- •Київ нухт 2011
- •1. Загальні відомості про мікропроцесор та мікропроцесорну систему
- •1.1. Мікропроцесор. Загальні положення та визначення.
- •1.2. Архітектура мікропроцесора
- •1.3. Загальна структура мікропроцесора та його функціонування
- •1.4. Поняття про мікропроцесорну систему (мпс)
- •1.5. Поняття мікропроцесорного контролера
- •2. Загальні відомості пронадання та опрацювання інформації в мікропроцесонній техніці
- •2.1. Поняття інформації та дві форми її надання
- •2.2. Фізична суть цифрової інформації та елементи її реалізації
- •3. Основи алгебри логіки
- •3.1. Загальні положення
- •3.2. Опис та задання логічних функцій.
- •3.3. Основні логічні функції алгебри логіки
- •4. Способи надання інформації в мікропроцесорі
- •4.1. Поняття систем числення в мікропроцесорній техніці
- •4.2. Дівйкова система числення та основи переведення чисел між системами числення
- •4.2.1. Перетворення двійкових чисел в десяткові.
- •4.2.2. Перетворення десяткових чисел в двійкові
- •4.3. Вісімкова та шістнадцяткова системи числення
- •5. Структурні елементи мікропроцесора
- •5.1. Поняття машинного слова, регістрів
- •5.2. Формати надання чисел в мікропроцесорах
- •5.3. Двійкова арифметика в мікропроцесорі.
- •5.4. Двійково-десяткова арифметика.
- •5.4.1 Додавання двійково-десяткових чисел без знаку.
- •5.4.2 Додавання двійково-десяткових чисел із знаком.
- •5.5. Регістр стану (psw) мп та його призначення
- •5.6. Поняття шин (bus) мікропроцесора
- •5.7. Арифметично – логічний пристрій мікропроцесора
- •5.8. Пристій вводу – виводу (пвв).
- •In 07н; ввести в акумулятор дані із порту 7;
- •Поняття шинних драйверів.
- •5.9. Поняття інтерфейсу
- •5.10. Передавання інформації у послідовному коді.
- •5.11. Память мікропроцесорів та опереції з нею
- •5.12. Адресний простір мікропроцесора
- •5.13. Стек та його використовування
- •6. Мови програмування мпс
- •6.1. Рівні мов прграмування мп.
- •6.1.1. Базова мова мікропроцесора.
- •6.1.2. Мова “ асемблер” (другого рівня).
- •6.1.3. Мови третього рівня.
- •6.2. Основні правила запису програм на мові асемблера
- •6.3 Програмне забезпечення мікропроцесорнихсистем та його види
- •6.4. Способи адресації в мікропроцесорній системі
- •6.5. Формати команд мікропроцесорів
- •Варіанти однобайтних команд:
- •6.6. Робочий цикл виконання програми мп
- •7. Однокристальний мікропроцесорний контролер кр1816ве51…….
- •7.1. Номеклатура та порівняльні характеристики мп
- •7.2. Структурна схема мікроконтролера кр1816ве51 та призначення складових
- •Призначення виводів мп кр1816ве51
- •Призначення виводів мп кр1816ве51
- •7.3. Функціонування мп кр1816ве51
- •7.4. Система команд мп кр1816ве51
- •In port- те, що знаходиться в порту вводу заноситься в акумулятор а
- •8. Приклади програмування на асемблері кр1816ве51
- •8.1 Форомалізований підхід до розробки прикладної програми
- •8.2. Підрахунок імпульсів
- •8.3. Функції часової витримки
- •8.4. Функції вимірювання часових інтервалів
- •8.5. Перетворення кодів між системами числення
- •8.6. Аналого-цифрове перетворення
- •8.7 Приклад програмування технічної задачі
- •8.7.1. Постановка задачі
- •8.7.2. Аналіз задачі.
- •8.7.3. Розробка схеми пристрою та інтерфейсу.
- •8.7.4. Інженерна інтерпретація задачі
- •8.7.5. Розробка блок –схеми алгоритму
- •8.7.6 Розробка прикладної програми
- •Програма sezam
- •Контрольні запитання з курсу
- •Література
- •1..Технічне та програмне забезпечення плк “ломіконт” Функціональні можливості плк “Ломіконт”.
- •Технічні характеристики Ломіконта
- •2. Фізична сруктура контролера та його склад
- •На рис 1.1 приведена фізична структура л-110 з основними модулями.
- •Програмування плк “ломіконт”
- •ПрК задає логіку управління конкретним технологічним об”єктом.
- •Порядок виконання програми контролером:
- •05 Если умова а
- •07 Если умова в
- •11 Если умова с
- •00 Если в дв015
- •01 Тогда о кс102
- •02 Иначе в кс116
- •14 Тогда алг 031 (потім виконати алгоритм 031)
- •3. Приклад програмування на технологічній мові «Мікрол»
- •Програмування алгоритму
- •Безпоседньо програма
- •11 Тогда о кс100 - 26 тогда тс 1.0.0
- •Бібліотека алгоритмів «ломіконту»
Технічні характеристики Ломіконта
Кількість входів: дискретних– до 512, аналогових– до 128, імпульсних-до 8.
Кількість виходів: 256, 64, 32.
Кількість каналів цифрового зв’язку: ІРПС – 5 зі швидкістю передачі 9600 біт/с на відстань до 500м, або 1200 біт/с – на4000м, ІРПР – 2 канали на 15м.
Кількість : таймерів з дискретністю 1с і діапазоном 1с- 24години – 32, з дискретністю 100мс та діапазоном 100мс- 1година – 32, здискретністю 10 мс і діапазоном 10мс – 100мс –8, лічильників - до 128 з діапазоном від –1000 до +1000.
Обсяг програми користувача (ПрК) – 16 (і до 64) кбайт.
Час циклу (залежно від обсягу ПрК) - від 30 мс до 0,5 с.
Розрядність: АЦП - 11 + знак, а ЦАП - 10 + знак.
2. Фізична сруктура контролера та його склад
Ломіконт побудований за блоково-модульним принципом і складається з одної чи кількох корзин, які розміщуються у наземній або настійній шафі з уставленими блоками вентиляції. На задній стінці корзин встановлені розняття, в які вставляються модулі і розпаяна шина внутрішнього інтерфейсного зв’язку, яка призначена для цифрового зв”язку модулів в корзині. Кожна корзина оснащена блоком живлення БПС5.
На рис 1.1 приведена фізична структура л-110 з основними модулями.
Ломіконт – пректно-компонований виріб. Він містить в собі базовий комплект апаратури, що поставляється незалежно від вирішуваної задачі, та проектно-компоновочний комплект, що залежить від необхідного числа каналів входу-виходу інформації і визначається споживачем.
До базового комплекту входять модулі, без яких він не може функціювати, а саме: модуль процесора ПРЦ5, який виконує програму користувача, модуль постійного запам”ятовуючого пристрою ПЗУ2, де зберігається системне програмне забезпечення Л-110; модулі оперативної пам”яті ОЗУ4.4, де зберігається ПрК ємністю до 16 кбайт, та ОЗУ4.7, де зберігається системна оперативна інформація; модуль керування і сигналі-зації МУС2, який управляє роботою процесора (пуск-стоп), запуском теста модуля ОЗУ4.7, індикацією пошкоджень Ломіконта та має один канал інтерфейсоного ІРПС зв”язку для підключення пульта; з”ємний мікромодуль ППЗУ- перепрограмованої постійної пам”яті, призначений для надійного зберігання ПрК, переписаної до нього із модуля ОЗУ4.4, припускає до 90 циклів витирання інформації ультрафіолетовим опроміненням і повторний запис, аналогічний модуль встановлено в ПО для зберігання фірмового програмного забезпечення пульту.
До пристроїв цифрового зв’язку відносять модулі: МИС2 – для послідовного інтерфейсного зв’язку з зовнішніми цифровими пристроями (ЕОМ, дісплеєм чи іншими контролерами) з 4 каналами зв’язку та МИП2 – зв”язку з паралельного інтерфейса ІРПР із тими ж зовнішніми пристроями (1 канал двобічного зв’язку).
Ці модулі дають можливість об”єднувати Ломіконти в Л(локальні)-мережі: однорівневі (кільце Ломіконтів) так і розподілені, ієрархічні. Два Ломіконти можуть зв”язуватись цифровим каналом з інтерфейсом ІРПС чи ІРПР, причому один із них є ініціатором зв’язку (активним засобом), а другий – абонентом (пасивним засобом). “Ініціатор” може передавати і запитувати інформацію у абонента, абонент – тільки приймає інформацію і виконує команди ініціатора і відповдає на запити. Кожний із Ломіконтів може бути як ініціалізатор - для двох інших і ще для двох як абонент. При попарному з”єднані можна побудувати Л-мережу, в якій інформація передається послідовно від одного до іншого і обробляється кожним абонентом. . Це дає можливість в багатьох випадках обійтись без ЕОМ верхнього рівня, так як кожний Ломіконт може мати зв’язок з дисплеєм чи друкуючим пристроєм.
Модуль МСК – зв”язків каркасів, використовується в 2-х чи 3-х каскадних моделях Л-110 та Л-112 для зв”язку між основним та додатковим каркасами і виконаний в вигляді двох плат МСК-1 та МСК-2, зв’язаних між собою плоском кабелем. МСК-1 – розміщується в основному каркасі, а другий - в додатковому.
Для підвищення надійності роботи контролера рекомендується установка ще одного резервного модуля ОЗУ4.7, що дублює системну пам”ять і системна інформація буде зберігатися паралельно в обох модулях.
Для .захисту інформації у модулях ОЗУ у разі зникнення живлення передбачено встановлення батареї сухих елементів БСЕЛ, які продовжують живлення ОЗУ не менше 360 годин.
В результаті модернізації модулів Ломіконта почали випускати комбінова-ні модулі, наприклад, модуль пам”яті МП7, який поєдує в собі модулі ПЗУ2, чотири модулі ОЗУ4, модуль постійної перепрограмовуємої пам”яті МПП та батарею БСЕЛ. Модуль ПРЦ7, який поєднує в собі модулі ПРЦ5 та МУС2. Ці модулі зібрані на новій більш надійній елементній базі.
2) До проектно-компоновочного комплекту входять модулі входу-виходу: ДЦП2 (дискретно-цифрового перетворення, призначений для прийому вхідних дискретних сигналів напругою 24 В) -на 16 дискретних входів, АЦП2 –на 16 аналогових входів (вхідний сигнал – напруга від –10 до +10 В постійного струму), ИЦП2 (імпульсно-цифрового перетворювача, призначеного для прийому та підрахунку імпульсів, 2 входи, кожний з яких – послідовність імпульсів або дві послідовності, зміщені одна відносно другої за фазою на 90 град.), ЦДП2 (цифро-дискретного перетворення, для управління дискретними виходами Ломіконту – транзисторними ключами комутації постійного струму до 48 В при струмі до 0,2 А) на 16 дискрктних виходів, ЦАП2 – на 8 аналогових виходів (вих. сигнал –напруга= до +/-10 В постійн. струму), ЦИП2 – на 8 подвоєних імпульсних виходів типу “більше-менше” з комутацією ланцюга = +48 в/ 0.2 А (цифро-імпульсного перетворювача, для видачі широтно- модульованого сигналу на виконавчі механізми постійної швидкості в системах авторегулювання), РГ-12 – для гальванічної розв”язки вхідних аналогових сигналів (8 – каналів, входи - уніфіковані сигнали постій-ного струму (0-5), (0-20), (4-20) мА, а виходи – уніфіковані сигнали =+/- 10 В, зв’язок з АЦП2-міжмодульним сполученням), РГ-22 –гальванічної розв”язки вихідних аналогових сигналів (входи- (=0-10 В), а виходи – уніфіковані = (0-5), (0-20) чи (4-20) мА).
Типи і кількість перечисленмх проектно-компоновочних модулів вибирається залежно від складності конкретноє задачі керування. При цьому враховується кількість каналів окремих типів модулів, а також типи сигналів від датчиків і тип виконавчих механізмів і рекомендований 10-15% резерв.
Крім цього до складу Ломіконту входять блоки: БПР5 – перемикання резерву (перемикає різні ланцюги, в тому числі комутації вихідних аналого-вих, імпульсних та дискретних у дубльованих Л., кількість ланцюгів, які перемикаються при використанні одного блоку –8), БНП24- перетворення напруги (для живлення дискретних входів ДЦП2, виходів ЦДП2, імпульсних виходів ЦИП2, вихідних ланцюгів РГ-22, ліній інтефейсного зв’язку (24 В/ до 0,2 А), блок БПС5 – живлення стабілізований, каркас К110/К120 та ін.
На рис. 1.2 показана узагальнена схема під”єднання зовнішніх пристроїв до модулів Ломіконта.
ПУЛЬТ ОПЕРАТОРА – призначений для роботи з Ломіконтом в усіх режимах роботи, для вводу ПрК технологічною мовою, для налагодження логіки управління з об”єктом і для спостерігання за процесом цього управління, і якщо необхідно для втручання в цей процес. Пульт має: екран (це - матричний індикатор ИМГ-1-03 на 10 рядків, які вміщують по 16 символів), світодіодні індикато-ри, та клавіатуру. До складу пульта входить власний мікропроцесор, постійна пам”ять на 16 кбайт у вигляді модуля ППЗП, до якого записано програмне забезпечення пульта, оперативна пам”ять на 1 кбайт, засоби обміну інформа-цією із своєю клавіатурою та матричним і світодіодним індикатороми, засоби обміну цифровою інформацією з Ломіконтом за інтерфейсом ІРПС. Пульт має власне живлення. При роботі пульта ведеться безперервний самоконтроль ППЗП та несправності зв’язку з Ломіконтом і при її наявності система діагностики повідомляє оператору про її причини на екран На екрані: верхній рядок – системний, служить виводу різних системних повідомлень, нижній – робочий, а призначення інших – залежить від режиму роботи Л. та операцій, які він виконує. Клавіатура пульту зображено на рис. 1.3. Верхній ряд клавіш призначений для задання режимів роботи Л., крім “АР” – яка задає автономний режим пульта. “Ліва” група - використовується для вводу технологічної мови, “середня” – для задання типу і номера змінних або алгоритму і констант, а “права”- керуючі клавіші в усіх режимах.
Можливе програмування Л. за допомогою спеціальної крос-програми з ПЕОМ і за допомогою неї можна розробляти Прк, відлагодити її та переслати в Л., а також дає змогу імітувати роботу пульта Ломіконта.