16. Способи поширення знань про раціональне харчування, їх соціальне значення

«Раціональним називається харчування, що найкраще задовольняє потребу організму в енергії і есенціальннх (незамінних) життєво важ­ливих речовинах, причому в даних, конкретних умовах його життєдія­льності». Раціональним вважається харчування, якщо відповідає його 7 за­конам.1.Закон кількісної і якісної повноцінності харчування – енергетична цінність , кількісний і якісний склад раціону повинен відповідати енерговитратам організму і забезпечувати його пластичні та фізіологічні фнкції.2.Закон збалансованості – харчовий раціон повинен бути збалансованим за вмістом нутрієнтів.3.Закон адекватності – нутрієнтний склад та властивості їжі повинні відповідати індивідуальним потребам і можливостям організму.4.Закон правильного режиму – їжа повинна надходити в організм у певний час та раціонально розподілятися по окремих прийомах.5.Закон естетичного задоволення – їжа повинна бути приємною, смачною, із властивим їй ароматом і вживатися в естетичних умовах.6.Закон бузпеки харчування – їа повинна бути нешкідливою щодо наявності в ній токсичних речовин та токсичнох мікроорганізмів.7.Закон профілактичної спрямованості харчування – їжа повинна запобігати захворюванням та підвищувати імунологічний статус організму.

17. Будова і функції центральної нервової системи.

Скупчення нервових клітин у головному та спинному мозку утворює центральну нервову систему.Головний і спинний мозок складається з білої та сірої речовини.Біла речовина - скупчення нервових волокон (аксонів та дендритів).Сіра речовина - скупчення центральних частин нервових клітин (тіл), де розміщені їх ядраОсновними функціями центральної нервової системи є:1) регуляція діяльності всіх тканин і органів та об'єднання їх в єдине ціле; 2) забезпечення пристосування організму до умов зовнішнього середовища.Головним відділом центральної нервової системи є кора великих півкуль, що керує найбільш складними функціями в життєдіяльності людини - психічними процесами (свідомість, мислення, пам'ять та ін.).Завдяки цьому постійно узгоджується Головний мозок розташовується в порожнині черепа. Від головного мозку відходять 12 пар черепно-мозкових нервів. У головному мозку розрізняють півкулі великого мозку і стовбур з мозочком. Розрізняють такі основні відділи головного мозку Великі півкулі - це основа психічної діяльності. У корі великих півкуль виділяють лобову долю, тім'яну, скроневу та потиличну. Смакова і нюхова зони розміщені у лобовій долі, рухова і шкірном'язова - у лобовій та тім'яній, слухова - у скроневій, зорова - у потиличній.Сіра речовина спинного мозку утворена з тіл вставних і рухових нейронів і виконує рефлекторну функцію: регуляцію складних рухових реакцій та функцій внутрішніх органів.Біла речовина утворена довгими відростками нейронів і виконує провідникову функцію: здійснює збудження від периферії до головного мозку і зворотно.Від спинного мозку відходить 31 пара змішаних спинномозкових нервів: 8 пар шийних, 12 - грудних, 5 - поперекових, 5 - крижових і 1 пара поперекових. Будова спинного мозкуМозковий канал заповнений спинномозковою рідиною.Спинний мозок виконує рефлекторну функцію - забезпечення скорочення скелетних м'язів, регуляцію роботи всіх внутрішніх органів та провідникову - забезпечення зв'язку і узгодженості роботи всіх відділів центральної нервової системи.Периферична нервова системаІз головного та спинного мозку по всій його довжині виходять спинномозкові нерви, які іннервують всі органи та тканини і утворюють периферичну нервову систему .Периферична нервова система складається з нервових волокон і симпатичних нервових вузлів Розрізняють соматичну та вегетативну периферичну нервову системи.Соматична нервова система (12 пар черепно-мозкових і 31 пара спинномозкових нервів) іннервує скелетні м'язи, органи чуття. Вегетативна нервова система регулює діяльність внутрішніх органів (дихання, травлення, серцево-судинної системи тощо), ендокринних залоз та процеси обміну речовин у них. Вегетативна нервова система складається із симпатичного і парасимпатичного відділів. Вони функціонують разом і тісно пов'язані з центральною нервовою системою.Симпатичний відділ збільшує ритм і силу скорочень серця, звужує судини, уповільнює перистальтику кишок, збільшує кількість цукру у крові. Парасимпатичний відділ діє протилежно до дії симпатичного відділу: уповільнює ритм і зменшує силу скорочень серця, розширює судини, прискорює перистальтику кишок, зменшує кількість цукру у крові.

18. Сутність гуморальної регуляції. Гормони залоз внутрішньої секреції, їх функції. Життєдіяльність людини здійснюється за рахунок нервової і гуморальної регуляції. Гуморальною називається регуляція за допомогою речовин, що виробляються певними клітинами організму для дії через внутрішнє середовище на інші клітини. Вищою формою гуморальної регуляції є гормональна. Гормони виділяються ендокринними залозами або залозами внутрішньої секреції. Особливістю цих залоз є відсутність вивідних протоків і виділення утворюваних речовин безпосередньо в кров.Умовно залози внутрішньої секреції групують у: 1. Аденогіпофіз і залежні від нього ендокринні залози (аденогіпофіз, щитоподібна залоза, яєчка, яїчники, кірковий шар надниркових залоз); 2. Залози внутрішньої секреції, що не залежать від гіпофіза (паращитоподібні, тимус (загрудинна), мозкова речовина надниркових залоз, панкреатичні острівці); 3. Ендокринні залози нейрогенного походження (гіпоталамус, кишкові і шлункові клітини); 4. Ендокринні залози нейрогліального походження (епіфіз, нейрогіпофіз). Розгляд питання про механізм дії гормоні передбачає існування двох компонентів: по-перше, діючого фактора (гормон); по-друге, реагуючу систему (органи, тканини, клітини). Щодо діючого фактора, то слід сказати, що за хімічною структурою гормони класифікують на:1. стероїдні – гормони кори надниркових і статевих залоз (кортикостероїди, андрогени, естрогени); 2. похідні амінокислот (аміни) – норадреналін, адреналін, тироксин;

3. білкові і пептидні – глюкагон, паратгормон, інсулін та ін.; 4. глікопротеїни – фоліколустимулюючий, лютеїнстимулюючий.

Щодо реагуючої системи, то вона може пропускати в середину клітини стероїдні гормони, що взаємодіють з внутрішньоклітинними рецепторами або діяти з поверхні клітини через аденілатциклазний (гуанілатциклазний) механізм і внутрішньоклітинні посередники (пептиди і білкові гормони). Виділяють чотири типи гормональних ефектів:1. метаболічний – регулюють обмін речовин;2. соматичний – забезпечують ріст, розвиток організму;3. кінетичний (пусковий) – здійснюють включення діяльності органів;4. корегуючий – регулюють зміни інтенсивності функціонування організму.