6.3. Правові наслідки визнання шлюбу недійсним та особливості припинення шлюбу

Порущення матеріальних вимог до укладення шлюбу, а також формальних умов, мають своїм наслідком недійсність шлюбу. У міжнародному приватному праві недійсність шлюбу розглядається шляхом застосування колізійного методу.

Для припинення (розірвання) шлюбу у світі існує три способи:

1. розірвання шлюбу забо­ронено майже за будь-яких підстав – Аргентина, Ірландія, Іспанія, Колумбія;

2. розі­рвання шлюбу можливе на підставі клопотання жінки – Єгипет, Ліван, чоловіка – країни мусульманського права або будь-кого з по­дружжя, проте лише за передбачених в законі підстав, серед яких взаємна згода подружжя на розлучення не зазначена;

3. презумпцію, за якою розірвання шлюбу є особистою справою подружжя, і якщо шлюб фактично не існує, відсутні будь-які розумні причини вважати його існуючим юридично.

У більшості країн світу для розірвання шлюбу встановлено судовий порядок. Проте напр. в Японії передбачається і позасудовий порядок розірвання шлюбу. МПрП також відомі випад­ки розлучення за рішенням короля, парламенту тощо.

Як проблема форми розірвання шлюбу у випадках змішаних шлюбів, так і, го­ловним чином, проблема вибору права, яке є застосовним до розі­рвання такого шлюбу, стали підставою для виникнення явища, що отримало назву «шкутильгаюче розірвання шлюбу», коли здійсне­не в одній державі розлучення не визнається в іншій.

Розірвання змішаного шлюбу можливе лише у випадках, коли воно задовольняє вимоги обох сторін національних правопорядків.

У національному законодавстві недійсність шлюбу та шлюбу, який визнається або може бути визнаним недійсним за рішенням суду.

Недійсним є шлюб, зареєстрований:

1. з особою, яка одночасно перебуває в іншому зареєстровано­му шлюбі;

2. між особами, які є родичами прямої лінії споріднення, а та­кож між рідними братом і сестрою;

3. з особою, яка визнана недієздатною.

У таких випадках, за заявою заінтересованої особи орган РАЦСу анулює актовий запис про шлюб, при чому він анулюється навіть у разі смерті осіб, з якими було зареєстровано шлюб, а також розірвання цього шлюбу.

Шлюб визнається недійсним за рішенням суду:

1. якщо він був зареєстрований без вільної згоди жінки або чо­ловіка;

2. в разі його фіктивносту

Шлюб може бути визнаний недійсним за рішенням су­ду, якщо він був зареєстрований:

1. між усиновлювачем та усиновленою ним дитиною за відсут­ності рішення про скасування усиновлення;

2. між двоюрідними братом та сестрою, між тіткою, дядьком та племінником, племінницею;

3. з особою, яка приховала свою тяжку хворобу або хворобу, небезпечну для другого з подружжя і (або) їхніх нащадків;

4. з особою, яка не досягла шлюбного віку і якій не було надано права на шлюб.

Недійсність шлюбу не впливає на обсяг взаємних прав та обов'язків батьків і дитини, яка народилася у цьому шлюбі.

Відповідно до СКУ, шлюб припи­няється внаслідок смерті одного з подружжя або внаслідок розі­рвання шлюбу.

За Мінською конвенцією у справах про розірвання шлюбу за­стосовується законодавство Договірної Сторони, громадянами якої є подружжя у момент подання заяви. Якщо один з подружжя, є громадянином однієї Договірної Сторони, а другий - іншої Дого­вірної Сторони, застосовується законодавство тієї Договірної Сто­рони, установа якої розглядає справу про розірвання шлюбу.