Питання для обговорення

1. Що відрізняє суспільство як систему від інших систем?

2. Чим відрізняється класичне розуміння історії від некласичного?

3. У чому проявляється роль особистості і видатної особистості в історії?

4. Якими факторами детерміновані виміри прогресивного розвитку у сучасному суспільстві?

Ключові поняття і терміни

суспільство спільнота

особистість соціальна група

нація народ

геополітика рушійні сили

суб’єкти суспільного розвитку інтерес

Питання для повторення

1. Який смисл має поняття «соціальна структура суспільства»?

2. Які існують підходи до розуміння суспільства

3. Що таке соціальна група?

4. Які існують види соціальних груп?

5. В яких умовах відбувається становлення людини як особистості?

6. Які фактори виступають рушійними силами розвитку суспільства?

7. Які можна виділити суб’єкти суспільних відносин?

8. Яку роль відіграє наука у розвитку суспільства?

9. Які фактори визначають діалектичну суперечність і цілісність сучасного світу?

10. Як трактується у сучасній філософії гуманістичний вимір прогресу?

Теми для підготовки доповідей та рефератів

1. Єдність природи і суспільства.

2. Геополітика і минулому і сьогодні.

3. Проблема рушійних сил суспільного розвитку у сучасній соціальній філософії.

4. Роль еліти і видатних особистостей в історичному процесі.

5. Основні тенденції розвитку соціально-етнічних спільнот.

Бібліографічний список

Основна література: 1, 3, 6, 11, 13, 14, 16, 17.

Додаткова література: 2, 3, 5, 6, 9, 11, 12, 14, 22, 24, 25, 30, 39, 42, 45, 49, 55, 56, 58, 60, 63, 66, 67, 69, 72, 73, 78, 84, 88.

4. Методичні рекомендації до самостійної роботи

Тема 1: Релігія як форма світогляду, її предмет і функції

Мета роботи: засвоєння, закріплення, поглиблення і систематизація знань про:

• релігієзнавство як галузь знань, його мету, завдання, предмет, функції, методи та поняття;

• релігію як феномен духовної культури, теорії про її походження.

Питання теми

1. Виникнення та становлення релігієзнавства як окремої галузі знань.

2. Предмет, категорії й аспекти релігієзнавства.

3. Релігія як феномен духовної культури.

Методичні рекомендації

При вивченні першого питання важливо відзначити, що, хоч релігієзнавство як окрема галузь знань виникло лише у ХІХ ст., проте воно має давню історію, оскільки виникло як результат зусиль представників богословсько-теологічної та філософської думки.

Аналіз релігієзнавства як науки доцільно проводити за трьома основними складовими, якими виступають:

• філософія релігії;

• соціологія релігії;

• психологія релігії.

По-друге, необхідно визначити та проаналізувати два напрями наукового дослідження релігії:

• теоретичне релігієзнавство, яке складається з філософських, соціологічних і психологічних аспектів;

• історичне релігієзнавство, яке вивчає історію виникнення й еволюції окремих релігій та релігійних вірувань у їхньому взаємозв’язку, акцентуючи увагу на послідовності розвитку релігійних культів.

При вивченні другого питання студенту потрібно чітко усвідомити, що релігієзнавство і релігійні теорії за своїм змістом не співпадають, оскільки релігійні вчення належать до системи богослов’я (теології) та теоретично обґрунтовують релігійні цінності, релігієзнавство ж – це галузь науки, одним з предметів якої виступають релігійні вчення.

Важливо звернути увагу на такі складові предмету релігієзнавства, як:

• виникнення, функціонування й розвиток релігії;

• будова та компоненти релігії;

• роль релігії в історії суспільства та житті окремої людини;

• взаємозв’язок і взаємодія релігії з іншими галузями культури тощо.

Слід також загострити увагу на розкритті мети релігієзнавства, по-перше, як науки (допомога у корегуванні основних напрямків державної політики щодо дотримання прав людини та забезпечення конституційного принципу свободи совісті), а по-друге, як навчальної дисципліни (підвищення рівня гуманітарної освіти, морального виховання молоді через розкриття історії і сутності релігії, її місця в системі духовної культури та в житті суспільства).

Категорії релігієзнавства можна розподілити на три групи: власне релігієзнавчі, загальнофілософські і конкретно-наукові поняття.

При вивченні третього питання необхідно дослідити взаємозв’язок і взаємовплив релігії з історичними, соціальними, культурними умовами життя людей.

Доцільно проаналізувати основні теорії походження релігії: теологічні, містичні, православно-академічну, наукову, психологічну тощо.

Важливо звернути увагу на структуру релігії (релігійна свідомість, культова діяльність, релігійні організації), з якою пов’язані її чисельні специфічні функції.

Слід звернути увагу на загальні ознаки, які дозволяють визначити даний феномен духовної культури як релігію, такі як визнання надприродного, наявність ідеї порятунку та універсальних духовних практик, спрямованих на зв’язок з божественним тощо.