- •Навчально-методичний посібник
- •6.030504 «Економіка підприємства»,
- •6.030505 «Управління персоналом та економіка праці»
- •Структура залікового кредиту курсу
- •2. Програма дисципліни змістовий модуль і релігієзнавство
- •Тема 1. Релігія як форма світогляду, її предмет і функції
- •Тема 2. Релігійно-філософські системи Стародавнього світу
- •Тема 3. Етнонаціональні, світові та новітні релігійні системи. Історія і сучасний стан релігійних вірувань та конфесій в Україні
- •Змістовий модуль іі
- •Тема 8. Логіка дискурсу
- •Змістовий модуль iіі філософія
- •Тема 9. Філософія як світогляд, її призначення, зміст і функції в суспільстві
- •Тема 10. Філософія античного світу
- •Тема 11. Філософія середньовічного суспільства
- •Тема 12. Філософія відродження і Реформації
- •Тема 13. Філософія Нового часу та доби Просвітництва
- •Тема 14. Німецька класична філософія та марксизм
- •Тема 15. Традиції та особливості розвитку філософської думки в Україні
- •Тема 16. Сучасна світова філософія
- •Тема 17. Онтологія
- •Тема 18. Гносеологія
- •Тема 19. Антропологія
- •Тема 20. Соціальна філософія
- •3. Методичні рекомендації до семінарських занять семінарське заняття № 1
- •Тема 2: Релігійно-філософські системи Стародавнього світу
- •Методичні рекомендації
- •Питання для обговорення
- •Ключові терміни та поняття
- •Питання для повторення
- •Теми для підготовки доповідей та рефератів
- •Бібліографічний список
- •Додаткова література: 21, 26, 37, 50, 54, 55, 59, 71, 83, 85, 93, 94, 96, 106, 110, 114, 124, 133, 137, 143, 150, 152, 173, 174, 175, 186, 195. Семінарське заняття № 2-3
- •Тема 3: Етнонаціональні, світові та новітні релігійні системи. Історія і сучасний стан релігійних вірувань та конфесій в Україні
- •Методичні рекомендації
- •Питання для обговорення
- •Ключові терміни та поняття
- •Питання для повторення
- •Теми для підготовки доповідей та рефератів
- •Бібліографічний список
- •Семінарське заняття № 4
- •Тема 4: Свобода совісті та толерантність
- •Методичні рекомендації
- •Семінарське заняття № 5
- •Тема 5: Логіка як основа філософського світогляду
- •Методичні рекомендації
- •Семінарське заняття № 6
- •Тема 6: Основи понятійного мислення
- •Семінарське заняття № 7-8
- •Тема 7: Складові форми мислення, судження та умовиводу
- •Методичні рекомендації
- •Питання для обговорення
- •Ключові терміни та поняття
- •Питання для повторення
- •Тема 9: Філософія як світогляд, її призначення, зміст і функції в суспільстві
- •Тема 10: Філософія античного світу
- •Питання для обговорення
- •Ключові поняття і терміни
- •Питання для повторення
- •Тема 11: Філософія середньовічного суспільства
- •Семінарське заняття № 12
- •Тема 12: Філософія Відродження і Реформації
- •Бібліографічний список
- •Семінарське заняття № 13
- •Тема 13: Філософія Нового часу та доби Просвітництва
- •Методичні рекомендації
- •Семінарське заняття № 14
- •Тема 14: Німецька класична філософія та марксизм
- •Семінарське заняття № 15
- •Тема 15: Традиції та особливості розвитку філософської думки в Україні
- •Методичні рекомендації
- •Питання для обговорення
- •Ключові поняття і терміни
- •Питання для повторення
- •Теми для підготовки доповідей та рефератів
- •Бібліографічний список
- •Семінарське заняття № 16
- •Тема 16: Сучасна світова філософія
- •Методичні рекомендації
- •Питання для обговорення
- •Ключові поняття і терміни
- •Питання для повторення
- •Теми для підготовки доповідей та рефератів
- •Бібліографічний список
- •Семінарське заняття № 17-18
- •Тема 17: Онтологія
- •Методичні рекомендації
- •Питання для обговорення
- •Ключові поняття і терміни
- •Питання для повторення
- •Теми для підготовки доповідей та рефератів
- •Бібліографічний список
- •Семінарське заняття № 19-20
- •Тема 18: Гносеологія
- •Методичні рекомендації
- •Питання для обговорення
- •Ключові поняття і терміни
- •Питання для повторення
- •Теми для підготовки доповідей та рефератів
- •Бібліографічний список
- •Семінарське заняття № 21-22
- •Тема 19: Антропологія
- •Методичні рекомендації
- •Питання для обговорення
- •Ключові поняття і терміни
- •Питання для повторення
- •Теми для підготовки доповідей та рефератів
- •Бібліографічний список
- •Семінарське заняття № 23-24
- •Тема 20: Соціальна філософія
- •Методичні рекомендації
- •Питання для обговорення
- •Ключові поняття і терміни
- •Питання для повторення
- •Теми для підготовки доповідей та рефератів
- •Бібліографічний список
- •4. Методичні рекомендації до самостійної роботи
- •Тема 1: Релігія як форма світогляду, її предмет і функції
- •Питання теми
- •Методичні рекомендації
- •Питання для самоконтролю
- •Теми для підготовки доповідей та рефератів
- •Бібліографічний список
- •Тема 2: Релігійно-філософські системи Стародавнього світу
- •Питання теми
- •Методичні рекомендації
- •Питання для самоконтролю
- •Теми для підготовки доповідей та рефератів
- •Бібліографічний список
- •Тема 3: Етнонаціональні, світові та новітні релігійні системи. Історія і сучасний стан релігійних вірувань та конфесій в Україні
- •Питання теми
- •Методичні рекомендації
- •Питання для самоконтролю
- •Теми для підготовки доповідей та рефератів
- •Бібліографічний список
- •Тема 4: Свобода совісті та толерантність
- •Питання теми
- •Методичні рекомендації
- •Питання для самоконтролю
- •Теми для підготовки доповідей та рефератів
- •Бібліографічний список
- •Тема 5: Логіка як основа філософського світогляду
- •Питання теми
- •Методичні рекомендації
- •Питання для самоконтролю
- •Теми для підготовки доповідей та рефератів
- •Бібліографічний список
- •Тема 6: Основи понятійного мислення
- •Питання теми
- •Методичні рекомендації
- •Питання для самоконтролю
- •Теми для підготовки доповідей та рефератів
- •Бібліографічний список
- •Тема 7: Складові форми мислення, судження та умовиводу
- •Питання теми
- •Методичні рекомендації
- •Питання для самоконтролю
- •Теми для підготовки доповідей та рефератів
- •Бібліографічний список
- •Тема 8: Логіка дискурсу
- •Питання теми
- •Методичні рекомендації
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 9: Філософія як світогляд, її призначення, зміст і функції в суспільстві
- •Тема 10: Філософія античного світу
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 11: Філософія середньовічного суспільства
- •Тема 12: Філософія Відродження та Реформації
- •Тема 13: Філософія Нового часу та доби Просвітництва
- •Тема 14: Німецька класична філософія та марксизм
- •Тема 15: Традиції та особливості розвитку філософської думки в Україні
- •Тема 16: Сучасна світова філософія
- •Питання для самоконтролю
- •Теми для підготовки доповідей та рефератів
- •Бібліографічний список
- •Тема 17: Онтологія
- •Питання теми
- •Методичні рекомендації
- •Питання для самоконтролю
- •Теми для підготовки доповідей та рефератів
- •Бібліографічний список
- •Тема 18: Гносеологія
- •Питання теми
- •Методичні рекомендації
- •Питання для самоконтролю
- •Теми для підготовки доповідей та рефератів
- •Бібліографічний список
- •Тема 19: Антропологія
- •Питання теми
- •Методичні рекомендації
- •Питання для повторення
- •Теми для підготовки доповідей та рефератів
- •Бібліографічний список
- •Тема 20: Соціальна філософія
- •Питання теми
- •Методичні рекомендації
- •Питання для самоконтролю
- •Теми для написання доповідей та рефератів
- •Бібліографічний список
- •5. МетодичНі рекомендаЦії до виконання індивідуальних навчально-дослідних завдань
- •5.1. Перелік індивідуальних навчально-дослідних завдань до змістового модулю і
- •До змістового модулю іі
- •До змістового модулю ііі
- •6. Контрольні заходи
- •6.1. Перелік питань до модульних контролів До модульного контролю № 1
- •До модульного контролю № 2
- •6.2. Перелік питань до письмового екзамену
- •7. Критерії оцінки знань та вмінь студентів
- •1. Загальні положення оцінки знань та вмінь студентів
- •2. Критерії оцінки навчальної діяльності студентів
- •2.1.Критерії оцінки знань та вмінь студентів під час поточного контролю
- •2.1.1.Критерії оцінки знань та вмінь студентів на семінарських заняттях
- •2.1.2.Критерії оцінки знань та вмінь студентів під час модульного контролю
- •2.1.3.Критерії оцінки індивідуальних навчально-дослідних завдань
- •2.1.4.Критерії оцінки знань та вмінь з самостійної роботи студентів
- •2.2. Загальні критерії оцінки знань та вмінь студентів під час підсумкового контролю
- •8. Бібліографічний список Змістовий модуль і
- •Змістовий модуль іі
- •Змістовий модуль ііі
Тема 16: Сучасна світова філософія
Мета роботи: засвоєння, закріплення, поглиблення і систематизація знань про:
сутність вчення німецьких ірраціоналістів;
передумови виникнення прагматизму;
особливості філософії прагматизму.
Питання теми
Ірраціоналістичні вчення німецьких філософів А. Шопенгауера і Ф. Ніцше.
Прагматизм як суб’єктивно-ідеалістичний напрямок в філософії.
Методичні рекомендації
При підготовці першого питання важливо відзначити, що у перші десятиліття ХІХ ст. Артур Шопенгауер (1788-1860) намагався протиставити своє ірраціоналістичне вчення про світову волю діалектичному вченню Г.Гегеля.
Основні напрямки його філософії:
волюнтаризм – основа світу – воля, яка протиставляється розуму;
світ існує тільки для суб’єкта як його уявлення, тобто як предмет свідомості;
велика роль причинності, яка має чотири види – фізичну, логічну, математичну і моральну;
існування двох світів, перейти від першого до другого шляхом звичайного пізнання принципово неможливо;
людина належить до обох світів;
тіло є нічим іншим, як об’єктивованою волею;
у кожної людини є три найвищі блага життя – здоров’я, молодість і свобода;
щастя – ілюзорне і тимчасове, досягнення його можливе лише окремою людиною.
спасіння від світу суєти і печалі – тільки в мистецтві й аскетизмі;
за кожним конкретним феноменом «світу уявлень» приховується його “ідея”, всезагальне.
Світогляд Фрідріха Ніцше (1844-1900) сформувався під впливом волюнтаризму А. Шопенгауера та дарвінізму.
Основні напрямки його філософії:
основа життя – це воля як рушійна сила будь-яких процесів у неорганічному світі, боротьба за виживання;
воля вище ніж розум, який виступає як засіб, інструмент життя.
життя – постійне становлення, боріння, процес, а не предмет і субстанція;
людина – біологічно недовершена, хвора істота, оскільки в ній тваринні інстинкти значною мірою підмінені розумом;
виступав проти християнства, переоцінив основні християнські цінності;
заперечував абсолютність моральних цінностей, зокрема добра;
засуджував колективізм як стадність, різко виступав проти ідеї рівності, проповідуваної прихильниками демократії та соціалізму;
продукував ідею надлюдини – сильної волі, яка сама задає собі моральні цінності, сама вирішує, що є добро і зло. Це людина, яка не визнає осуду інших.
При висвітленні другого питання необхідно відзначити, що прагматизм виник наприкінці ХІХ ст. у США.
Прагматизм (грецьк. pragma – справа, дія) – філософська течія, яка зводить суть понять, ідей, теорій до практичних операцій підкорення навколишнього середовища і розглядає практичну ефективність ідей як критерій їх істинності.
Основні представники прагматизму – американські вчені і філософи:
- Чарльз Пірс Сандерс (1839-1914) – засновник прагматизму, який порвав з класичною традицією в гносеології.
Основні напрямки його філософії:
мислення як спосіб пристосування людини до дійсності;
пізнання трактує як пристосування до середовища, знаходження оптимальних реакцій для його контролювання, задоволення потреб людини;
людина виробляє сукупність звичок діяти відповідно до певного середовища, і ці звички ґрунтуються на вірі;
свідомість людини складається не з істин, а з вірувань, тобто зі звичок діяти певним чином за певних обставин;
справжнім методом вважає науковий. (Тільки він придатний для формування спільних вірувань);
зведення значення поняття до сукупності способів практичного застосування предмету, якого воно стосується, свідчить, що мислення виникло в процесі практичної діяльності людини і заради цієї діяльності;
переосмислює проблему істини.
- Вільям Джемс (1842-1910) – американський вчений, філософ, надає прагматизму соціально-утилітарного забарвлення.
Основні напрямки його філософії:
істина – не просто практичність, а насамперед корисність ідеї;
істинними є ідеї, що мають сприятливі (очікуванні, передбачувані) наслідки, зручні, вигідні, стають у нагоді людині;
посилив аспект корисності (утилітарності) істини, який у Ч.Пірса тільки намітився;
прагматизм, на його думку, поєднує істину і благо;
істинність будь-якої теорії полягає в її здатності працювати на людину, сприяти успіху;
- Джон Дьюї (1859-1952) представник інструменталізму.
Основні напрямки його філософії:
розглядав пізнання як пристосування людини до мінливого середовища;
пізнання, дослідження тлумачив як засіб трансформації неконтрольованої ситуації в контрольовану;
мислення вносить чіткість і гармонію в ситуацію, в якій панувала нечіткість і сумніви;
значущість ідей розглядав у відношенні до проблемної ситуації;
розум носить операційний (спрямований на розв’язання проблем і контролювання ситуації), а не споглядальний характер;
практика – єдиний визначник цінності ідей;
ідеї – інструменти, засоби розв’язування проблем.