Тема 19. Антропологія

Сучасні концепції про походження людини. Людина як суб’єкт предметно-практичної діяльності. Цілепокладання як спосіб людської життєдіяльності.

Буття людини. Єдність біологічного і соціального в людині. Людське буття як практично-духовний горизонт світу.

Цінності як ядро світоглядної проблематики. Структура цінностей. Людина в системі цінностей. Компоненти ціннісного вибору: переживання, потреби, емоції, віра, воля, ідеал. Проблема втілення ідеалу.

Філософська проблема взаємовідношення душі і тіла людини. Поняття про духовну досконалість. Цінності і їх роль у житті суспільства. Вищі духовні цінності людського буття.

Тема 20. Соціальна філософія

Основні підходи до розуміння суспільства (М. Вебер, Т. Парсонс, К. Маркс). Форми організації суспільного буття. Соціум як історичний процес. Предметність, діяльність і спілкування – форми існування соціуму. Соціальна спільність. Соціальна група. Суспільство і природа як підсистема об’єктивної реальності. Єдність природи і суспільства. Суспільство як самоорганізуюча і саморозвиваюча система.

Філософія історії: предмет і напрямки. Єдність і багатоманітність історії. Суспільно-економічна формація. Цивілізація – історія поняття. Історичний процес як множина цивілізацій. Монадологічне розуміння цивілізацій.

Рушійні сили та суб’єкти суспільного розвитку. Інтереси – спонукальна сила до дії. Народ – творець історії. Особистість в історії. Роль науки у розвитку техніки та суспільства. Філософія техніки. Необхідність змін технологічного світогляду. Соціально-етнічні спільності людей та тенденції їхнього розвитку. Діалектика розвитку процесів етносуспільного буття. Діалектика цілісності і суперечливості сучасного світу. Гуманістична міра прогресу і його незворотність.

Поняття прогресу і регресу. Вплив матеріально-технічної бази на розвиток суспільства. Поняття суспільного виробництва. Взаємодія продуктивних сил і виробничих відносин як рушійна сила розвитку суспільства. Людина як головна продуктивна сила суспільства. Протиріччя між продуктивними силами і виробничими відносинами, їх наслідки та методи розв’язання. НТР та його соціальні наслідки. Глобальні проблеми сучасності як наслідки НТР. Глобальні проблеми і соціальний прогрес. Глобальна загроза. Людство на шляху до нової цивілізації. Ідеї В. Вернадського про ноосферу.

3. Методичні рекомендації до семінарських занять семінарське заняття № 1

Тема 2: Релігійно-філософські системи Стародавнього світу

Мета заняття: поглибити, систематизувати та узагальнити знання студентів про:

• причини виникнення та специфіку ранніх форм релігійних вірувань;

• особливості релігійних систем стародавнього світу.

План

1. Історичні умови виникнення ранніх форм релігійних уявлень.

2. Релігійні системи Стародавнього світу.

Методичні рекомендації

При підготовці відповіді на перше питання студенту потрібно звернути увагу на те, що ранні релігійні уявлення не можна розглядати як сформовану релігію, оскільки у них були відсутні її істотні ознаки. Завдання студентів полягає у тому, щоб розкрити та охарактеризувати специфіку ранніх форм релігійних уявлень, враховуючи, що родоплемінні культи є складними конгломератами специфічних місцевих традицій, обрядів, ритуалів, якими позначаються різні етапи людського життя, та пов’язані з уособленням небесних і атмосферних явищ.

Для більш системного викладу матеріалу доцільно звернути увагу на зв’язок форм ранніх релігійних вірувань з розвитком суспільного життя людей та розподілити їх на дві групи:

• племінні форми релігійних уявлень, які виникли у період від 100 до 40 тис. років тому, до яких належать магія, фетишизм і анімізм;

• родові форми релігійних уявлень, які виникли у період формування та розвитку родоплемінного ладу приблизно 40 тисяч років тому: раннього матріархату – тотемізм, пізнього матріархату – землеробський культ, патріархату – шаманізм.

При підготовці відповіді на друге питання студентам потрібно пам’ятати, що ранні національні релігії істотно відрізнялись від родоплемінних релігійних уявлень. Вони виникли в період становлення перших державних утворень і охоплювали своїм впливом все населення у межах однієї національної держави, вони також значною мірою визначили виникнення і специфіку пізніх національних релігій, багато з яких існують до нашого часу, а через них – і світових релігій. Тому слід звернути окрему увагу на характеристику священних текстів, які дійшли до наших днів.

Характеристику ранніх національних релігій доцільно проводити за такими напрямками, як:

• полі- чи монотеїстичність;

• пантеон головних божеств та особливості культового поклоніння;

• уявлення про походження і закони існування всесвіту;

• уявлення про місце людини у світі та загробний світ.