- •Київ нухт 2011
- •1. Загальні відомості про мікропроцесор та мікропроцесорну систему
- •1.1. Мікропроцесор. Загальні положення та визначення.
- •1.2. Архітектура мікропроцесора
- •1.3. Загальна структура мікропроцесора та його функціонування
- •1.4. Поняття про мікропроцесорну систему (мпс)
- •1.5. Поняття мікропроцесорного контролера
- •2. Загальні відомості пронадання та опрацювання інформації в мікропроцесонній техніці
- •2.1. Поняття інформації та дві форми її надання
- •2.2. Фізична суть цифрової інформації та елементи її реалізації
- •3. Основи алгебри логіки
- •3.1. Загальні положення
- •3.2. Опис та задання логічних функцій.
- •3.3. Основні логічні функції алгебри логіки
- •4. Способи надання інформації в мікропроцесорі
- •4.1. Поняття систем числення в мікропроцесорній техніці
- •4.2. Дівйкова система числення та основи переведення чисел між системами числення
- •4.2.1. Перетворення двійкових чисел в десяткові.
- •4.2.2. Перетворення десяткових чисел в двійкові
- •4.3. Вісімкова та шістнадцяткова системи числення
- •5. Структурні елементи мікропроцесора
- •5.1. Поняття машинного слова, регістрів
- •5.2. Формати надання чисел в мікропроцесорах
- •5.3. Двійкова арифметика в мікропроцесорі.
- •5.4. Двійково-десяткова арифметика.
- •5.4.1 Додавання двійково-десяткових чисел без знаку.
- •5.4.2 Додавання двійково-десяткових чисел із знаком.
- •5.5. Регістр стану (psw) мп та його призначення
- •5.6. Поняття шин (bus) мікропроцесора
- •5.7. Арифметично – логічний пристрій мікропроцесора
- •5.8. Пристій вводу – виводу (пвв).
- •In 07н; ввести в акумулятор дані із порту 7;
- •Поняття шинних драйверів.
- •5.9. Поняття інтерфейсу
- •5.10. Передавання інформації у послідовному коді.
- •5.11. Память мікропроцесорів та опереції з нею
- •5.12. Адресний простір мікропроцесора
- •5.13. Стек та його використовування
- •6. Мови програмування мпс
- •6.1. Рівні мов прграмування мп.
- •6.1.1. Базова мова мікропроцесора.
- •6.1.2. Мова “ асемблер” (другого рівня).
- •6.1.3. Мови третього рівня.
- •6.2. Основні правила запису програм на мові асемблера
- •6.3 Програмне забезпечення мікропроцесорнихсистем та його види
- •6.4. Способи адресації в мікропроцесорній системі
- •6.5. Формати команд мікропроцесорів
- •Варіанти однобайтних команд:
- •6.6. Робочий цикл виконання програми мп
- •7. Однокристальний мікропроцесорний контролер кр1816ве51…….
- •7.1. Номеклатура та порівняльні характеристики мп
- •7.2. Структурна схема мікроконтролера кр1816ве51 та призначення складових
- •Призначення виводів мп кр1816ве51
- •Призначення виводів мп кр1816ве51
- •7.3. Функціонування мп кр1816ве51
- •7.4. Система команд мп кр1816ве51
- •In port- те, що знаходиться в порту вводу заноситься в акумулятор а
- •8. Приклади програмування на асемблері кр1816ве51
- •8.1 Форомалізований підхід до розробки прикладної програми
- •8.2. Підрахунок імпульсів
- •8.3. Функції часової витримки
- •8.4. Функції вимірювання часових інтервалів
- •8.5. Перетворення кодів між системами числення
- •8.6. Аналого-цифрове перетворення
- •8.7 Приклад програмування технічної задачі
- •8.7.1. Постановка задачі
- •8.7.2. Аналіз задачі.
- •8.7.3. Розробка схеми пристрою та інтерфейсу.
- •8.7.4. Інженерна інтерпретація задачі
- •8.7.5. Розробка блок –схеми алгоритму
- •8.7.6 Розробка прикладної програми
- •Програма sezam
- •Контрольні запитання з курсу
- •Література
- •1..Технічне та програмне забезпечення плк “ломіконт” Функціональні можливості плк “Ломіконт”.
- •Технічні характеристики Ломіконта
- •2. Фізична сруктура контролера та його склад
- •На рис 1.1 приведена фізична структура л-110 з основними модулями.
- •Програмування плк “ломіконт”
- •ПрК задає логіку управління конкретним технологічним об”єктом.
- •Порядок виконання програми контролером:
- •05 Если умова а
- •07 Если умова в
- •11 Если умова с
- •00 Если в дв015
- •01 Тогда о кс102
- •02 Иначе в кс116
- •14 Тогда алг 031 (потім виконати алгоритм 031)
- •3. Приклад програмування на технологічній мові «Мікрол»
- •Програмування алгоритму
- •Безпоседньо програма
- •11 Тогда о кс100 - 26 тогда тс 1.0.0
- •Бібліотека алгоритмів «ломіконту»
Порядок виконання програми контролером:
Ломіконт своїми системними програмними засобами, в відповідності з введеною в нього програмою користувача, виконує опитування ДЦП2 та АЦП2 і формує значення змінних ВД і ВА по відповідних вхідних сигналах. Опитування імпульсних входів (модулів ИЦП2) виконується за допомо-гою спец алгоритму “вхід імпульсний” ВИ(173) з бібліотеки Ломіконту. Звернення до нього вказується в ПрК.
В режимі управління технологічним об’єктом Ломіконт: а) послідовно опитує дискретні і аналогові входи модулів ДЦП2 та АЦП2 і запам”ятовує значення змінних ВД і ВА, б) виконує ПрК, в) контролює поломки схову інформації в ОЗУ,а також справність модулів ПЗУ і ОЗУ, г) формує стан фізичних модулів ЦДП2 і ЦАП2, використовуючи значення вихідних змінних ДВ і АВ. Процес циклічно повторюється, тобто, після закінчення формування виходів модулів ЦДП2 і ЦАП2 починається опитування ДЦП2, АЦП2 і т.д.
У фоновому режимі, асинхронно відносно циклу, проводиться а) опиту-вання модулів АЦП2 (період опитування різний і залежить від модулів) і формування значень змінних ВА, б) організація роботи каналу широтно-імпульсного перетворення і обмін цифровою інформацією з іншими Л., ЕОМ.
ПрК може опитувати значення ВД чи ВА, але не може їх змінити (однобічий зв’язок). Значення же змінних ДВ, АВ, КБ, КС, ТМ і величину часу в таймерах Прк може і опитувати і змінювати (двобічний зв’язок між змінними та ПрК).
ПрК виконується по блокам , а середі блока послідовно по секціях.
Перед виконанням програми блока ( входом в блок) проводиться аналіз значень відповідного ключа КБ. Якщо “КБ ОТКЛ “ то програма в цьому циклі пропускається. Якщо “ОТКЛ” присвоєно ключу блока КБ в середині блока в одній із його секцій, то при виконанні програми цього блока в даному циклі, програму буде виконано до кінця, а її відключення буде лише в наступному циклі.
Перед входом в секцію відбувається перевірка ключа КС, а виключення КС не заважає виконанню програми секції в цьому циклі, якщо виконання уже почалося. Порожні блоки та секції пропускаються при будь якому значенні ключів.
ЗАПИС ПРОГРАМИ, ОПЕРАТОРИ ТА ФРАГМЕНТИ МІКРОЛУ
Програма у Мікролі записується по секціях і складається з операторів, які можуть бути безумовними та умовними. Оператори в свою чергу складаються з окремих з окремих речень, які називаються фрагментами. В секції може знаходитись до 64 фрагментів, які мають восьмирічні номери від 00 до 77. При написанні ПрК фрагменти в секції нумеруються підряд без пропусків, починаючи з номера 00.
Умовний оператор складається з двох частин : умовної та виконавчої. Виконавча частина включає фрагмент, який починається зі слів ТОГДА чи ИНАЧЕ, які можуть записуватись у довільному порядку або можуть бути зовсім відсутніми. Єдине обмеження, яке містить виконавча частина – повинен бути хоча б один фрагмент ТОГДА чи ИНАЧЕ.
Умовна частина може мати декілька умов (декілька фрагментів), які починаються з “ЕСЛИ” і зв’язуються логічними “И” або “ИЛИ”. Для звя”зку умов логічним ИЛИ в Мікролі існує спеціальний фрагмент ИЛИ. Так, наприклад, умова А ИЛИ В в Мікролі записується:
09 ЕСЛИ умова А
10 ИЛИ
11 ЕСЛИ умова В
Для звя”зку умов логічним И потрібно записувати фрагменти, почи-наючи з ЕСЛИ, умови послідовно одна за одною без пропусків в рядках . Наприклад:
06 ЕСЛИ умова А
07 ЕСЛИ умова В виконується логічне множення А*В*С
10 ЕСЛИ умова С
Порядок перевірки декількох умов, зв”язаних логічним И та ИЛИ, визначається старшинством логічого И над ИЛИ. Напрклад, вираз типу:
03 ЕСЛИ умова А
04 ИЛИ
05 ЕСЛИ умова В
06 ЕСЛИ умова С
перевіряється по схемі: В*С+А, тобто першим перевіряється логічне И.
Для побудови складних кострукцій умовної частини дозволяється використовувати фрагменти “(“ та “)”, глибина проставлення яких не обмежена. При наявності дужок спочатку виконується перевірка правильності умови , записаної в дужках. Наприклад, той же оператор, але в ньому використані дужки і результат перевірки зовсім інший:
(