Питання для обговорення

1. Які елементи входять в структуру судження?

2. У чому особливості простого категоричного силогізму?

3. Назвіть правила засновків силогізму.

Ключові терміни та поняття

судження суб’єкт

предикат зв’язка

«логічний квадрат» кон’юнкція

диз’юнкція імплікація

еквіваленція заперечення

умовивід засновок

висновок аналогія

полісилогізм простий категоричний силогізм

ентимема епіхейрема

Питання для повторення

1. Що таке стверджувальні i заперечні судження?

2. Що таке загальні i часткові судження?

3. Що таке розподiленiсть i нерозподiленiсть терміну в судженні?

4. Як сформулювати закон тотожності?

5. Як сформулювати закон несуперечності?

6. Як сформулювати закон виключеного третього?

7. Як розрізняти середній, більший i менший терміни?

8. Назвіть фігури простого категоричного силогізму.

9. Назвіть модуси простого категоричного силогізму.

Теми для підготовки доповідей та рефератів

1. Судження, його характеристика і структура.

2. Судження і речення.

3. Класифікація суджень.

4. Умовиводи та їх види.

5. Дедуктивні і індуктивні умовиводи.

6. Простий категоричний силогізм.

7. Фігури і модуси простого категоричного силогізму.

Бібліографічний список

Обов’язкова література: 1, 2, 3 4, 5, 6, 7, 11, 14, 16.

Додаткова література: 2, 3, 7, 8, 9, 13, 14.

Семінарське заняття № 9

Тема 9: Філософія як світогляд, її призначення, зміст і функції в суспільстві

Мета заняття: поглибити, узагальнити та систематизувати знання студентів про:

• основні рівні світогляду;

• взаємозв’язок філософії і світогляду;

• історичні типи світогляду.

План

1. Основні рівні світогляду.

2. Історичні типи світогляду.

3. Філософія в системі культури.

Методичні рекомендації

При підготовці першого питання потрібно загострити увагу на тому, що світогляд є інтегральним духовним утворенням, яке спонукає до практичної дії, до певного способу життя та думки. Світогляд при цьому притаманний не лише окремим індивідам, але й різним групам осіб, він визначає особливості цілих епох.

У структурному плані необхідно виділити та охарактеризувати такі підсистеми або рівня світогляду як:

- світовідчуття;

- світосприйняття;

- світорозуміння.

При підготовці другого питання, потрібно загострити увагу виокремленні таких історичних типів світогляду як:

• міфологія, яка є історично першою формою самосвідомості, яка виокремилась від практики. Вона плідно досліджувалась Ф. Шеллінгом, Л.Леві-Брюлем, Е.Кассірером, Д.Фрезером, К.Леві-Стросом, О.Лосєвим;

• релігія, яка є більш пізньою та зрілою формою світогляду і тому більш детально дослідженою;

• наука, становлення якої пов’язане з таким ступенем розвитку суспільства, коли був нагромаджений певний рівень наукових знань і здійснювалась передача їх у різних видах практичної діяльності;

• філософія як теоретичний світогляд.

Аналізуючи третє питання слід звернути увагу на головне призначення філософії – одухотворення людського існування, надання йому вищого сенсу, збагачення вищими ідеями і цінностями. Поряд з цією головною функцією – бачити і розвивати в людині людське, усі інші функції філософії і соціальній і духовній сфері є похідними та тісно з нею пов’язаними.

Питання для обговорення

1. Які основні структурні елементи світогляду?

2. Яким чином співвідносяться основні історичні типи світогляду?

3. Яке місце посідає філософія в системі культури?

Ключові поняття і терміни

світовідчуття світосприйняття

світорозуміння міфологія

релігія наука

філософія світогляд

культура буття

Питання для повторення

1. У чому особливість міфології як форми світогляду?

2. У чому особливість релігії як форми світогляду?

3. Які Як співвідносяться філософія і наука?

4. Які джерела та особливості філософського знання?

5. Як пов’язані основні рівні світогляду?

Теми для підготовки доповідей та рефератів

1. Філософія в системі культури.

2. Філософія і наука.

3. Філософія і світогляд.

4. Філософія і політика.

5. Людина як вища цінність в системі філософського знання.

6. Людське буття і його основні параметри.

Бібліографічний список

Основна література:3, 8, 9, 13, 14, 15, 16, 17.

Додаткова література: 7, 13, 55, 73.

Семінарське заняття № 10