- •1. Визначення предмету психології к науки. Напрямки і школи в психології: біхевіоризм, психоаналіз, фрейдизм, гештальтпсихологія
- •2. Поняття про відчуття. Класифікація видів відчуттів
- •3. Відмінність життєвих і наукових психологічних знань. Поняття про психічні явища: психічні процеси, психічні стани, психічні властивості. Сфери прояву психічних фактів
- •4. Загальні властивості відчуттів. Чутливість та її вимір. Форми змін чутливості
- •5. Місце психологічної науки в системі наук. Принципи класифікації галузей психологічної науки
- •6. Загальна характеристика сприймання. Активність і сприймання
- •7. Сучасний стан і найважливіші тенденції розвитку вітчизняної і зарубіжної психології: вчинкові психологія, когнітивна психологія, гуманістична психологія
- •8. Класифікація видів сприймання. Характеристика властивостей сприймання
- •9. Принципи психологічного дослідження. Характеристика методів дослідження в психології
- •10. Психологічна характеристика пам`яті. Теорії пам`яті. Розлади пам`яті.
- •11.Поняття про методику психологічного дослідження. Етапи проведення психологічного дослідження
- •12. Класифікація видів памяті. Процеси пам`яті
- •13. Поняття про потреби і мотиви. Специфіка потреб людини
- •14. Характеристика процесу запам’ятовування. Умови, що сприяють успішному запам’ятовуванню
- •15. Проблема об’єктивного критерію психічного. Гіпотеза о. М. Леонтьєва про походження чутливості і її експериментальна перевірка.
- •16. Збереження і відтворення як процеси памяті
- •17. Культурно – історична теорія л. С. Виготського про походження психіки людини
- •18. Забування як процес памяті. Крива забування. Боротьба з забуванням
- •19. Адаптивна роль психіки в тваринному світі. Стадії філогенетичного розвитку психіки. Форми поведінки тварин на різних стадіях філогенезу.
- •20. Поняття про мислення як як пізнавальний процес. Визначення предмету мислення
- •21. Будова вищих психічних функцій. Перетворення інтерпсихічних відносин в інтрапсихічні. Поняття про інтеріоризацію та екстеріоризацію
- •22. Зміст мислення. Мислення як процес розв’язування мислитель них задач
- •23. Суспільно-історична обумовленість виникнення свідомості людини
- •24. Класифікація видів мислення. Методи діагностики мислення
- •25. Структура свідомості за а. В. Петровським. Поняття про свідоме і неусвідомлене
- •26. Психологічна характеристика суб’єкту мислення
- •27. Загальна характеристика діяльності, її основні поняття. Зовнішня і внутрішня діяльності:їх спільне і відмінне
- •28. Характеристика уяви як пізнавального процесу. Види уяви і прийоми уяви
- •29. Методологічне значення категорії «діяльність». Види діяльностей. Діяльність і свідомість.
- •30. Психологічна характеристика волі. Функції волі
- •31. Харктеристика якостей уваги і їх діагностика
- •32. Структура характеру. Типологія характеру
- •33. Характеристика мотиваційних аспектів діяльності. Виникнення нових мотивів діяльності
- •34. Поняття про характер. Відмінність характерологічних рис особистості і рис темпераменту
- •35. Характеристика операційних аспектів діяльності. Дії і операції в структурі діяльності. Поняття про вміння і навички. Вироблення навичок. Взаємодія навичок
- •36. Загальна характеристика здібностей. Види здібностей. Кількісний вимір здібностей. Діагностика і розвиток здібностей
- •37. Поняття про особистість. Теорії особистості
- •38. Типи темпераменту за властивостями внд. Діагностика темпераменту
- •39. Співвідношення соціального та біологічного в структурі особистості
- •40. Загальна характеристика темпераменту
- •41. Мотиваційна сфера особистості
- •42. Загальна характеристика почуттів
- •43. Самосвідомість особистості
- •44. Види емоцій і почуттів. Функції почуттів
- •45. Психологічний захист особистості
- •46. Характеристика вольових дій. Вольові зусилля, їх походження
- •47. Поняття про увагу
- •48. Вольові якості особистості. Виховання волі
- •49. Класифікація видів уваги
- •50. Форми переживання емоцій
- •51. Поняття про акцентуації і психопатії характеру
- •52. Увага і успішність діяльності
- •53. Поняття про вищі почуття, походження
- •54. Функції уваги
- •55. Самооцінка і рівень домагань
- •56. Зв'язок емоцій з фізіологічними і вегетативними реакціями
- •57. Структура самосвідомості
- •58. Теорії темпераменту Гуморальні теорії
- •Нейродинамічні теорії Вчення і. П. Павлова
- •Факторні теорії темпераменту
- •59. Теорії уваги
- •60. Направленість особистості як система мотивів
60. Направленість особистості як система мотивів
Направленість - одна з важливих властивостей особистості студента. Вона виражається в цілях і мотивах його поведінки, потребах, інтересах, ідеалах, установках, переконаннях. Аналіз діяльності студента допомагає розкрити те, до чого він прагне, чому і в ім'я чого він цього хоче - словом, допомагає розкрити механізм цілеспрямованості його багатогранної діяльності. Направленість може носити суспільний характер, є нестійкою (повністю залежить від ситуації) або ж стійкою (визначити лінію поведінки). Прагнення студентів до успішного оволодіння вузівською програмою, стійка направленість застосовувати свої знання, здібності і досвід на користь суспільству, показати себе в майбутньому творчим спеціалістом - важливе індивідуально-психологічна передумова успіху і ефективності його діяльності у вузі.
В основі направленості особистості лежать її потреби, які можуть бути матеріальними (потреба в харчуванні, одязі, повітрі, житлу і т.д.). Потреби передбачають своє подальше задоволення і породжують захоплення, бажання, прагнення, емоційний стан, які заставляють студента проявляти активність. Однією з важливих потреб є потреба в спілкуванні. У студентів перших курсів вона проявляється особливо помітно: у деяких із них перериваються особисті контакти, що склалися до вступу у вуз. В спілкуванні студенти пізнають не тільки інших, але і себе, опановують досвід соціального життя. Потреба в спілкуванні сприяє встановленню різносторонніх зв'язків, розвитку товаришування, дружби, стимулює обмін знаннями і досвідом, думкою, настроєм і переживаннями.
Важливим показником розвитку направленості студентів є постановка ними суспільне важливих цілей, що стосуються навчання, і вироблення особистої професійної цілеспрямованості. Мотиви, що розвиваються збуджують студента до постановки все більш значних цілей, а через них досягнення задовольняють його духовні потреби.
Направленість особистості виявляє мету, яку ставить перед собою людина, прагнення, мотиви, відповідно до яких вона діє. Мотивами виступають природні та психодуховні потреби, а також переконання людини.