Тема 8. Логіка дискурсу

Логіка питань та відповідей. Класифікація видів питань та відповідей. Правила формулювання питання і відповіді.

Діалог і його значення. Стратегія і тактика діалогу. Логіка, прагматика і етика діалогу.

Змістовий модуль iіі філософія

Тема 9. Філософія як світогляд, її призначення, зміст і функції в суспільстві

Філософія і життя. Місце філософії в самопізнанні людини, основні риси філософії. Специфіка філософського освоєння дійсності.

Філософія і світогляд. Основні рівні світогляду. Історичні типи світогляду: міфологія, релігія, наука і філософія. Філософія в системі культури.

Основні функції філософії: світоглядна, пізнавальна, методологічна, соціально-практична, культурно-виховна. Соціальна спрямованість філософського знання. Загальнолюдські цінності у філософії. Гуманістичний зміст філософії.

Тема 10. Філософія античного світу

Становлення філософського знання. Міфоепічні засади філософії. Релігійні основи філософії.

Давньокитайська і давньоіндійська філософія. Грецька антична філософія. Досократична філософія, її універсалістські орієнтації (Мілетська школа, Геракліт, піфагорізм). Класична еллінська філософія (софісти, Сократ, Платон, Аристотель). Елліністичний період (епікуреїзм, стоїцизм, скептицизм, неоплатонізм). Історичне значення античної філософії.

Тема 11. Філософія середньовічного суспільства

Передумови виникнення середньовічної філософії. Релігійний характер філософської думки. Виникнення середньовічної парадигми західноєвропейської філософії.

Патристика – перша спроба філософського обґрунтування християнства (Августин Блаженний, Іоанн Дамаскін). Схоластика і екзистенційно-містична лінія середньовічної філософії. Фома Аквінський – великий схоласт середньовіччя. Вчення про людину в філософії Фоми Аквінського. Реалізм і номіналізм. Значення середньовічної філософії.

Тема 12. Філософія відродження і Реформації

Відродження (Ренесанс) епоха найбільших змін соціально-економічного і культурного життя Західної і Центральної Європи. Головні напрями та риси філософії епохи Відродження. Антропоцентризм філософії епохи Відродження, її гуманістичний характер.

Пантеїстична філософія природи Джордано Бруно. Нові концепції держави і права у філософії Н. Макіавеллі, Ж. Бодена, Т. Мора, Т. Кампанелли. Геліоцентрична теорія М. Коперника. Значення філософії епохи Відродження.

Тема 13. Філософія Нового часу та доби Просвітництва

Суспільно-економічні передумови виникнення філософії Нового часу. Характерні риси епохи Нового часу. Філософія Нового часу.

Проблема методу в філософії (Бекон, Декарт). Проблема субстанції у філософії ХVІІ ст. (Спіноза, Лейбніц).

Філософія епохи Просвітництва ХVІІІ ст., її характерні риси (Монтеск’є, Вольтер, Руссо, Ламетрі, Дідро, Гольбах).

Тема 14. Німецька класична філософія та марксизм

Німецька класична філософія – значний етап у розвитку світової філософії. І. Кант – основоположник німецької класичної філософії. Значення філософії І. Канта. Філософія Г. Гегеля – вище досягнення німецької класичної філософії. Антропологічний, метафізичний матеріалізм Л. Фейєрбаха.

Німецька класична філософія – теоретичний фундамент марксизму. Особливості філософії марксизму.