Семінарське заняття № 12

Тема 12: Філософія Відродження і Реформації

Мета заняття: поглибити, узагальнити та систематизувати знання студентів про:

• філософію епохи Відродження, її особливості;

• основні концепції і напрямки філософії епохи Відродження і Реформації.

План

1. Головні напрями та риси філософії епохи Відродження.

2. Геліоцентрична теорія М. Коперніка.

3. Пантеїстична філософія природи Джордано Бруно.

4. Нові концепції держави і права у філософії Відродження.

5. Значення філософії Відродження.

Методичні рекомендації

Розкриваючи зміст першого питання треба звернути увагу на суть Відродження, яка полягає в утвердженні гуманізму: на перший план висувається яскрава, мужня постать людини-творця, енергійного діяча своєї епохи.

Для філософії епохи Відродження характерні такі періоди:

1. Перехідний період (друга половина ХІІІ – початок ХІV ст.).

2. Раннє (Італійське) Відродження, гуманізм (кінець ХІІІ – ХV ст.).

3. Пізнє (північне) Відродження (кінець ХV-ХVІ ст.).

Головні риси епохи:

• перехід від теоцентризму до антропоцентризму в розумінні світу;

• визнання творчої здатності людського розуму;

• прагнення до земного щастя;

• відкриття людської особистості в її цілісності;

• звернення уваги на внутрішню земну богоподібність людини і відмова від зовнішньої «інституальної істоти божої»;

• повернення людини до життєвої активності й утвердження її віри в себе;

• обґрунтування основних принципів протестантської етики з її сакралізацією праці та принципом «Хочеш жити – вмій працювати»;

• освоєння досягнень культури та оволодіння багатством древньої філософії.

Звертаючи увагу на друге питання, необхідно підкреслити, що у поглядах на світобудову Миколи Коперніка (1473 – 1543) проявився справжній світоглядний переворот епохи Відродження.

Геліоцентрична теорія створена і обґрунтована М. Коперніком, повністю заперечувала середньовічні теологічні уявлення про Всесвіт і місце людини у ньому. Вона відкривала принципово нові шляхи для розвитку природознавства, зокрема фізики та астрономії.

Аналізуючи третє питання необхідно звернути увагу на пантеїстичну філософію Джордано Бруно (1548 – 1600). Згідно з Дж. Бруно:

• природа є матеріальною, а матерія тлумачиться як «початок», що все породжує з власного лона;

• природа – всезагальна «одухотвореність» буття, «світова душа», «розлитий» у реальності Бог (Бог в усій природі);

• Всесвіт безкінечний та світи множинні;

• Всесвіт єдиний, безкінечний; він не породжується і не знищується, не може зменшуватися або збільшуватися.

При підготовці четвертого питання доцільно звернути увагу на нові концепції держави і права у філософії Нікколо Макіавеллі (1469 – 15227), Томаса Мора (1478 – 1535 ), Томмазо Кампанелли (1568 – 1639).

Нікколо Макіавеллі (1469-1527):

• звертає увагу на проблему необхідності свободи волі. Серед різноманітних стимулів людської діяльності називає інтерес (провідні інтереси – збереження і примноження майна).

• обґрунтовував необхідність сильної монархічної влади, абсолютизму, хоча ідеальним устроєм вважав республіку як виразника народного суверенітету.

Ідеї утопічного соціалізму Томаса Мора (1478-1535) – твір «Утопія», Томазо Кампанелли (1568-1639) – твір «Місто Сонця»:

• переконані, що приватна власність спричиняє всі суспільні негаразди та злиденність абсолютної більшості народу

• сформулювали основні принципи майбутнього суспільства, що базується на розумних «природних» засадах: планове суспільне господарство; обов’язкова для всіх праця, результати якої розподіляються за потребами; всі дорослі члени суспільства беруть участь у політичному управлінні; всі діти мають право на безплатну освіту, яка має бути тісно пов’язана з трудовим вихованням та ін.

Розкриваючи п’яте питання необхідно підкреслити, що роздуми про людяність, створення умов життя, гідних людини, у епоху відродження набули конкретно-історичного і соціального контексту і виміру. У реальних умовах епохи це проявилось у створенні високих зразків художньої, літературної творчості, вимогах перебудови суспільства шляхом розвитку світської культури, науки, де все людське повинно бути підпорядковане людському розуму. Ідеї гуманізму мали значну історичну цінність у плані розвитку духовної культури, самосвідомості людини.

Питання для обговорення

1. Феодальна культура була кроком вперед у людському поступі. Чи варто було повертатися до язичницької античності?

2. Чому гуманізм Відродження і сьогодні – важлива умова для більш фундаментальних знань історії філософії?

3. Яким чином поява релігійної течії протестантизму вплинула на особливості філософської думки епохи Реформації?

Ключові поняття і терміни

Відродження антропоцентризм

богоподібність геоцентризм

геліоцентризм пантеїзм

гуманізм утопічний соціалізм

Реформація протестантизм

Питання для повторення

1. Відомо, що в епоху Відродження стверджується нова самосвідомість людини, нова суспільна позиція. У чому конкретно це виражається?

2. Які основні теми й проблеми філософії Відродження?

3. Що свідчить про поступальний розвиток західноєвропейської філософії в епоху Відродження?

4. У чому полягає гуманізм і драма філософії Відродження?

Теми для підготовки доповідей та рефератів

1. Відродження (Ренесанс) – епоха найбільших змін соціально-економічного і культурного життя Західної і Центральної Європи.

2. Гуманізм Відродження і сьогодення.

3. Проблеми цілісності людини та людського буття у філософії доби Відродження.

4. Проблеми конечного і безкінечного у філософії доби Відродження.

5. Пантеїстична філософія природи Джордано Бруно.

6. Нові концепції держави і права у філософії М. Макіавеллі, Ж. Бодена, Т. Мора, Т. Кампанелли.

7. Геліоцентрична теорія М. Коперника.