5.1. Перелік індивідуальних навчально-дослідних завдань до змістового модулю і

1. Сутність та принципи магії.

2. Тотемізм як соціальний інститут.

3. Анімізм як «мінімум релігії»: за та проти.

4. Інститут шаманізму і його роль у первісному суспільстві.

5. Залишки первісних вірувань у сучасних релігіях.

6. Релігійні уявлення та реформа у Стародавньому Єгипті.

7. Боги і герої Стародавньої Греції.

8. Релігія Стародавнього Риму.

9. Ведична релігія як світоглядна основа формування філософських та релігійних систем Індії.

10. Морально-етичні засади джайнізму.

11. Релігійно-політична та філософська система сикхізму.

12. Конфуціанство як духовна основа китайської культури.

13. Особливості синтоїзму – японської національної релігії.

14. Теорія двох дао в даосизмі.

15. Віровчення і культ іудаїзму: ортодоксія і сучасний стан.

16. Вплив зороастризму на філософські системи європейських народів.

17. Філософські та релігійні засади буддизму.

18. Основні напрямки в сучасному буддизмі та географія їх поширення.

19. Вплив православ’я на розвиток загальнолюдської та національної культури.

20. Соціальна доктрина католицизму, етапи її розвитку.

21. Соціально-політичні течії в сучасному протестантизмі.

22. Соціально-політичні та духовні джерела ісламу.

23. Іслам і сучасному світі.

24. Коран як історико-літературний пам'ятник.

25. Особливості української міфології.

26. Ідея єдиної Української православної церкви: реальність і перспективи.

27. Історія створення УПЦ Київського патріархату.

28. Українська автокефальна православна церква та її історія.

29. Місце свободи совісті в системі демократичних свобод.

30. Демократичні принципи нового українського законодавства про свободу совісті та релігійні організації.

31. Нові релігійні течії у світовому релігійному просторі: стан і перспективи.

32. Активне релігієтворення в контексті сучасних релігійних трансформацій.

33. Неорелігії як невід’ємний чинник суспільного розвитку.

34. Проблема класифікації неорелігійних об’єднань.

35. Неорелігії і закон.

36. Авторитаризм у новітніх релігійних течіях і рухах: за і проти.

До змістового модулю іі

1. Роль логіки у формуванні культури мислення людини.

2. Значення логіки для економістів.

3. До проблеми взаємовідношення логіки та філософії.

4. До проблеми співвідношення логічного мислення і пам'яті.

5. Класична і некласична логіка.

6. Співвідношення логіки формальної і діалектичної.

7. Діалектика як логіка.

8. Класифікація понять та її значення для економічної діяльності.

9. Роль визначень у науці.

10. Класифікація та її роль у науці.

11. Труднощі класифікації соціальних об'єктів.

12. Специфіка суджень як форми відображення дійсності.

13. Роль запитань у пізнанні.

14. Судження та речення. Логічний аналіз речень, які виражають судження.

15. Правила постановки запитань.

16. Процедура доведення і спростування суджень в математиці.

17. Методологічна функція законів логіки при аналізі соціально-політичних, економічних процесів.

18. Логічні помилки, які виникають при порушенні законів логіки.

19. Закони логіки та наукове пізнання.

20. Сутність наукового передбачення.

21. Види соціальних прогнозів.

22. Економічні прогнози та їхні особливості.

23. Роль аналогії в діяльності економіста.

24. Роль гіпотези у розвитку науки.

25. Використання аналогії в науці і техніці.

26. Софізми та парадокси, їхнє значення для розвитку мислення.

27. Софізми як вид інтелектуального шахрайства.

28. Логіка і мистецтво полеміки.

29. Логічні основи переконання.

30. Коректні та некоректні засоби ведення суперечки.

31. Логічна культура ведення дискусії та суперечок у професійному становищі економіста.

32. Дискусія, полеміка, диспут, дебати.

33. Парадокси і сучасна логіка.

34. Парадокси і софізми та їх значення для розвитку філософської думки.

35. Природи логічної помилки.

36. Значення дискусії у науці.