6. Співвідношення філософських і загальнонаукових методів.

“Метод – спосіб досягнення певної мети, сукупність прийомів або операцій практичного або теоретичного освоєння дійсності. А) Традиційно виділяються два протилежні філософські методи : діалектика і метафізика. В літературі “…діалектику звичайно характеризували як вчення про становлення, рух і розвиток навколишнього світу, про взаємозв’язки предметів і процесів цього світу і відповідно метод, який, спираючись на це вчення, підходить до пізнання світу як плинної, мінливої, пластичної структури”. Протилежним вважають метафізику. метафізика “…або заперечує зміну, розвиток, або зводить їх до простого кількісного зменшення (збільшення), ігноруючи якісні перетворення речей». Б) Загальнонаукові методи застосовуються у всіх сферах знань (наприклад, метод моделювання, статистичний метод). Загальнонаукові методи поділяють на емпіричні та теоретичні. До перших належать спостереження, вимірювання, опис, експеримент. До теоретичних методів пізнання належать: 1)аналіз як розчленування речі на складові з метою їхнього вивчення у процесі мислення чи на практиці 2)синтез як протилежний процес. До цих же методів належать індукція та дедукція як рух від окремого, особливого до загального, закономірного чи навпаки.

7. Діалектика та метафізика як філософські методи.

У традиційній філософії виділялися два протилежні загальні методи пізнання : діалектика і метафізика. В літературі “…діалектику звичайно характеризували як вчення про становлення, рух і розвиток навколишнього світу, про взаємозв’язки предметів і процесів цього світу і відповідно метод, який, спираючись на це вчення, підходить до пізнання світу як плинної, мінливої, пластичної структури”. І.В.Бичко заперечує таке розуміння діалектики, вважаючи його “…некритичним запозиченням гегелівської ідеї об’єктивності діалектики…”. На його думку “діалектика є суто духовним утворенням, коріниться в людському дусі й тому є суб’ективний, а точніше екзистенціальний (приналежний “екзистенції” – людському існуванню) феномен” [5,24].Варто зауважити, що саме так сприймали діалектику Сократ і Платон, неоплатоніки і німецькі містики 15-17 ст. Першим почав тлумачити діалектику як об’єктивне, а не суб’ективне явище Гегель, але й у нього вона залишилася духовним феноменом, бо об’єктивним він вважав і самий дух. Тільки Енгельс відніс поняття “діалектика” до матеріального буття. Протилежним щодо діалектики методом філософії вважають метафізику. Радянський “Краткий словарь по философии» визначає її саме так, посилаючись на Гегеля, «…який вважав метафізичним мислення, що оперує однобічними, застиглими поняттями, визначеннями.». метафізика “… заперечує зміну, розвиток, або зводить їх до простого кількісного зменшення (збільшення), ігноруючи якісні перетворення речей».

8. Функції філософії

Функції філософії - основні напрями застосування філософії, через які реалізуються її цілі, завдання, призначення. Прийнято виділяти: світоглядну, методологічну, розумово-теоретичну, гносеологічну, критичну, аксиологическую, соціальну, виховно-гуманітарну, прогностичну функції філософії. 1. Світоглядна – пов’язана з теоретичним поясненням світу, людина сприймає світ крізь свій світогляд, 2. Онтологічна – введення фундаментальних гіпотез існування, визначеня схем побудови дійсності 3. Методологічна – філософія виступає як загальне вчення про метод; забезпечує ідеями, принципами наукове пізнання і живить практичне пізнання; 4. Гносеологічна – вибір засобів пізнання; 5. Культурологічна – передає експлікаційну (визначення загального), раціональну (формує поняття) систематизацію (сортування знань) знань (закріплення); 6. Критична – аналіз існуючого знання та соціокультурних цінностей; 7. Ціннісна (Аксіологічна) – дає можливість визначити соціальні, моральні, ідеологічні, естетичні та ін. цінності в різні періоди суспільного розвитку; 8. Інтигративна – полягає в системному узагальненню та об’єднанні практичних, пізнавальних і цілісних досвідів людей. 9. Соціальна – охоплює різні аспекти людського життя, пояснення соціального буття 10. Гуманістична – сприяння формування життєвих цінностей та ідеалів, визначення мети життя