- •Київ нухт 2011
- •1. Загальні відомості про мікропроцесор та мікропроцесорну систему
- •1.1. Мікропроцесор. Загальні положення та визначення.
- •1.2. Архітектура мікропроцесора
- •1.3. Загальна структура мікропроцесора та його функціонування
- •1.4. Поняття про мікропроцесорну систему (мпс)
- •1.5. Поняття мікропроцесорного контролера
- •2. Загальні відомості пронадання та опрацювання інформації в мікропроцесонній техніці
- •2.1. Поняття інформації та дві форми її надання
- •2.2. Фізична суть цифрової інформації та елементи її реалізації
- •3. Основи алгебри логіки
- •3.1. Загальні положення
- •3.2. Опис та задання логічних функцій.
- •3.3. Основні логічні функції алгебри логіки
- •4. Способи надання інформації в мікропроцесорі
- •4.1. Поняття систем числення в мікропроцесорній техніці
- •4.2. Дівйкова система числення та основи переведення чисел між системами числення
- •4.2.1. Перетворення двійкових чисел в десяткові.
- •4.2.2. Перетворення десяткових чисел в двійкові
- •4.3. Вісімкова та шістнадцяткова системи числення
- •5. Структурні елементи мікропроцесора
- •5.1. Поняття машинного слова, регістрів
- •5.2. Формати надання чисел в мікропроцесорах
- •5.3. Двійкова арифметика в мікропроцесорі.
- •5.4. Двійково-десяткова арифметика.
- •5.4.1 Додавання двійково-десяткових чисел без знаку.
- •5.4.2 Додавання двійково-десяткових чисел із знаком.
- •5.5. Регістр стану (psw) мп та його призначення
- •5.6. Поняття шин (bus) мікропроцесора
- •5.7. Арифметично – логічний пристрій мікропроцесора
- •5.8. Пристій вводу – виводу (пвв).
- •In 07н; ввести в акумулятор дані із порту 7;
- •Поняття шинних драйверів.
- •5.9. Поняття інтерфейсу
- •5.10. Передавання інформації у послідовному коді.
- •5.11. Память мікропроцесорів та опереції з нею
- •5.12. Адресний простір мікропроцесора
- •5.13. Стек та його використовування
- •6. Мови програмування мпс
- •6.1. Рівні мов прграмування мп.
- •6.1.1. Базова мова мікропроцесора.
- •6.1.2. Мова “ асемблер” (другого рівня).
- •6.1.3. Мови третього рівня.
- •6.2. Основні правила запису програм на мові асемблера
- •6.3 Програмне забезпечення мікропроцесорнихсистем та його види
- •6.4. Способи адресації в мікропроцесорній системі
- •6.5. Формати команд мікропроцесорів
- •Варіанти однобайтних команд:
- •6.6. Робочий цикл виконання програми мп
- •7. Однокристальний мікропроцесорний контролер кр1816ве51…….
- •7.1. Номеклатура та порівняльні характеристики мп
- •7.2. Структурна схема мікроконтролера кр1816ве51 та призначення складових
- •Призначення виводів мп кр1816ве51
- •Призначення виводів мп кр1816ве51
- •7.3. Функціонування мп кр1816ве51
- •7.4. Система команд мп кр1816ве51
- •In port- те, що знаходиться в порту вводу заноситься в акумулятор а
- •8. Приклади програмування на асемблері кр1816ве51
- •8.1 Форомалізований підхід до розробки прикладної програми
- •8.2. Підрахунок імпульсів
- •8.3. Функції часової витримки
- •8.4. Функції вимірювання часових інтервалів
- •8.5. Перетворення кодів між системами числення
- •8.6. Аналого-цифрове перетворення
- •8.7 Приклад програмування технічної задачі
- •8.7.1. Постановка задачі
- •8.7.2. Аналіз задачі.
- •8.7.3. Розробка схеми пристрою та інтерфейсу.
- •8.7.4. Інженерна інтерпретація задачі
- •8.7.5. Розробка блок –схеми алгоритму
- •8.7.6 Розробка прикладної програми
- •Програма sezam
- •Контрольні запитання з курсу
- •Література
- •1..Технічне та програмне забезпечення плк “ломіконт” Функціональні можливості плк “Ломіконт”.
- •Технічні характеристики Ломіконта
- •2. Фізична сруктура контролера та його склад
- •На рис 1.1 приведена фізична структура л-110 з основними модулями.
- •Програмування плк “ломіконт”
- •ПрК задає логіку управління конкретним технологічним об”єктом.
- •Порядок виконання програми контролером:
- •05 Если умова а
- •07 Если умова в
- •11 Если умова с
- •00 Если в дв015
- •01 Тогда о кс102
- •02 Иначе в кс116
- •14 Тогда алг 031 (потім виконати алгоритм 031)
- •3. Приклад програмування на технологічній мові «Мікрол»
- •Програмування алгоритму
- •Безпоседньо програма
- •11 Тогда о кс100 - 26 тогда тс 1.0.0
- •Бібліотека алгоритмів «ломіконту»
In port- те, що знаходиться в порту вводу заноситься в акумулятор а
OUT PORT – те, що знаходиться в А заноситься в порт виводу
Команда IN ідентифікує адресу потрібного (заданого в програмі) порту на шині адреси, і як тільки байт даних буде розміщений зовнішнім пристроєм на шині даних, він буде перенесений (зчитаний) в акумулятор МП, наприклад, ввести вмістиме порта 1 в акумулятор А: IN А, Р1;.
Команда OUT задає адресу порту на шині адреси, а потім байт даних із акумулятора передається на шину даних.
В обох випадках для не однокристальних ОЕМ, при видачі номера порту на адресну шину, його код дублюється в старший байт. Н., при виконанні команди IN CA ( ввести значення із порту, закодованого в шістнадцятковій системі числення як САН ) на шині адреси появиться наступна конфігурація біт: 11001010 11001010.
Команди IN та OUT проводять тільки ініціалізацію процесу передачі даних. Визначення правильності адреси здійснюється апаратними засобами спряження МП з зовнішніми пристроями. За звичаєм одному зовнішньому пристрою назначають ще декілька портів вводу-виводу даних (декілька комбінацій бітів), частина з яких використовуються як керуючі, а частина як інформаційні.
Д) команди циклічного зсуву – зсувають те, що міститься в А на 1 біт
вліво або вправо.та команди обміну:
■ RL А; та RR А; – зсунути вліво та вправо циклічно те, що є в акумуляторі;
■ RLС А; та RRС А; – зсунути вліво та вправо циклічно те, що є в
акумуляторі через біт перенесення;
■ SWAP А; (обмін між тетрадами акумулятора А);
■ XCH А, Rn (обмін байтами між акумулятором А та байтом регістра Rn);
■ XCH А, @Rn (обмін байтами між акумулятором А та байтом комірки памяті, що адресується регістром Rn);
■ XCH А; Р3 (обмін байтами між акумулятором А та байтом порта Р3);
■ XCHD А, Rn (обмін молодшими тетрадами між акумулятором А та молодшою тетрадою байту регістра Rn);
■ XCHD А, @Rn (обмін молодшими тетрадами між акумулятором А та молодшою тетрадою байту комірки памяті, що адресується регістром Rn);
Е) команди керування та спеціальні:
PUSH то РОР запису та зчитування 2-х байт в та із стеку
EI – дозвіл на переривання ( в тригер переривання заноситься лог.1);
DL – заборона переривання ( в тригер переривання заноситься 0);
HLT – зупинка;
NOP – пуста операція.
Ж) команди керування таймерами/лічильниками:
CLR TCON.4 - зупинка (стоп) лічильника Т/С0
SETB TCON.4 - запуск (старт) лічильника Т/С0
CLR TCON.6 - зупинка (стоп) лічильника Т/С1
SETB TCON.6 - запуск (старт) лічильника Т/С1
CLR EI.1 - скид прапорця на виконання переривання
SETB PCON.1 –забезпечення режиму зниження потужності споживання
SETB PCON.0 - МК51 певодиться у режим холостого ходу.
З) Псевдокоманди:
ORG - задає асемблеру адресу комірки памя’яті ,з якої повинна бути розташована команда прикладної програми, що іде за нею, наприклад,
ORG 10Н; (адреса комірки памя’яті 10Н).
EQU – за допомогою цієї команди будь-якій мітці (символьному імені), що використовується у програмі, ставиться у відповідність визначений операнд. Наприклад, запис:
РЕТ1 EQU 13;
приводить до того, що в процесі компіляції зкрізь, де зустрічається мітка РЕТ1, вона буде замінена на число 13.