- •Тема 1. Міжнародне приватне право: поняття, предмет та система.
- •1.1. Поняття, предмет та особливості міжнародного приватного права
- •1.2. Система міжнародного приватного права
- •1.3. Тенденції розвитку та особливості предмета міжнародного приватного права
- •1.4. Співвідношення міжнародного приватного та міжнародного публічного права
- •Тема 2. Джерела міжнародного приватного права
- •2.1. Поняття та види джерел міжнародного приватного права
- •2.2. Національне (внутрішнє) законодавство
- •2.3. Судова та арбітражна практика
- •2.4. Міжнародний звичай
- •2.5. Міжнародні договори
- •Тема 3: Методи правового регулювання в міжнародному приватному праві: колізійний і матеріально-правовий методи
- •3.1. Методи регулювання в міжнародному приватному праві: поняття і види
- •3.2. Колізійний метод регулювання в міжнародному приватному праві: природа, способи застосування, особливості
- •3.3. Загальна характеристика, структураі види колізійних норм
- •3.4. Типи калізійних прив'язок (формуд прикріплення)
- •3.5. Тлумачення і процес застосування колізійних норм
- •3.6. Матеріально-правовий метод і матеріально-правові норми
- •Тема 4. Субєкти міжнародного приватного права.
- •4.1. Поняття і види субєктів міжнародного приватного права
- •4.2. Правовий статус фізичної особи як субєкта міжнародного приватного права
- •4.3. Іноземні громадяни, які постійно промивають у державі перебування, їх правове становище у міжнародному приватному праві
- •4.4. Тимчасово прибулі іноземці, їх правове становище в міжнародному приватному праві
- •4.5. Правове становище біженців в міжнародному приватному праві
- •4.6. Правовий статус юридичної особи як субєкта міжнародного приватного права
- •4.7. Специфічні види юридичних осіб як субєктів міжнародного приватного права
- •4.8. Держава як суб'єкт міжнародного приватного права
- •Тема 5: Договірні відносини в міжнародному приватному праві
- •5.1. Поняття та види міжнародних контрактів, як різновиду договірних відносин в міжнародному приватному праві
- •5.2. Конвенція оон 1980 р. «Про договори міжнародної купівлі-продажу товарів»: загальна характеристика і сфера застосування
- •5.3. Особливості та види договорів у сфері міжнародних перевезень
- •5.4. Особливості та види договорів у сфері міжнародного фінансування та розрахунків
- •5.5. Загальна характеристика та особливосі міжнародний переказ коштів та їх вплив на розвиток міжнародного приватного права
- •5.6. Міжнарояиий акредитив його роль в міжнародному приватному праві
- •5.7. Розрахунки із застосуванням векселів і розрахункових чеків в сіжнародному приватному праві
- •Тема 6: Міжнародне сімейне право та міжнародне приватне право
- •6.1. Поняття шлюбу, умови його укладання та розірвання шлюбу в національному та міжнародному законодавстві
- •6.2. Особисті немайнові права та майнові відносини подружжя за національним та міжнародним законодавством
- •6.3. Правові наслідки визнання шлюбу недійсним та особливості припинення шлюбу
- •6.4. Правовідносини, які виникають з опіки та піклування в міжнародному приватному праві
- •6.5. Основні колізійні питання, пов'язані зі спадкуванням
- •6.6. Правове регулювання спадковий відносин в міжнародному приватному праві
Тема 3: Методи правового регулювання в міжнародному приватному праві: колізійний і матеріально-правовий методи
3.1. Методи регулювання в міжнародному приватному праві: поняття і види
Відповідно до загальної теорії права, метод – це сукупність прийомів, способів, засобів, за допомогою яких отримуються достовірні знання про певну галуль права.
Методи в міжнародному приватному праві поділяються:
1. в широкому розумінні на:
- колізійний метод;
- матеріально-правовий метод.
2. в вузькому розумінні:
- колізійний метод.
3.2. Колізійний метод регулювання в міжнародному приватному праві: природа, способи застосування, особливості
На практиці прямий метод регулювання має один суттєвий недолік, а саме застосування цього методу не завжди можливе. Яскравим прикладом може служити правило, для застосування на загальнодержавному рівні віку, з якого у фізичної особи набуває повної цивільної дієздатністі. В теорії проведення даної процедури може вважатися цілком реальним явищем, а що стосується практичного застосування то для врегулювання даного питання необхідно досягти правового, суспільного, звичаєвого консенсусу з енною кількістю держав, що на даний момент виходячи з політичних, економічних, соціольних, географічних, культурних, звичаєвих та інших підстав є неможливо.
Разом з тим, дані відносини виникають і потребують негайного врегулювання. В результаті чого органи влади вимушені звертатися до колізійного методу.
Головною проблемою міжнародного приватного права є вибір права, що підлягає застосуванню для врегулювання приватних відносин у випадках, коли вони ускладнені іноземним елементом. Проблема зводиться до вибору середини між національним відстоюванням принципу lex fori (закон суду) та «акробатичними» спробами міжнародного приватного права знайти пункти стикання. Якщо такий пункт знайдено, держава використовує прямий метод правового регулювання і проблема набуває форму вибору державою між своїм і міжнародним правом, коли вибір робиться на користь останнього, а даний вибір грунтується на зобовязальних відносинах держави.
Кожна держава, яка може претендувати на правове врегулювання приватних відносин залишає за собою лише дві можливості:
а) здійснити регулювання даних відносин за допомогою національного законодавства;
б) здіснити регулювання даних відносин відповідно до правил законодавства іншої заінтересованої держави.
Наявність у певних відносинах іноземного елементу не приводить автоматично до застосування іноземного права. Держава може вирішити, що в окремих випадках зазначені відносини мають бути врегульованими нормами свого національного права. Підставою для подібного вибору можуть бути безпека держави, основи встановленого в ній правопорядку тощо.
В доктрині МПрП взагалі висловлюється думка про те, шо сотity – міжнародна вічливість стає відтворенням такого загальновизнаного принципу міжнародного права, як принцип співробітництва. Отже, колізійне право для кожної держави є необхідним засобом організації своєї участі в міжнародному спілкуванні: жодна з держав-учасниць цього спілкування не може обійтись без колізійних норм. отже, відмова від регулювання відносин за правима міжнародних норм можливе лише в разі обмеження принципу співробітництва.
За таких умов держава, за загальним правилом, здійснює вибір на користь іноземного права.
Процес вирішення питання про те, право якої держави підлягає застосуванню для врегулювання тих чи інших конкретних відносин, пов'язаних з наявністю в них іноземного елементу, якраз і отримав назву колізійного регулювання.
Дозвіл на застосування іноземного права надається саме національним законодавцем. Так, ч. 1 ст. 9 Конституції України закріплено, що «чинні міжнародні договори, згода на обовязковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства».
Дозволяючи використання на своїй території законодавства іншої держави держава виражає власну волю и такі дії не можна розцінювати як примусові. На даному етапі позвитку відносин між державами відбувається пронизання національного законодавства іноземними нормами.
Так, ст. 18 Закону України «Про міжнародне приватне право» від 23.06.2005 р. встановлено, що цивільна дієздатність фізичної особи визначається її особистим законом, яким вважається право держави, громадянином якої вона є. Це означає, що у випадку, коли відносини пов'язані з присутністю в ній іноземного громадянина, наприклад - англійця, питання стосовно його дієздатності повинно вирішуватися відповідно до англійського права, де, як відомо, встановлено, що повної дієздатності фізична особа досягає у 21 рік, а не у 18, як це встановлено Цивільним кодексом Уккраїни, а саме ст. 34, повну цивільну дієздатність має фізична особа, яка досягла вісімнадцяти років (повноліття).