук. Принципи класифікації галузей психологічної науки
- •6. Загальна характеристика сприймання. Активність і сприймання
- •7. Сучасний стан і найважливіші тенденції розвитку вітчизняної і зарубіжної психології: вчинкові психологія, когнітивна психологія, гуманістична психологія
- •8. Класифікація видів сприймання. Характеристика властивостей сприймання
- •9. Принципи психологічного дослідження. Характеристика методів дослідження в психології
- •10. Психологічна характеристика пам`яті. Теорії пам`яті. Розлади пам`яті.
- •11.Поняття про методику психологічного дослідження. Етапи проведення психологічного дослідження
- •12. Класифікація видів памяті. Процеси пам`яті
- •13. Поняття про потреби і мотиви. Специфіка потреб людини
- •14. Характеристика процесу запам’ятовування. Умови, що сприяють успішному запам’ятовуванню
- •15. Проблема об’єктивного критерію психічного. Гіпотеза о. М. Леонтьєва про походження чутливості і її експериментальна перевірка.
- •16. Збереження і відтворення як процеси памяті
- •17. Культурно – історична теорія л. С. Виготського про походження психіки людини
- •18. Забування як процес памяті. Крива забування. Боротьба з забуванням
- •19. Адаптивна роль психіки в тваринному світі. Стадії філогенетичного розвитку психіки. Форми поведінки тварин на різних стадіях філогенезу.
- •20. Поняття про мислення як як пізнавальний процес. Визначення предмету мислення
- •21. Будова вищих психічних функцій. Перетворення інтерпсихічних відносин в інтрапсихічні. Поняття про інтеріоризацію та екстеріоризацію
- •22. Зміст мислення. Мислення як процес розв’язування мислитель них задач
- •23. Суспільно-історична обумовленість виникнення свідомості людини
- •24. Класифікація видів мислення. Методи діагностики мислення
- •25. Структура свідомості за а. В. Петровським. Поняття про свідоме і неусвідомлене
- •26. Психологічна характеристика суб’єкту мислення
- •27. Загальна характеристика діяльності, її основні поняття. Зовнішня і внутрішня діяльності:їх спільне і відмінне
- •28. Характеристика уяви як пізнавального процесу. Види уяви і прийоми уяви
- •29. Методологічне значення категорії «діяльність». Види діяльностей. Діяльність і свідомість.
- •30. Психологічна характеристика волі. Функції волі
- •31. Харктеристика якостей уваги і їх діагностика
- •32. Структура характеру. Типологія характеру
- •33. Характеристика мотиваційних аспектів діяльності. Виникнення нових мотивів діяльності
- •34. Поняття про характер. Відмінність характерологічних рис особистості і рис темпераменту
- •35. Характеристика операційних аспектів діяльності. Дії і операції в структурі діяльності. Поняття про вміння і навички. Вироблення навичок. Взаємодія навичок
- •36. Загальна характеристика здібностей. Види здібностей. Кількісний вимір здібностей. Діагностика і розвиток здібностей
- •37. Поняття про особистість. Теорії особистості
- •38. Типи темпераменту за властивостями внд. Діагностика темпераменту
- •39. Співвідношення соціального та біологічного в структурі особистості
- •40. Загальна характеристика темпераменту
- •41. Мотиваційна сфера особистості
- •42. Загальна характеристика почуттів
- •43. Самосвідомість особистості
- •44. Види емоцій і почуттів. Функції почуттів
- •45. Психологічний захист особистості
- •46. Характеристика вольових дій. Вольові зусилля, їх походження
- •47. Поняття про увагу
- •48. Вольові якості особистості. Виховання волі
- •49. Класифікація видів уваги
- •50. Форми переживання емоцій
- •51. Поняття про акцентуації і психопатії характеру
- •52. Увага і успішність діяльності
- •53. Поняття про вищі почуття, походження
- •54. Функції уваги
- •55. Самооцінка і рівень домагань
- •56. Зв'язок емоцій з фізіологічними і вегетативними реакціями
- •57. Структура самосвідомості
- •58. Теорії темпераменту Гуморальні теорії
- •Нейродинамічні теорії Вчення і. П. Павлова
- •Факторні теорії темпераменту
- •59. Теорії уваги
- •60. Направленість особистості як система мотивів
14. Характеристика процесу запам’ятовування. Умови, що сприяють успішному запам’ятовуванню
Запам’ятовування — один з основних процесів пам’яті. Засадовими стосовно нього є утворення й закріплення тимчасових нервових зв’язків. Чим складніший матеріал, тим складніші тимчасові зв’язки, які утворюють підгрунтя запам’ятовування.
Запам’ятовування, як і інші психічні процеси, буває мимовільним і довільним.
Мимовільне запам’ятовування здійснюється без спеціально поставленої мети запам’ятати. На мимовільне запам’ятовування впливають яскравість, емоційна забарвленість об’єктів. Усе, що емоційно сильно впливає на людину, запам’ятовується нею незалежно від наміру запам’ятати. Мимовільному запам’ятовуванню сприяє також наявність інтересу. Усе, що цікавить, запам’ятовується значно легше й утримується у свідомості довше, ніж нецікаве. Мимовільні форми запам’ятовування відбуваються тоді, коли будь-яке явище постає контрастно на загальному тлі. Предмети, що схожі на вже відомі раніше, мимовільно запам’ятовуються легше. Мимовільне запам’ятовування має велике значення в житті людини. Воно сприяє збагаченню її життєвого досвіду. Велику роль мимовільне запам’ятовування відіграє і в навчальній діяльності.
Довільне запам’ятовування відрізняється від мимовільного рівнем вольового зусилля, наявністю завдання та мотиву. Воно має цілеспрямований характер; у ньому використовуються спеціальні засоби та прийоми запам’ятовування.
Умови успішного запам’ятовування:
• багаторазове розумно зорганізоване й систематичне повторення, а не механічне, що визначається лише кількістю повторень;
• розподіл матеріалу на частини, виокремлення в ньому смислових одиниць;
• розуміння тощо.
Залежно від міри розуміння запам’ятовуваного матеріалу довільне запам’ятовування буває механічним і смисловим (логічним).
Механічним є таке запам’ятовування, яке здійснюється без розуміння суті. Воно призводить до формального засвоєння знань.
Смислове (логічне) запам’ятовування спирається на розуміння матеріалу у процесі дії з ним, оскільки тільки діючи з матеріалом, ми запам’ятовуємо його.
Умовами успішності довільного запам’ятовування є дієвий характер засвоєння знань, інтерес до матеріалу, його значущість, установка на запам’ятовування тощо.
15. Проблема об’єктивного критерію психічного. Гіпотеза о. М. Леонтьєва про походження чутливості і її експериментальна перевірка.
Характерною ознакою психічної реакції є чутливість організму до індиферентних подразників, які за певних умов (збіг їх з біологічно важливими подразниками) сигналізують про можливість або необхідність задоволення біологічних потреб організму.
Чутливість виникає на основі подразливості. Чутливість, вважає О. Леонтьєв [6], генетично є не що інше, як подразливість на впливи, що орієнтують організм у середовищі, виконуючи сигнальну функцію.
Подразливість властива органічній природі взагалі. Завдяки їй у рослинному світі відбуваються природжені реакції, які називають тропізмами. Тропізм — це автоматичні рухи в певному напрямі рослин і найпростіших організмів, що зумовлюються неоднаковістю фізико-хімічних процесів у симетричних частинах організму, які викликаються однобічними впливами подразників на організм. Теорію тропізмів щодо тварин розробив Ж. Леб. Проте ці реакції тварин не механічні, як вважав Ж. Леб, — під впливом досвіду вони набирають пластичності та мінливості.
Відповідно до видів енергії, що діють на організми в умовах їх існування, розрізняють фототропізми, хемотропізми, геліотропізми, гальванотропізми та ін. Наприклад, соняшник рухається під впливом фото- та термотропізмів; у спрямованості проростання коріння та стебла, у поведінці хробаків і деяких комах, які зариваються в землю або повзуть до верхівок рослин, виявляється дія гео-, фото- або термотропізмів.
З виникненням під впливом умов життя нервової системи, основною властивістю якої є чутливість до впливів навколишнього середовища, виникло психічне відображення, яке щодалі ускладнювалось через ускладнення умов життя, що спричинилося до ускладнення будови організму.
Розрізняють такі основні стадії розвитку психіки тварин: • елементарна сенсорна психіка; • перцептивна психіка; • інтелект.
Стадія елементарної сенсорної психіки. Характерна особливість цієї стадії розвитку психіки полягає в тому, що поведінка тварин зумовлюється дією на організм окремих властивостей предметів, в оточенні яких живуть тварини, — хімічних, світлових, температурних тощо.
Ця стадія властива переважно безхребетним і тим хребетним, що живуть у воді, земноводним і плазунам, у яких немає предметного сприймання. На цій стадії відбувається диференціація чутливості до світла, дотику, запахів, рухова чутливість, у результаті чого виникають і розвиваються аналізатори — дотиковий, зоровий, нюховий і слуховий. Рівень розвитку аналізаторів і рецепторної їх частини залежить від особливостей умов життя живих істот. Так, у павуків, комах добре розвинена дотикова чутливість (на щупальцях, лапках, крильцях).
Хімічна чутливість розвинена у павуків та інших безхребетних. Вона диференціюється у них на нюхову та смакову чутливість. У хруща налічують 50 тисяч органів нюху, а у трутня — понад 30 тисяч. Комахи чутливі до дуже незначних запахів. Бджола відрізняє запах помаранчової шкірки від 43 ефірних запахів. Бджоли реагують на запах, не приймають чужої бджоли. Комахи — це топохімічні істоти, тобто такі, які мають в організмі зони, чутливі до хімічних подразнень.
Загальновідомі чутливість комах до температурних змін, зорова чутливість. Бджоли розрізняють кольори та форми квітів, але не геометричні фігури. Більшість комах є глухими. Лише ті з них мають слух, які власними рухами (крильцями) викликають достатньо інтенсивне коливання звукових хвиль.