- •1. Визначення предмету психології к науки. Напрямки і школи в психології: біхевіоризм, психоаналіз, фрейдизм, гештальтпсихологія
- •2. Поняття про відчуття. Класифікація видів відчуттів
- •3. Відмінність життєвих і наукових психологічних знань. Поняття про психічні явища: психічні процеси, психічні стани, психічні властивості. Сфери прояву психічних фактів
- •4. Загальні властивості відчуттів. Чутливість та її вимір. Форми змін чутливості
- •5. Місце психологічної науки в системі наук. Принципи класифікації галузей психологічної науки
- •6. Загальна характеристика сприймання. Активність і сприймання
- •7. Сучасний стан і найважливіші тенденції розвитку вітчизняної і зарубіжної психології: вчинкові психологія, когнітивна психологія, гуманістична психологія
- •8. Класифікація видів сприймання. Характеристика властивостей сприймання
- •9. Принципи психологічного дослідження. Характеристика методів дослідження в психології
- •10. Психологічна характеристика пам`яті. Теорії пам`яті. Розлади пам`яті.
- •11.Поняття про методику психологічного дослідження. Етапи проведення психологічного дослідження
- •12. Класифікація видів памяті. Процеси пам`яті
- •13. Поняття про потреби і мотиви. Специфіка потреб людини
- •14. Характеристика процесу запам’ятовування. Умови, що сприяють успішному запам’ятовуванню
- •15. Проблема об’єктивного критерію психічного. Гіпотеза о. М. Леонтьєва про походження чутливості і її експериментальна перевірка.
- •16. Збереження і відтворення як процеси памяті
- •17. Культурно – історична теорія л. С. Виготського про походження психіки людини
- •18. Забування як процес памяті. Крива забування. Боротьба з забуванням
- •19. Адаптивна роль психіки в тваринному світі. Стадії філогенетичного розвитку психіки. Форми поведінки тварин на різних стадіях філогенезу.
- •20. Поняття про мислення як як пізнавальний процес. Визначення предмету мислення
- •21. Будова вищих психічних функцій. Перетворення інтерпсихічних відносин в інтрапсихічні. Поняття про інтеріоризацію та екстеріоризацію
- •22. Зміст мислення. Мислення як процес розв’язування мислитель них задач
- •23. Суспільно-історична обумовленість виникнення свідомості людини
- •24. Класифікація видів мислення. Методи діагностики мислення
- •25. Структура свідомості за а. В. Петровським. Поняття про свідоме і неусвідомлене
- •26. Психологічна характеристика суб’єкту мислення
- •27. Загальна характеристика діяльності, її основні поняття. Зовнішня і внутрішня діяльності:їх спільне і відмінне
- •28. Характеристика уяви як пізнавального процесу. Види уяви і прийоми уяви
- •29. Методологічне значення категорії «діяльність». Види діяльностей. Діяльність і свідомість.
- •30. Психологічна характеристика волі. Функції волі
- •31. Харктеристика якостей уваги і їх діагностика
- •32. Структура характеру. Типологія характеру
- •33. Характеристика мотиваційних аспектів діяльності. Виникнення нових мотивів діяльності
- •34. Поняття про характер. Відмінність характерологічних рис особистості і рис темпераменту
- •35. Характеристика операційних аспектів діяльності. Дії і операції в структурі діяльності. Поняття про вміння і навички. Вироблення навичок. Взаємодія навичок
- •36. Загальна характеристика здібностей. Види здібностей. Кількісний вимір здібностей. Діагностика і розвиток здібностей
- •37. Поняття про особистість. Теорії особистості
- •38. Типи темпераменту за властивостями внд. Діагностика темпераменту
- •39. Співвідношення соціального та біологічного в структурі особистості
- •40. Загальна характеристика темпераменту
- •41. Мотиваційна сфера особистості
- •42. Загальна характеристика почуттів
- •43. Самосвідомість особистості
- •44. Види емоцій і почуттів. Функції почуттів
- •45. Психологічний захист особистості
- •46. Характеристика вольових дій. Вольові зусилля, їх походження
- •47. Поняття про увагу
- •48. Вольові якості особистості. Виховання волі
- •49. Класифікація видів уваги
- •50. Форми переживання емоцій
- •51. Поняття про акцентуації і психопатії характеру
- •52. Увага і успішність діяльності
- •53. Поняття про вищі почуття, походження
- •54. Функції уваги
- •55. Самооцінка і рівень домагань
- •56. Зв'язок емоцій з фізіологічними і вегетативними реакціями
- •57. Структура самосвідомості
- •58. Теорії темпераменту Гуморальні теорії
- •Нейродинамічні теорії Вчення і. П. Павлова
- •Факторні теорії темпераменту
- •59. Теорії уваги
- •60. Направленість особистості як система мотивів
52. Увага і успішність діяльності
Увага відповідає не тільки за спрямування потоку психічного життя людини, але й за інші його важливі можливості. Дійсно, потік може рухатись по широкому або вузькому руслу. Від цього буде залежати його енергія, певний напрямок може утримуватись довгий або короткий час. Потік психічного життя здатен переключатись, роздвоюватись, спрямовуючись при цьому у різних напрямках. Складна динаміка психічного життя виявляється в основних якостях уваги.
Особливе значення для досягнення успіху в певній діяльності має концентрованість і сталість, які характеризують глибину, тривалість, і інтенсивність психічної діяльності людини. Саме концентрованість і сталість відрізняють людей, які здатні заради однієї справи, відключитись від багатьох зайвих подразників, це і визначає характер успішної діяльності.
Успішність залежить від багатьох умов. По-перше, воно пов'язане з особливостями попередньої і наступної діяльності. Успішність знижується при переході від легкої до більш складної роботи. Успішність переключення залежить від відношення людини до попередньої і наступної діяльності. Чим більш цікава була попередня діяльність і менш цікава наступна, тим важче відбувається переключення. Успішність також залежить і від того, наскільки інтенсивною, концентрованою була увага людини до попередньої діяльності. При глибокій концентрованості переключення відбувається з більшими зусиллями. Виявляються значні індивідуальні відмінності в переключенні уваги. Передбачається, що індивідуально-типологічні особливості переключення уваги пов'язані з особливостями рухливості нервових процесів.
Разом с тим можливо підвищення показників переключення уваги шляхом тренування. Багато професій вимагають високих показників переключення уваги. Велике значення належить йому у навчальному процесу. Раціональне переключення має важливе значення з точки зору гігієни розумової діяльності, є однією з важливих умов підтримки певного рівня працездатності.
53. Поняття про вищі почуття, походження
У пізнавальній сфері людини особливе місце посідають вищі почуття. Вони являються собою відображення переживання людиною свого ставлення до явищ соціальної дійсності. За змістом вищі почуття поділяються на моральні, естетичні, інтелектуальні та практичні. Моральні почуття - це почуття, в яких виявляється стійке ставлення людини до суспільних подій до інших людей, до самої себе. Естетичні почуття – це відчуття краси явищ природи, праці, гармонії барв, звуків, рухів і форм. Інтелектуальні почуття - являють собою емоційний відгук, ставлення особистості до пізнавальної діяльності в широкому її розумінні.. Практичні почуття - це переживання людиною свого ставлення до діяльності. Людина реагує на різні види діяльності – трудову, навчальну, спортивну. Практична почуття виникають у діяльності. Переживання людиною свого ставлення до того, що вона робить, або пізнає до інших людей, до самої себе, називається почуттями та емоціями. Емоції – це більш просте безпосереднє переживання в даний момент пов’язаний із задоволенням або не із задоволенням потреб.
В емоційній сфері людини особливе місце посідають вищі почуття. Особливе місце вищим почуттям відводиться у художній творчості. Багато авторів приділяють чималу увагу на їх висвітленні і т.п. Вони являють собою відображення переживань ставлення до явищ соціальної дійсності. За змістом вищі почуття поділяють на моральні, естетичні, інтелектуальні та праксичні почуття. Рівень духовного розвитку людини оцінюють за тим, якою мірою їй властиві ці почуття. У вищих почуттях яскраво виявляються їх інтелектуальні, емоційні та вольові компоненти. Вищі почуття є не лише особистим переживанням, а й засобом виховного впливу на інших.
Почуття – більш складне за емоції, постійне ставлення особистості до того, що вона пізнає і робить, до об’єкта своїх потреб. Почуття характеризуються усталеністю і тривалістю. Почуття визначає динаміку і зміст емоцій. Почуття властиві лише людині. Емоції можуть відрізнятися певною дієвістю. Якщо вони спонукують до вчинків, до висловлювань, збільшується напруження сил, то це стенічні емоції.