- •Тема 1. Міжнародне приватне право: поняття, предмет та система.
- •1.1. Поняття, предмет та особливості міжнародного приватного права
- •1.2. Система міжнародного приватного права
- •1.3. Тенденції розвитку та особливості предмета міжнародного приватного права
- •1.4. Співвідношення міжнародного приватного та міжнародного публічного права
- •Тема 2. Джерела міжнародного приватного права
- •2.1. Поняття та види джерел міжнародного приватного права
- •2.2. Національне (внутрішнє) законодавство
- •2.3. Судова та арбітражна практика
- •2.4. Міжнародний звичай
- •2.5. Міжнародні договори
- •Тема 3: Методи правового регулювання в міжнародному приватному праві: колізійний і матеріально-правовий методи
- •3.1. Методи регулювання в міжнародному приватному праві: поняття і види
- •3.2. Колізійний метод регулювання в міжнародному приватному праві: природа, способи застосування, особливості
- •3.3. Загальна характеристика, структураі види колізійних норм
- •3.4. Типи калізійних прив'язок (формуд прикріплення)
- •3.5. Тлумачення і процес застосування колізійних норм
- •3.6. Матеріально-правовий метод і матеріально-правові норми
- •Тема 4. Субєкти міжнародного приватного права.
- •4.1. Поняття і види субєктів міжнародного приватного права
- •4.2. Правовий статус фізичної особи як субєкта міжнародного приватного права
- •4.3. Іноземні громадяни, які постійно промивають у державі перебування, їх правове становище у міжнародному приватному праві
- •4.4. Тимчасово прибулі іноземці, їх правове становище в міжнародному приватному праві
- •4.5. Правове становище біженців в міжнародному приватному праві
- •4.6. Правовий статус юридичної особи як субєкта міжнародного приватного права
- •4.7. Специфічні види юридичних осіб як субєктів міжнародного приватного права
- •4.8. Держава як суб'єкт міжнародного приватного права
- •Тема 5: Договірні відносини в міжнародному приватному праві
- •5.1. Поняття та види міжнародних контрактів, як різновиду договірних відносин в міжнародному приватному праві
- •5.2. Конвенція оон 1980 р. «Про договори міжнародної купівлі-продажу товарів»: загальна характеристика і сфера застосування
- •5.3. Особливості та види договорів у сфері міжнародних перевезень
- •5.4. Особливості та види договорів у сфері міжнародного фінансування та розрахунків
- •5.5. Загальна характеристика та особливосі міжнародний переказ коштів та їх вплив на розвиток міжнародного приватного права
- •5.6. Міжнарояиий акредитив його роль в міжнародному приватному праві
- •5.7. Розрахунки із застосуванням векселів і розрахункових чеків в сіжнародному приватному праві
- •Тема 6: Міжнародне сімейне право та міжнародне приватне право
- •6.1. Поняття шлюбу, умови його укладання та розірвання шлюбу в національному та міжнародному законодавстві
- •6.2. Особисті немайнові права та майнові відносини подружжя за національним та міжнародним законодавством
- •6.3. Правові наслідки визнання шлюбу недійсним та особливості припинення шлюбу
- •6.4. Правовідносини, які виникають з опіки та піклування в міжнародному приватному праві
- •6.5. Основні колізійні питання, пов'язані зі спадкуванням
- •6.6. Правове регулювання спадковий відносин в міжнародному приватному праві
6.3. Правові наслідки визнання шлюбу недійсним та особливості припинення шлюбу
Порущення матеріальних вимог до укладення шлюбу, а також формальних умов, мають своїм наслідком недійсність шлюбу. У міжнародному приватному праві недійсність шлюбу розглядається шляхом застосування колізійного методу.
Для припинення (розірвання) шлюбу у світі існує три способи:
1. розірвання шлюбу заборонено майже за будь-яких підстав – Аргентина, Ірландія, Іспанія, Колумбія;
2. розірвання шлюбу можливе на підставі клопотання жінки – Єгипет, Ліван, чоловіка – країни мусульманського права або будь-кого з подружжя, проте лише за передбачених в законі підстав, серед яких взаємна згода подружжя на розлучення не зазначена;
3. презумпцію, за якою розірвання шлюбу є особистою справою подружжя, і якщо шлюб фактично не існує, відсутні будь-які розумні причини вважати його існуючим юридично.
У більшості країн світу для розірвання шлюбу встановлено судовий порядок. Проте напр. в Японії передбачається і позасудовий порядок розірвання шлюбу. МПрП також відомі випадки розлучення за рішенням короля, парламенту тощо.
Як проблема форми розірвання шлюбу у випадках змішаних шлюбів, так і, головним чином, проблема вибору права, яке є застосовним до розірвання такого шлюбу, стали підставою для виникнення явища, що отримало назву «шкутильгаюче розірвання шлюбу», коли здійснене в одній державі розлучення не визнається в іншій.
Розірвання змішаного шлюбу можливе лише у випадках, коли воно задовольняє вимоги обох сторін національних правопорядків.
У національному законодавстві недійсність шлюбу та шлюбу, який визнається або може бути визнаним недійсним за рішенням суду.
Недійсним є шлюб, зареєстрований:
1. з особою, яка одночасно перебуває в іншому зареєстрованому шлюбі;
2. між особами, які є родичами прямої лінії споріднення, а також між рідними братом і сестрою;
3. з особою, яка визнана недієздатною.
У таких випадках, за заявою заінтересованої особи орган РАЦСу анулює актовий запис про шлюб, при чому він анулюється навіть у разі смерті осіб, з якими було зареєстровано шлюб, а також розірвання цього шлюбу.
Шлюб визнається недійсним за рішенням суду:
1. якщо він був зареєстрований без вільної згоди жінки або чоловіка;
2. в разі його фіктивносту
Шлюб може бути визнаний недійсним за рішенням суду, якщо він був зареєстрований:
1. між усиновлювачем та усиновленою ним дитиною за відсутності рішення про скасування усиновлення;
2. між двоюрідними братом та сестрою, між тіткою, дядьком та племінником, племінницею;
3. з особою, яка приховала свою тяжку хворобу або хворобу, небезпечну для другого з подружжя і (або) їхніх нащадків;
4. з особою, яка не досягла шлюбного віку і якій не було надано права на шлюб.
Недійсність шлюбу не впливає на обсяг взаємних прав та обов'язків батьків і дитини, яка народилася у цьому шлюбі.
Відповідно до СКУ, шлюб припиняється внаслідок смерті одного з подружжя або внаслідок розірвання шлюбу.
За Мінською конвенцією у справах про розірвання шлюбу застосовується законодавство Договірної Сторони, громадянами якої є подружжя у момент подання заяви. Якщо один з подружжя, є громадянином однієї Договірної Сторони, а другий - іншої Договірної Сторони, застосовується законодавство тієї Договірної Сторони, установа якої розглядає справу про розірвання шлюбу.