- •Київ нухт 2011
- •1. Загальні відомості про мікропроцесор та мікропроцесорну систему
- •1.1. Мікропроцесор. Загальні положення та визначення.
- •1.2. Архітектура мікропроцесора
- •1.3. Загальна структура мікропроцесора та його функціонування
- •1.4. Поняття про мікропроцесорну систему (мпс)
- •1.5. Поняття мікропроцесорного контролера
- •2. Загальні відомості пронадання та опрацювання інформації в мікропроцесонній техніці
- •2.1. Поняття інформації та дві форми її надання
- •2.2. Фізична суть цифрової інформації та елементи її реалізації
- •3. Основи алгебри логіки
- •3.1. Загальні положення
- •3.2. Опис та задання логічних функцій.
- •3.3. Основні логічні функції алгебри логіки
- •4. Способи надання інформації в мікропроцесорі
- •4.1. Поняття систем числення в мікропроцесорній техніці
- •4.2. Дівйкова система числення та основи переведення чисел між системами числення
- •4.2.1. Перетворення двійкових чисел в десяткові.
- •4.2.2. Перетворення десяткових чисел в двійкові
- •4.3. Вісімкова та шістнадцяткова системи числення
- •5. Структурні елементи мікропроцесора
- •5.1. Поняття машинного слова, регістрів
- •5.2. Формати надання чисел в мікропроцесорах
- •5.3. Двійкова арифметика в мікропроцесорі.
- •5.4. Двійково-десяткова арифметика.
- •5.4.1 Додавання двійково-десяткових чисел без знаку.
- •5.4.2 Додавання двійково-десяткових чисел із знаком.
- •5.5. Регістр стану (psw) мп та його призначення
- •5.6. Поняття шин (bus) мікропроцесора
- •5.7. Арифметично – логічний пристрій мікропроцесора
- •5.8. Пристій вводу – виводу (пвв).
- •In 07н; ввести в акумулятор дані із порту 7;
- •Поняття шинних драйверів.
- •5.9. Поняття інтерфейсу
- •5.10. Передавання інформації у послідовному коді.
- •5.11. Память мікропроцесорів та опереції з нею
- •5.12. Адресний простір мікропроцесора
- •5.13. Стек та його використовування
- •6. Мови програмування мпс
- •6.1. Рівні мов прграмування мп.
- •6.1.1. Базова мова мікропроцесора.
- •6.1.2. Мова “ асемблер” (другого рівня).
- •6.1.3. Мови третього рівня.
- •6.2. Основні правила запису програм на мові асемблера
- •6.3 Програмне забезпечення мікропроцесорнихсистем та його види
- •6.4. Способи адресації в мікропроцесорній системі
- •6.5. Формати команд мікропроцесорів
- •Варіанти однобайтних команд:
- •6.6. Робочий цикл виконання програми мп
- •7. Однокристальний мікропроцесорний контролер кр1816ве51…….
- •7.1. Номеклатура та порівняльні характеристики мп
- •7.2. Структурна схема мікроконтролера кр1816ве51 та призначення складових
- •Призначення виводів мп кр1816ве51
- •Призначення виводів мп кр1816ве51
- •7.3. Функціонування мп кр1816ве51
- •7.4. Система команд мп кр1816ве51
- •In port- те, що знаходиться в порту вводу заноситься в акумулятор а
- •8. Приклади програмування на асемблері кр1816ве51
- •8.1 Форомалізований підхід до розробки прикладної програми
- •8.2. Підрахунок імпульсів
- •8.3. Функції часової витримки
- •8.4. Функції вимірювання часових інтервалів
- •8.5. Перетворення кодів між системами числення
- •8.6. Аналого-цифрове перетворення
- •8.7 Приклад програмування технічної задачі
- •8.7.1. Постановка задачі
- •8.7.2. Аналіз задачі.
- •8.7.3. Розробка схеми пристрою та інтерфейсу.
- •8.7.4. Інженерна інтерпретація задачі
- •8.7.5. Розробка блок –схеми алгоритму
- •8.7.6 Розробка прикладної програми
- •Програма sezam
- •Контрольні запитання з курсу
- •Література
- •1..Технічне та програмне забезпечення плк “ломіконт” Функціональні можливості плк “Ломіконт”.
- •Технічні характеристики Ломіконта
- •2. Фізична сруктура контролера та його склад
- •На рис 1.1 приведена фізична структура л-110 з основними модулями.
- •Програмування плк “ломіконт”
- •ПрК задає логіку управління конкретним технологічним об”єктом.
- •Порядок виконання програми контролером:
- •05 Если умова а
- •07 Если умова в
- •11 Если умова с
- •00 Если в дв015
- •01 Тогда о кс102
- •02 Иначе в кс116
- •14 Тогда алг 031 (потім виконати алгоритм 031)
- •3. Приклад програмування на технологічній мові «Мікрол»
- •Програмування алгоритму
- •Безпоседньо програма
- •11 Тогда о кс100 - 26 тогда тс 1.0.0
- •Бібліотека алгоритмів «ломіконту»
6.1.3. Мови третього рівня.
Мови третього рівня часто називають мовами високого рівня, або проблемно-орієнтованими, бо команди, які входять до їх складу , більш зв”язані з вирішуваними проблемами, ніж з ЕОМ. Наприклад, ■ COBOL– мова, яка орієнтована на обробку економічної інформації (дослівний переклад : команди бізнесової орієнтації), ■ мова FORTRAN ( Formula Translator) – орієнтована на наукові проблеми, ■ мова BASIC (Beginer’s All Simbolic Instruction Code) – близька по структурі та назвам операторів до Фортрану та є базовою для починаючих програмістів, ■ мова С ( Си)– для вирішення системних задач.
6.2. Основні правила запису програм на мові асемблера
Програма на мові асемблеру зображується в виді послідовних виразів (команд). Вихідний текст програми на мові асемблера має чітко визначений формат. Кожна команда (або псевдокоманда) повинна займати один рядок , який вміщує чотири поля (їх ще називають ланками):
МІТКА ОПЕРАТОР ОПЕРАНД(И) КОМЕНТАРІЙ
Ланки (поля) повинні бути відокремленими в рядку одна від одної (в зальному) довільною кількістю пробілів.
Кожний вираз указує: 1) - яку операцію виконати; 2) - що для цього використовувати і 3) - де розмістити результат.
Мітка. В полі мітки розміщується символічне ім’я комірки пам’яті, в якій зберігається позначена міткою команда або операнд. Мітка повинна вміщувати комбінацію букв латинського алфавіту та цифр, що починається з букви, наприклад, BEG4. Мітки використовуються в виразах, на які можуть бути дані послання в програмі.
В якості міток можуть не можна використовувати мнемокоди команд, псевдокоманд та операторів асеблеру, та мнемонічне забраження регістрів і інших внутрішніх блоків МП.
Оператор. Оператор – він відповідає коду операції. В полі оператора (операції) записується мнемонічне позначення команди, яка являє собою абревіатуру повної назви виконуваної операції на англійській мові.
Наприклад, MOV – move – перемістити; JMP – jump – перейти; DB – define byte – визначити біт. В простих випадках у виразі може бути тільки одне поле – оператор.
Для КР1816ВЕ51 використовується суворо визначена і обмежена кількість
мнемонічних кодів. Будь-який інший набір символів сприймається асемблером як помилка.
Операнд. В цьому полі розміщуються операнд (або операнди), що приймають участь в операції. Команди асемблеру можуть бути без-, одно чи двох операндними. Операнди повинні бути розділені між собою комою (,).
Наявність поля операнда залежить від типу команди.
Операнд може бути заданий декількома способами:безпоседньо або у вигляді його адреси прямої або непрямої.
■ Безпосередній операнд надається вигляді:
або числа з обов’язковим вказуванням системи числення (у 2-вій (в кінці В), 16-вій (в кінці Н) та десятковій символ Д чи без нього) та показування префіксу (#), наприклад, . MOV А, #56Н;
або символічним іменем , наприклад, ADDC А, #OPER4;
■ Операнд у вигляді прямої адреси задається:
або мнемонічним зображенням, наприклад, OUT P1, A;
або числом, наприклад, INC 40;
або символічним іменем: MOV А, MEMORY;
■ на операнд у вигляді непрямої адреси показує префікс @:
Коментар вводиться програмістом по бажанню для зручності розуміння
програми.
Наприклад:
BEGIN: MOV А, R3 ; початок підпрограми.