Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
навч посібник з між прив пр.doc
Скачиваний:
3
Добавлен:
21.08.2019
Размер:
467.97 Кб
Скачать

1.3. Тенденції розвитку та особливості предмета міжнародного приватного права

Міжнародне приватне право є внутрішнім правом держав. Тобто кожна з них має своє міжнародне приватне право. Тому можна констатувати Існування німецького, швейцар­ського, українського, російського тощо міжнародного приватного права. Єдиного для усіх держав міжнародного при­ватного права не існує.

У зарубіжних державах, як і в Україні, міжнародне при­ватне право регламентує майнові та немайнові відносини. Проте для цієї галузі характерними є певні тенденції та особливості, зумовлені історичним розвитком держав. Зок­рема, Велика французька революція створила багатьом країнам необхідні умови для розвитку приватної ініціативи, капіталістичних відносин. Це виразилося, зокрема, в недо­торканності необмеженої приватної власності, свободі до­говору. Створювалися правові умови регламентації міжна­родних приватноправових відносин у цивільному й торго­вельному обігу.

Розвиток цивільного й торговель­ного, а нині переважно комерційного права викликають уніфікаційні процеси як у внутрідержавному законодавстві, так і в міжнародних угодах. Ці процеси відображають інтегра­цію господарства зарубіжних держав. Зазначені тенденції є за­гальними для іноземних правових систем. Тому можна констатувати, що на початку XXI ст. характер міжнародно­го приватного права як юридичної дисципліни значно змі­нився, і на сьогодні велика кількість норм міжнародного при­ватного права є уніфікованими в рамках права Європейського Союзу.

1.4. Співвідношення міжнародного приватного та міжнародного публічного права

Міжнародне приватне право пов’язане з міжнародним публічним правом тим, міжнародне приватне право використовує загальні принципи міжнародного публічного прав, так як сама правова система створена державою, а міжнародне приватне право є частиною національної системи права.

Міжнародне публічне право і міжнаподне приватне право термін вжитку міжнародних відносин багатьох держав.

Норми міжнародного приватного права регулюють приватні відносини, а саме цивільно-правові, сімейні, трудові, деліктні, цивільно-процесуальні, торгові тощо, які ускладненні іноземним елементом. міжнародне, бо регулює відносини з іноземним емітентом. На відміну від міжнародного приватного права норми міжнародного публічного права регулюють відносини, що стосуються питань по забезпеченню миру, безпеки, суверенітету.

Міднародне приватне право і міжнародне публічне право окрім вище викладеного різняться ще й субєктами.

Субєктами міднародного приватного права є:

1. фізичні особи;

2. юридичні особи;

3. в деяких випадках держава, а саме, коли держава випускає облігації зовнішньої позики, коли держава укладає договірні консесії, укладає договори про розподіл, закупівлю продукції.

Субєкти міжнародного публічного права поділяються на три групи:

1. загальновизначені суюєкти:

- держави;

- міждержавні організації.

2. частково правосубєктні субєкти:

- нації та народи, які виборюють право створити власну державу.

3. не типові субєкти:

- Ватикан;

- вільне місто.

Окрім різних субєктів дані галузі права різняться ще й джерелами. Так джерелами міжнародного приватного права є національне законодавство, звичаї, судова і арбітражна практика, міжнародні договори, але лише ті договори, які включені в національну систему законодавства після їх ратифікації Верховною Радою України. Що ж стосується джерел міжнародного публічного права, то його дререлами виступають міжнародні договори.