Література

1. Дидактика современной школы / Под ред. В.А.Онищука. - К., 1987.- С. 175-190

2. Педагогіка / За ред. М.Д.Ярмаченка. – К.: Вища школа, 1986. – С. 160-172

3. Ильина Т.А. Педагогика. Учеб. пособ. для студентов пед. ин-тов. – М.: Просвещение, 1984. – С.274-276

4. Фіцула М.М. Педагогіка. Навч. посіб. для студентів вищих педагогічних закладів освіти. – Тернопіль: Навчальна книга “Богдан”, 1997. – С.131-134

5. Практикум з педагогіки. Навч. посіб. / За ред. О.А.Дубасенюк та А.В. Іванченка. – К.: ІСДО, 2004. – С.112 - 120

6. Фіцула М.М. Педагогіка. Навчальний посібник для студентів вищих педагогічних закладів освіти. – К., 2004. – С.121-128

Теоретичний блок

Педагогічна майстерність учителя потребує не лише знання свого предмета, а й володіння методами і прийомами навчання.

Метод навчання – спосіб упорядкованої взаємопов’язаної діяльності вчителя та учнів, спрямованої на вирішення завдань освіти, виховання і розвитку в процесі навчання.

З поняттям “метод навчання” пов’язане поняття “прийом навчання”.

Прийом навчання – це складовий компонент методу, який дозволяє розв’язати часткову дидактичну задачу.

Наприклад, для засвоєння учнями теми вчитель застосовує метод роботи з книгою та такі прийоми: створення проблемної ситуації, самостійний аналіз тексту, робота з ілюстраціями, фіксація в зошиті основних понять, складання плану, конспекту.

У процесі навчання методи і прийоми використовуються в різноманітних поєднаннях. Один і той же спосіб діяльності учнів в одних випадках може бути як самостійний метод, в інших – як прийом навчання. Наприклад, пояснення, бесіда є самостійними методами навчання. Якщо ж вони епізодично використовуються вчителем в процесі практичної роботи для залучення уваги учнів до виправленняпомилок, то пояснення і бесіда набувають значення прийому навчання, що є складовою методу вправ.

Засіб навчання – це пристосування, знаряддя діяльності. Засобами навчання є джерела, які допомагають вчителю вчити, а учню вчитися. До них належать: слово вчителя, підручники, навчальні посібники, довідникова література, навчальне та лабораторне обладнання і наочні посібники, навчальне кіно, спеціальні засоби трудового навчання.

Вчитель, готуючись до уроку і вибираючи оптимальні методи, повинен передбачити, які функції може виконувати кожний з них і яка повинна бути їх структура, щоб підсилити, наприклад, мотиваційну і виховну, освітню і розвиваючу функції навчання.

Функції (призначення) методів навчання:

Освітня – різноманітні методи навчання сприяють успішному опануванню учнями системи знань, формуванню навичок та умінь.

Виховна – невіддільна від освітньої і призначена для єдності навчально-виховного процесу. Ті самі методи, які несуть учням навчальну інформацію, виховують у праці, у спільній навчальній роботі, в розвитку естетичних здібностей. В ході навчання виховується почуття обов’язку, відповідальності, розвивається інтерес до того чи іншого предмету.

Розвиваюча – у процесі застосування вчителем різних методів навчання розвивається в учнів пам’ять, увага, мислення, загальна культура.

Спонукальна (мотиваційна) – заключається в формуванні спонукальних сил учня, підтриманні та закріпленні пізнавального інтересу на кожнім уроці.

Контрольно-корекційна – забезпечує успішну реалізацію всіх інших функцій методів навчання. Тільки проаналізувавши результати діяльності та поведінки учнів, можна робити висновки про успіхи, правильно коректувати методи навчання і керувати педагогічним процесом.

Ефективність навчання в сучасній школі залежить від уміння обрати метод чи прийом навчання в конкретних умовах для кожного уроку.

Класифікують методи навчання з урахуванням того, що вони мають вирішувати певне дидактичне завдання. Описи і вивчення методів здійснюється в певній системі, що допомагає краще орієнтуватись в їх різноманітності.

У дидактиці існують різні критерії, підходи до класифікації методів навчання:

За джерелами передачі й характером сприймання інформації:

а) Словесні методи: розповідь, пояснення, бесіда, лекція в старших класах;

б) Наочні методи: ілюстрація, демонстрація;

в) Практичні методи: досліди, вправи, навчальна праця, реферати, лабораторні роботи, твори.

За характером пізнавальної діяльності:

а) Репродуктивні (інформаційно-рецептивний, репродуктивний);

б) Продуктивний (проблемний виклад, евристичний і дослідницький).

За дидактичними цілями і задачами занять і відповідними їм видами діяльності вчителя та учнів:

а) Комунікативний метод :

• виклад вчителем нового матеріалу (в тому числі і проблемний виклад), сприймання його учнями;

• бесіда за змістом нового навчального матеріалу ( в тому числі і евристична або проблемно-пошукова);

• робота з текстом підручника (в тому числі і самостійне вивчення учнями тексту);

б) Пізнавальний метод (спостереження, моделювання, вивчення ілюстрацій, сприймання, аналіз, узагальнення матеріалу, що демонструвався):

в) Перетворюючий метод (виконання вправ, проблемних завдань, пізнавальних і кількісних задач, практична і виробнича діяльність);

г) Систематизуючий метод :

• узагальнюючий виклад учителем знань з декількох тем або розділів;

• узагальнююча бесіда по тому ж матеріалу;

• складання систематизуючих таблиць;

д) Контрольний метод (виконання учнями за завданням вчителя контрольних письмових робіт, контрольне усне опитування учнів, виконання практичних завдань).

На основі цілісного підходу до процесу навчання (за Ю.К.Бабанським):

а) Методи організації та здійснення навчально-пізнавальної діяльності: словесні, наочні, практичні (аспект передачі і сприймання навчального матеріалу); індуктивні і дедуктивні (логічний аспект); репродуктивні і проблемно-пошукові (аспект мислення); самостійної роботи під керівництвом вчителя (аспект управління учінням).

б) Методи стимулювання і мотивації: інтерес до учіння, обов’язок і відповідальність в учінні.

в) Методи контролю і самоконтролю в навчанні: усний, письмовий, лабораторно-практичний.

Теоретично оптимальною могла б бути тільки така класифікація, яка б включала усі істотні ознаки дидактичних методів. Найбільше таким вимогам відповідає класифікація, представлена Ю.К.Бабанським (на основі цілісного підходу до процесу навчання).