Бібліографічний список

Обов’язкова література: 1, 2, 3 4, 5, 6, 7, 11, 14, 16.

Додаткова література: 1, 3, 5, 7, 8, 13, 14.

Тема 6: Основи понятійного мислення

Мета заняття: поглибити, систематизувати та узагальнити знання студентів про:

• види понять;

• взаємозв’язок поняття і імені;

Питання теми

1. Види понять.

2. Поняття і ім’я.

Методичні рекомендації

При вивченні першого питання доцільно для зручності розподілити всю множину понять на декілька підмножин:

• за кількістю елементів обсягу:

• пусті (нульові);

• непусті – одиничні і загальні;

• за характером елементів обсягу:

• збірні;

• незбірні;

• за типом елементів обсягу:

• конкретні;

• абстрактні;

• за характером ознак, що складають зміст поняття:

• позитивні та негативні;

• співвідносні та безвідносні.

Дати логічну характеристику поняття означає визначити, до яких видів належить певне поняття.

При підготовці другого питання студентам потрібно усвідомлювати, що поняття і слово – це не одне й те ж. Поняття – це категорія логіки, слово ж – категорія мови. Поняття, що закріплюються і виражаються в словах, називаються іменами. При цьому імена бувають:

• прості, які складаються з однозначних слів;

• складні, які складаються два-три і більше слів.

В імені необхідно виокремити предметне значення (денотат) – це предмет, який позначається даним іменем, та смислове значення – це сукупність певних ознак, що характеризують предмет, який позначається даним іменем.

Питання для самоконтролю

1. Які існують види понять?

2. Що таке одиничне поняття?

3. Що таке загальне поняття?

4. Що таке збірне поняття?

5. Що таке незбірне поняття?

6. Що таке абстрактне поняття?

7. Що таке конкретне поняття?

8. Які поняття називають позитивними?

9. Які поняття називають негативними?

10. Які поняття називають співвідносними?

11. Які поняття називають безвідносними?

12. Як співвідносяться імена і поняття?

13. Які бувають види імен?

Теми для підготовки доповідей та рефератів

1. Типологія видів понять.

2. сенс логічної характеристики поняття.

3. Поняття та ім’я.

Бібліографічний список

Обов’язкова література: 1, 2, 3 4, 5, 6, 7, 11, 14, 16.

Додаткова література: 1, 3, 5, 7, 8, 13, 14.

Тема 7: Складові форми мислення, судження та умовиводу

Мета заняття: поглибити, систематизувати та узагальнити знання студентів про:

• поняття та види індукції;

• поняття та види аналогії;

• поняття та види гіпотез.

Питання теми

1. Види індукції.

2. Аналогія та її види.

3. Гіпотеза та її види.

Методичні рекомендації

При вивченні першого питання необхідно відзначити, що індуктивні умовиводи поряд з умовиводами за аналогією належать до недедуктивних умовиводів. Для не дедуктивних умовиводів характерним є те, що в них між засновками та висновком існує відношення підтвердження, а висновок носить характер гіпотези.

Враховуючи, що індуктивним умовиводом називається умовивід, в якому від одиничних або часткових суджень виводиться загальне положення, індуктивні умовиводи поділяють на такі види:

• повна індукція;

• неповна індукція – популярна індукція та наукова індукція, кожна з яких має свої особливості.

При підготовці другого питання студентам потрібно усвідомлювати, що аналогія (від грецьк. – відповідність, подібність) належить до таких недедуктивних умовиводів, у яких судження про притаманність певної ознаки деякому об’єктові виводиться на основі подібності цього об’єкта з іншим об’єктом. У таких умовах висновок завжди імовірним навіть при істинності засновків, при цьому імовірність висновків за аналогією нижча навіть від популярної індукції.

Необхідно звернути увагу на характеристику двох видів аналогії як:

• аналогія властивостей – це такий умовивід, у якому переносною ознакою є властивість;

• аналогія відношень – це такий умовивід, у якому переносною ознакою є ознака відношення.

При вивченні третього питання необхідно наголосити, що гіпотеза (від грец. – основа, припущення) – це науково обґрунтоване припущення про причини або закономірний зв'язок якихось явищ природи, суспільства і мислення, які нам невідомі.

Основою класифікації гіпотез може бути кількість охоплених нею предметів або глибина їх змісту. За кількістю охоплених предметів гіпотези поділяють на:

• загальні;

• часткові;

• гіпотези для одиничного випадку.

За глибиною і характером змісту гіпотези поділяють на:

• робочі гіпотези;

• наукові гіпотези, серед яких чільне місце займає математична гіпотеза.