Включає

Складається

Техніку читання

Осмислення інформації

Розуміння прочитаного

Одночасного сприйняття

Рівень

значення

Рівень

смислу

Розуміння тексту

Характер тексту

Уміння й навички розуміння тексту

Уміння й навички
Навички, пов’язані з технікою читання (сприйняття графічних знаків та співвіднесення їх з відповідними значеннями), повинні бути автоматизовані	Навички, пов’язані із розумінням тексту (встановлення смислових зв’язків між мовними одиницями тексту, розуміння тексту як завершеного мовленнєвого твору)

Основні способи читання

Поглиблене

читання

Ознайомлювальне читання

Читання-перегляд

Читання-сканування

Швидке читання

Н

Внутрішнє проговорювання

Регресія (невиправдане повер-нення до прочитаного)

едоліки читання

Недостатній словниковий запас

Суто графічні (технічні труднощі )

Уміння й навички читання вголос (мовчки)

Читання вголос	Читання мовчки
Читати з достатньою швидкістю, гарною дикцією відповідно до орфоепічних та інтонаційних норм, логічного наголосу, пауз; Виражати за допомогою тембру, гучності голосу, особливості змісту, стилю передавати авторську думку; Пристосовувати читання до особливостей слухачів	Розуміти фактичний зміст тексту Знаходити в тексті необхідну інформацію Визначати тему та головну думку Знаходити виражально-зображальні засоби Уявляти наявні в тексті образи

Г ОВОРІННЯ

Діалогічне мовлення	Монологічне мовлення
Процес мовленнєвої взаємодії двох або більше учасників спілкування	Безпосередньо спрямоване до співрозмовника чи аудиторії
Виконує комунікативні функції: запит (повідомлення інформації); пропозиція (прийняття або неприйняття); взаємопереконання; обмін думками	Виконує комунікативні функції: інформативну; впливову; експресивну; розважальну; ритуально-культову
Завжди: вмотивоване, ситуативне, емоційно забарвлене, має двобічний характер	Передбачає висловлювання однієї особи
Уміння й навички: виявляти обізнаність з обговорюваної теми; досягати комунікативної мети; дотримуватися теми спілкування; аргументувати висловлені тези; спростовувати хибні думки співрозмовників; використовувати правила спілкування, мовленнєвого етикету, репліки для стимулювання, підтримування діалогу, дотримуватися норм літературної мови; не перебивати співрозмовника, висловлюючи власну думку, доброзичливо його вислуховувати	Має односпрямованість (передбачає слухача ) зв’язне (зв’язність думки, що виражається в композиційно-смисловій єдності тексту та зв’язність мовлення – володіння мовними засобами міжфразового зв’язку)
	Типи монологів залежно від комунікативної функції та характеру логіко-синтаксичних зв’язків між реченнями: опис, оповідь, повідомлення, міркування, переконання, роздум