- •Лабораторна робота № 2
- •Завдання для студентів
- •Література:
- •Теоретичний блок
- •Практичний блок
- •Питання для самоперевірки
- •Лабораторна робота № 3
- •Екранні засоби. До них належать транспаранти, діапозитиви, діафільми, дидактичні матеріали для епіпроекції.
- •V. Комп’ютер в навчальному процесі.
- •Практичний блок
- •Лабораторна робота № 4
- •Галузинський в.М., Євтух м.Б. Педагогіка: теорія та історія. Навч. Посібник. – к.: Вища школа, 1995. – Розд. І, ш.
- •Практикум з педагогіки. Навч. Посіб. / За ред. О.А.Дубасенюк та а.В. Іванченка. – к.: ісдо, 1996. – с. 92-96
- •Теоретичний блок
- •Чітка постановка перед учнями цілей і задач навчання особливо важлива при залученні школярів до самостійного надбання знань, оволодіння навичками і уміннями, творчого застосування їх на практиці.
- •Забезпечення порядку і дисципліни на уроці.
- •Практичний блок
- •Питання для самоперевірки
- •Практичне завдання до лабораторної роботи № 4
- •Лабораторна робота № 5
- •Теоретичний блок
- •1. Постановка, усвідомлення і прийняття учнями пізнавального завдання
- •2. Сприймання навчального матеріалу
- •3. Осмислення знань, формування понять, узагальнення і систематизація.
- •4. Запам’ятовування матеріалу, що вивчається.
- •Практичний блок
- •Питання для самоперевірки
- •Лабораторна робота № 6
- •Література
- •Теоретичний блок
- •І. Характеристика методів організації і здійснення навчально-пізнавальної діяльності
- •Сучасна педагогічна наука висуває такі вимоги до усного викладу:
- •II. Характеристика методів стимулювання навчальної діяльності школярів у процесі навчання
- •III. Характеристика методів контролю і самоконтролю у навчанні
- •Практичний блок
- •Завдання для студентів
- •Питання для самоперевірки
- •Лабораторна робота №7
- •Література:
- •Фіцула м.М. Педагогіка. Навчальний посібник для студентів вищих педагогічних закладів освіти. – к., 2000. – с. 136-143. Теоретичний блок
- •Практичний блок
- •Завдання для студентів:
- •Вивчити теоретичний блок та рекомендовану літературу, скласти опорний схематичний конспект.
- •Питання для самоперевірки:
- •Лабораторна робота № 8
- •Теоретичний блок
- •Практичний блок
- •Завдання для студентів:
- •Питання для самоперевірки:
- •Література:
- •Лабораторна робота № 9
- •Практичний блок
- •Завдання для студентів
- •Вивчити теоретичний блок та рекомендовану літературу, скласти опорний схематичний конспект.
- •Питання для самоперевірки:
- •Література:
3. Осмислення знань, формування понять, узагальнення і систематизація.
Розуміння – один із найскладніших компоненті навчально-пізнавального процесу, суттєвою ознакою якого є направлена діяльність вчителя і учнів на розкриття об’єктивних зв’язків і відношень в реальному світі, на розкриття сутності предметів і явищ. Розуміння також може виражатися у з’ясуванні значень окремих слів і внутрішнього, іноді прихованого, змісту суджень. В процесі навчання розуміння не завжди приходить миттєво, під час пояснення вчителя або читання підручника. В багатьох випадках воно потребує певного часу, спеціальної попередньої підготовки і застосування відповідних методів і прийомів навчання, тобто в ньому можна виділити певні ланки. Тому за ознакою глибини відображення зв’язків і відношень між об’єктами, предметами і явищами виділяють: усвідомлення учнями нового матеріалу, фактів, подій, ознак, властивостей; осмислення внутрішніх зв’язків і відношень; інсайт – момент осягнення, проникнення в проблемну ситуацію, яка завершується знаходженням її розв’язку або розуміння.
Усвідомлення – це розуміння на більш елементарному рівні відображених явищ у свідомості учня. Воно в багатьох випадках пов’язано із упізнаванням предмета, зіставленням його з відомими об’єктами. Цей процес відбувається, як правило, під час сприймання учнями навчального матеріалу в ході усного викладу вчителя чи в процесі читання підручника.
Під час першого ознайомлення учнів з новим матеріалом важливе значення має правильне співвідношення предметів, які вивчаються, з відповідними словами, які відповідають чуттєвим представленням і зберігаються в пам’яті. Тому важливо, щоб вчитель пов’язував новий матеріал (слова, терміни) з чуттєвим досвідом або з раніше засвоєними поняттями. Іноді така відповідність здійснюється відразу, без додаткового пояснення або спеціальної роботи з актуалізації опорних знань учнів.
Осмислення навчального матеріалу – процес мислительної діяльності, спрямований на розкриття істотних ознак, якостей предметів, явищ і процесів та формування теоретичних понять, ідей, законів. Це більш високий ступінь розуміння.
Осмислити те чи інше явище – значить визначити його місце серед інших, зрозуміти причини, що його спричинили, передбачити результати або наслідки, до яких воно приведе, з’ясувати взаємозв’язки його з іншими подіями.
В реальному педагогічному процесі усвідомлення і осмислення здійснюються одночасно. Розрізняють два види осмислення: первинне і наступне. Якщо новий матеріал достатньо легкий і не містить складних понять, досить одного первинного сприймання і осмислення, щоб його добре зрозуміти. Але в більшості випадків матеріал, що вивчається, досить складний, і первинне осмислення дозволяє досягти лише поверхневого розуміння, неповного і не завжди точного. Ось чому при вивченні такого матеріалу необхідно, щоб учні здійснювали наступне більш глибоке його осмислення.
Учні можуть досягти повного осмислення і розуміння навчального матеріалу завдяки аналізу, синтезу, порівнянню, індукції, дедукції.
Осмислити означає для учня вкласти у сприйняту інформацію певний зміст. Проте в залежності від підготовки учня і характеру діяльності він може вкласти справжній науковий, а може вкласти свій неточний перекручений. Тому важливо, щоб у процесі осмислення навчального матеріалу встановлювалися зв’язки між фактами, даними спостережень і висновками, щоб “чужий” досвід зливався з власним досвідом учня. Отже, нові знання учнів формуються в їх свідомості на основі раніше засвоєного, на основі наявного життєвого досвіду.
Можна виділити два шляхи утворення понять:
На основі практично-чуттєвої діяльності учнів; учні можуть виділити ознаки понять, спираючись на безпосереднє сприймання і співставлення самих предметів. Керівну роль тут відіграє сприймання, а не логічний аналіз.
Поняття формуються на логічному аналізі їх ознак, які свідомо виділяються учнями.
Основні етапи формування понять:
а) спочатку уявлення і поняття учнів мають дифузний характер – учень не усвідомлює їх ознак;
б) учень виділяє лише деякі ознаки, що найчастіше зустрічаються, серед них. Він не розрізняє істотних і неістотних;
в) виділяє і усвідомлює істотні ознаки;
г) поняття пов’язуються з усе більшим числом різноманітних об’єктів, знання узагальнюються і поглиблюються.
Нове поняття завжди формується як результат розв’язання якогось запитання, проблеми або задачі, активної і самостійної пізнавальної і практичної діяльності учнів.
Узагальнення – логічний процес переходу від одиничного до загального або від менш загального до більш загального знання, а також продукт розумової діяльності, форма відображення загальних ознак і якостей явищ дійсності.
Узагальнюючи навчальний матеріал, учитель повинен звернути увагу на найважливіші ознаки предметів, явищ, процесів, добирати варіанти, які найповніше розкривають істотні ознаки явищ і понять.