6. Проектування логістичних систем розподілу

Умовою ефективного розподілу є адаптація існуючої системи розподілу підприємства до змін, що відбуваються в зовнішньому та внутрішньому середовищі. Для реалізації цієї умови виникає потреба проектування логістичних рішень у сфері дистрибуції з огляду на маркетингову концепцію діяльності підприємства.

Оскільки розподільча логістика охоплює комплексне планування, керування та фізичне опрацювання готових виробів у межах від моменту здачі-приймання товарів з виробництва до поставки замовнику, то оптимізація збутової діяльності має на меті мінімізацію витрат як в межах, так і поза межами логістичної системи за умови функціонування дистрибуції відповідно до замовлень клієнтів, а отже, мова йде стосовно проектування, як окремих каналів розподілу, так і всієї системи розподілу в цілому.

Логістична система розподілу (дистрибутивна система) — це сукупність ланок ланцюга поставок різних товарів виробника / торгівельного посередника до кінцевих споживачів, що інтегровані єдиним процесом управління товарорухом, логістичною інфраструктурою та ресурсами, а також забезпечують високу ступінь задоволення покупця та економію логістичних витрат.

Потреба проектування нової або реорганізації існуючої дистрибутивної системи може бути викликана внаслідок:

• зміни вподобань споживачів відносно попиту або рівня обслуговування;

• появою нових клієнтів;

• зміною товарної спеціалізації;

• появою нових ринків збуту;

• зміною форми власності або виду діяльності підприємства;

• зміною політики збуту;

• оптимізацією логістичних витрат тощо.

Під проектуванням дистрибутивної системи, з точки зору логістики, слід розуміти процес створення проекту оптимальної схеми дистрибуції для конкретних категорій товару, в конкретних умовах, на конкретних географічних територіях, з врахуванням конкретної маркетингової та логістичної стратегії підприємства.

Метою стратегічного проектування дистрибутивної системи є розробка такої її моделі, яка визначала б найбільш економічно доцільний спосіб розподілу товару при стабільних або зростаючих потребах споживача.

Основна задача проектування дистрибутивної системи полягає в підвищенні ефективності її функціонування шляхом скорочення логістичних витрат та максимально повного задоволення вимог споживачів.

Проектування логістичних рішень в збутовій діяльності ґрунтується на встановленні компромісу між ефективністю виробництва та рівнем виконання замовлень споживачів. При формуванні дистрибутивної системи перевага віддається системам, заснованим на принципах інтеграції учасників процесу поставки. Інтегрована оптимізація системи дистрибуції товарів уможливлює раціоналізацію матеріальних, інформаційних і фінансових потоків в певній локалізованій системі, забезпечуючи оптимальне співвідношення витрат дистрибуції і рівня обслуговування клієнта.

В загальному вигляді процес формування системи розподілу передбачає таку послідовність дій:

1. Дослідження кон'юнктури ринку та визначення стратегічних цілей системи розподілу.

2. Прогнозування величини матеріального потоку, що проходить через систему розподілу.

3. Прогнозування необхідної величини запасів у системі в цілому та на окремих ділянках товаропровідного ланцюга.

4. Вивчення транспортної мережі регіону обслуговування, складання схеми матеріальних потоків у межах системи розподілу.

5. Розробка різних варіантів побудови системи розподілу.

6. Оцінка логістичних витрат за кожним варіантом.

7. Вибір для реалізації одного з розроблених варіантів.

Етапи проектування дистрибутивних систем по технології американської компанії Logistics Field Audit, Inc. (LFA) такі:

1. Логістичний аудит існуючої дистрибутивної мережі:

- збирання та аналіз даних та інформації про поточний стан операцій;

- аналіз рівня забезпечення вимог клієнтів;

- прийняття припущень щодо плану розвитку;

- формалізація поточної системи дистрибуції;

- формулювання рекомендацій щодо поточної модернізації системи дистрибуції.

2. Моделювання дистрибутивної мережі:

- прийняття припущень, пов'язаних з побудовою моделей;

- розробка моделі поточної системи дистрибуції, верифікація моделі, розрахунок показників з врахуванням плану розвитку;

- розробка альтернативних схем та побудова альтернативних моделей.

3. Вибір оптимальної моделі та її впровадження:

- порівняння, аналіз, оцінка та вибір оптимальної моделі;

- розробка генерального плану впровадження;

- контроль впровадження;

- оцінка функціонування впроваджуваної моделі.

4. Впровадження системи динамічної модернізації системи розподілу:

- формалізація функції постійного моніторингу та аналізу логістичних параметрів дистрибутивної мережі;

- тюнинг та модернізація дистрибутивної мережі.

Вибір найкращого варіанту дистрибутивної системи можна здійснити за критерієм мінімуму приведених витрат:

, (13)

де В_п– приведені витрати за варіантом;

В_експл – річні експлуатаційні витрати;

В_т – річні транспортні витрати;

К – повні капітальні вкладення в будівництво розподільчих центрів, закупівлю обладнання, транспортних засобів приведені за фактором часу (за нормою дисконту);

Т_ок – строк окупності варіанту.

Для реалізації приймається той варіант системи розподілу, який забезпечує мінімальне значення приведених (річних) витрат.

Логістична система розподілу повинна бути керована та ефективна. З точки зору системи розподілу товарів як суб'єкта дистрибуції товарів ефективність розподілу оцінюється рентабельністю розподілу (дистрибуції) (Р_р):

, (14)

де П – прибуток;

В_р – витрати учасників ланцюга розподілу (витрати обслуговування замовлення; транспортування; складування; пакування; утримання запасів; вичерпання запасів; на виконання інших логістичних функцій).