- •1. Визначення предмету психології к науки. Напрямки і школи в психології: біхевіоризм, психоаналіз, фрейдизм, гештальтпсихологія
- •2. Поняття про відчуття. Класифікація видів відчуттів
- •3. Відмінність життєвих і наукових психологічних знань. Поняття про психічні явища: психічні процеси, психічні стани, психічні властивості. Сфери прояву психічних фактів
- •4. Загальні властивості відчуттів. Чутливість та її вимір. Форми змін чутливості
- •5. Місце психологічної науки в системі наук. Принципи класифікації галузей психологічної науки
- •6. Загальна характеристика сприймання. Активність і сприймання
- •7. Сучасний стан і найважливіші тенденції розвитку вітчизняної і зарубіжної психології: вчинкові психологія, когнітивна психологія, гуманістична психологія
- •8. Класифікація видів сприймання. Характеристика властивостей сприймання
- •9. Принципи психологічного дослідження. Характеристика методів дослідження в психології
- •10. Психологічна характеристика пам`яті. Теорії пам`яті. Розлади пам`яті.
- •11.Поняття про методику психологічного дослідження. Етапи проведення психологічного дослідження
- •12. Класифікація видів памяті. Процеси пам`яті
- •13. Поняття про потреби і мотиви. Специфіка потреб людини
- •14. Характеристика процесу запам’ятовування. Умови, що сприяють успішному запам’ятовуванню
- •15. Проблема об’єктивного критерію психічного. Гіпотеза о. М. Леонтьєва про походження чутливості і її експериментальна перевірка.
- •16. Збереження і відтворення як процеси памяті
- •17. Культурно – історична теорія л. С. Виготського про походження психіки людини
- •18. Забування як процес памяті. Крива забування. Боротьба з забуванням
- •19. Адаптивна роль психіки в тваринному світі. Стадії філогенетичного розвитку психіки. Форми поведінки тварин на різних стадіях філогенезу.
- •20. Поняття про мислення як як пізнавальний процес. Визначення предмету мислення
- •21. Будова вищих психічних функцій. Перетворення інтерпсихічних відносин в інтрапсихічні. Поняття про інтеріоризацію та екстеріоризацію
- •22. Зміст мислення. Мислення як процес розв’язування мислитель них задач
- •23. Суспільно-історична обумовленість виникнення свідомості людини
- •24. Класифікація видів мислення. Методи діагностики мислення
- •25. Структура свідомості за а. В. Петровським. Поняття про свідоме і неусвідомлене
- •26. Психологічна характеристика суб’єкту мислення
- •27. Загальна характеристика діяльності, її основні поняття. Зовнішня і внутрішня діяльності:їх спільне і відмінне
- •28. Характеристика уяви як пізнавального процесу. Види уяви і прийоми уяви
- •29. Методологічне значення категорії «діяльність». Види діяльностей. Діяльність і свідомість.
- •30. Психологічна характеристика волі. Функції волі
- •31. Харктеристика якостей уваги і їх діагностика
- •32. Структура характеру. Типологія характеру
- •33. Характеристика мотиваційних аспектів діяльності. Виникнення нових мотивів діяльності
- •34. Поняття про характер. Відмінність характерологічних рис особистості і рис темпераменту
- •35. Характеристика операційних аспектів діяльності. Дії і операції в структурі діяльності. Поняття про вміння і навички. Вироблення навичок. Взаємодія навичок
- •36. Загальна характеристика здібностей. Види здібностей. Кількісний вимір здібностей. Діагностика і розвиток здібностей
- •37. Поняття про особистість. Теорії особистості
- •38. Типи темпераменту за властивостями внд. Діагностика темпераменту
- •39. Співвідношення соціального та біологічного в структурі особистості
- •40. Загальна характеристика темпераменту
- •41. Мотиваційна сфера особистості
- •42. Загальна характеристика почуттів
- •43. Самосвідомість особистості
- •44. Види емоцій і почуттів. Функції почуттів
- •45. Психологічний захист особистості
- •46. Характеристика вольових дій. Вольові зусилля, їх походження
- •47. Поняття про увагу
- •48. Вольові якості особистості. Виховання волі
- •49. Класифікація видів уваги
- •50. Форми переживання емоцій
- •51. Поняття про акцентуації і психопатії характеру
- •52. Увага і успішність діяльності
- •53. Поняття про вищі почуття, походження
- •54. Функції уваги
- •55. Самооцінка і рівень домагань
- •56. Зв'язок емоцій з фізіологічними і вегетативними реакціями
- •57. Структура самосвідомості
- •58. Теорії темпераменту Гуморальні теорії
- •Нейродинамічні теорії Вчення і. П. Павлова
- •Факторні теорії темпераменту
- •59. Теорії уваги
- •60. Направленість особистості як система мотивів
23. Суспільно-історична обумовленість виникнення свідомості людини
Виникнення свідомості як соціально-культурного явища безпосередньо пов'язане із зародженням мови, в якій формувались та відбивалися перші свідомі уявлення людей. Свідомості поза мовою не існує.
Як і свідомість, мова формувалася в процесі праці та суспільних відносин. Вона з'являється тоді, коли в людей виникає потреба щось сказати одне одному. Люди розкривають на практиці і закріплюють у тому чи іншому звуковому сигналі значення предмета, його функції, властивості. Тому за допомогою мови вони можуть "сигналізувати" один одному про призначення того чи іншого предмета або дії. Оскільки мова людини позначає предмети, властивості і відношення, вона є важливим засобом спілкування людей та знаряддям їхнього мислення.
Виникнення членороздільної мови було могутнім засобом дальшого розвитку самої людини, суспільства та свідомості. Завдяки мові свідомість формується і розвивається вже як духовний продукт життя суспільства. Будучи засобом взаємного спілкування, обміну досвідом, вона об'єднує людей не тільки даного часу, а й різних поколінь. Тим самим відбувається історична спадкоємність епох, коли нові покоління людей соціальне успадковують здатності до спілкування тією чи іншою мовою.
Крім того, мова є специфічним засобом зберігання та передавання інформації, а також управління поведінкою людини, пізнання об'єктивного світу і самосвідомості особи.
Таким чином, мову сьогодні розглядають як суспільно-історичне явище, яке виступає засобом відбиття і об'єктивізації ідеального, оскільки і ідеї не існують відірвано від мови.
Визначальним фактором виникнення свідомості є соціальність. Саме завдяки соціальності людина закріплювала, удосконалювала і транслювала у поколіннях навички трудової та розумової діяльності, адже між побудовою зовнішньої практичної діяльності і внутрішньою розумовою діяльністю людини є певна відповідність. Соціальність є субстанцією свідомості. Вона створює ту систему об'єктивних відносин, де свідомість виявляє себе, підносячись до рівня самосвідомості, реалізуючись у предметах матеріальної культури.
Свідомість як феномен того матеріального і соціального світу, в якому живе людина, існує у двох формах: індивідуальній та суспільній. Суспільна свідомість вивчається переважно психологією та соціальною філософією.
Незважаючи на різні підходи дослідників до феномена свідомості, усі вони звертають увагу на головне, що притаманне свідомості, — зв'язок із діяльністю, відображально-інформаційну, орієнтальну (регулятивну) та комунікативну функції.
24. Класифікація видів мислення. Методи діагностики мислення
Залежно від того, яке місце в розумовому процесі займають слово, образ і дію, як вони співвідносяться між собою, виділяють три види мислення: конкретно-дієве, або практичне, конкретно-образне і абстрактне.
Конкретно-образне, або художнє, мислення характеризується тим, що відвернуті думки, узагальнення людина утілює в конкретні образи.
Абстрактне, або словесно-логічне, мислення направлене в основному на знаходження загальних закономірностей в природі і людському суспільстві. Абстрактне, теоретичне мислення відображає загальні зв'язки і відносини. Воно оперує головним чином поняттями, широкими категоріями, а образи, уявлення в ньому грають допоміжну роль.
Всі три види мислення тісно пов'язані один з одним. У багатьох людей у однаковій мірі розвинені конкретно-дієве, конкретно-образне і теоретичне мислення, але залежно від характеру завдань, які людина вирішує, на перший план виступає то один, то інший, то третій вид мислення.
Якщо мислення розглядати в процесі розвитку його у дітей, то можна виявити, що раніше всього виникає мислення конкретно-дієве, потім конкретно-образне і, нарешті, абстрактно-логічне. Але особливості кожного з вказаних видів мислення у дітей декілька інші, зв'язок їх простіше.