- •Київ нухт 2011
- •1. Загальні відомості про мікропроцесор та мікропроцесорну систему
- •1.1. Мікропроцесор. Загальні положення та визначення.
- •1.2. Архітектура мікропроцесора
- •1.3. Загальна структура мікропроцесора та його функціонування
- •1.4. Поняття про мікропроцесорну систему (мпс)
- •1.5. Поняття мікропроцесорного контролера
- •2. Загальні відомості пронадання та опрацювання інформації в мікропроцесонній техніці
- •2.1. Поняття інформації та дві форми її надання
- •2.2. Фізична суть цифрової інформації та елементи її реалізації
- •3. Основи алгебри логіки
- •3.1. Загальні положення
- •3.2. Опис та задання логічних функцій.
- •3.3. Основні логічні функції алгебри логіки
- •4. Способи надання інформації в мікропроцесорі
- •4.1. Поняття систем числення в мікропроцесорній техніці
- •4.2. Дівйкова система числення та основи переведення чисел між системами числення
- •4.2.1. Перетворення двійкових чисел в десяткові.
- •4.2.2. Перетворення десяткових чисел в двійкові
- •4.3. Вісімкова та шістнадцяткова системи числення
- •5. Структурні елементи мікропроцесора
- •5.1. Поняття машинного слова, регістрів
- •5.2. Формати надання чисел в мікропроцесорах
- •5.3. Двійкова арифметика в мікропроцесорі.
- •5.4. Двійково-десяткова арифметика.
- •5.4.1 Додавання двійково-десяткових чисел без знаку.
- •5.4.2 Додавання двійково-десяткових чисел із знаком.
- •5.5. Регістр стану (psw) мп та його призначення
- •5.6. Поняття шин (bus) мікропроцесора
- •5.7. Арифметично – логічний пристрій мікропроцесора
- •5.8. Пристій вводу – виводу (пвв).
- •In 07н; ввести в акумулятор дані із порту 7;
- •Поняття шинних драйверів.
- •5.9. Поняття інтерфейсу
- •5.10. Передавання інформації у послідовному коді.
- •5.11. Память мікропроцесорів та опереції з нею
- •5.12. Адресний простір мікропроцесора
- •5.13. Стек та його використовування
- •6. Мови програмування мпс
- •6.1. Рівні мов прграмування мп.
- •6.1.1. Базова мова мікропроцесора.
- •6.1.2. Мова “ асемблер” (другого рівня).
- •6.1.3. Мови третього рівня.
- •6.2. Основні правила запису програм на мові асемблера
- •6.3 Програмне забезпечення мікропроцесорнихсистем та його види
- •6.4. Способи адресації в мікропроцесорній системі
- •6.5. Формати команд мікропроцесорів
- •Варіанти однобайтних команд:
- •6.6. Робочий цикл виконання програми мп
- •7. Однокристальний мікропроцесорний контролер кр1816ве51…….
- •7.1. Номеклатура та порівняльні характеристики мп
- •7.2. Структурна схема мікроконтролера кр1816ве51 та призначення складових
- •Призначення виводів мп кр1816ве51
- •Призначення виводів мп кр1816ве51
- •7.3. Функціонування мп кр1816ве51
- •7.4. Система команд мп кр1816ве51
- •In port- те, що знаходиться в порту вводу заноситься в акумулятор а
- •8. Приклади програмування на асемблері кр1816ве51
- •8.1 Форомалізований підхід до розробки прикладної програми
- •8.2. Підрахунок імпульсів
- •8.3. Функції часової витримки
- •8.4. Функції вимірювання часових інтервалів
- •8.5. Перетворення кодів між системами числення
- •8.6. Аналого-цифрове перетворення
- •8.7 Приклад програмування технічної задачі
- •8.7.1. Постановка задачі
- •8.7.2. Аналіз задачі.
- •8.7.3. Розробка схеми пристрою та інтерфейсу.
- •8.7.4. Інженерна інтерпретація задачі
- •8.7.5. Розробка блок –схеми алгоритму
- •8.7.6 Розробка прикладної програми
- •Програма sezam
- •Контрольні запитання з курсу
- •Література
- •1..Технічне та програмне забезпечення плк “ломіконт” Функціональні можливості плк “Ломіконт”.
- •Технічні характеристики Ломіконта
- •2. Фізична сруктура контролера та його склад
- •На рис 1.1 приведена фізична структура л-110 з основними модулями.
- •Програмування плк “ломіконт”
- •ПрК задає логіку управління конкретним технологічним об”єктом.
- •Порядок виконання програми контролером:
- •05 Если умова а
- •07 Если умова в
- •11 Если умова с
- •00 Если в дв015
- •01 Тогда о кс102
- •02 Иначе в кс116
- •14 Тогда алг 031 (потім виконати алгоритм 031)
- •3. Приклад програмування на технологічній мові «Мікрол»
- •Програмування алгоритму
- •Безпоседньо програма
- •11 Тогда о кс100 - 26 тогда тс 1.0.0
- •Бібліотека алгоритмів «ломіконту»
6.5. Формати команд мікропроцесорів
Команди бувають прості та складні, короткі та довгі. Система команд використовує одно-, дво- та трьохбайтні команди. В останніх двох випадках байти команд в пам’яті знаходяться послідовно.
А) ОДНОБАЙТНІ КОМАНДИ. В однобайтових командах байт використовується для задавання коду операції, яка повинна виконуватись. Однобайтні команди – це команди обміну з пам”яттю, арифметичні, логічні, зсуву, операції зі стеком, керування системою переривань. В них використовуються способи неявної, регістрової або неявної регістрової адресації. Тобто, байт команди завжди показує на: код операції, вид адресації, на регістри чи регістрові пари, якщо вони приймають участь в виконанні операції. Тому можна рахувати, що вони кодуються як єдине поле, яке займає в різних командах від 2-х до 8-ми розрядів байту. Це загальне поле називають кодом операції.
При використовуванні в операції регістрів, один або два з них можуть бути показані в 1-му байті команди, при цьому під номер регістру в полі команди відводиться конкретні розряди: три молодших (В2...В0) кодують номер регістра джерела, який містить операнд, а три середніх (В5....В3) - номер регістра приймача, в який засилається результат операції. Прийнято таке кодування номерів регістрів: 000 – регістр В; 001- С; 010 – D; 011 – E; 100 – H; 101 – L; 110 –адреса комірки пам’яті із регістрів Н та L; 111 – A.
Таким чином, наприклад, код 110 показує, що виконується неявна
(косвенная) адресація до пам’яті за допомогою 16 – розрядної адреси, який розміщується в регістрах H, L. В залежності від положення цього коду в команді до відповідної комірки пам’яті буде звертання чи за операндом для його читання, чи для запису результату операції.
Ряд команд передбачають обробку чи передачу чисел подвійної довжини. В цих випадках пари регістрів В та С, чи D та Е, або Н та L об’єднуються в 16-ти розрядні регістри, які мають відповідно номери: 00, 01 та 10. Під цими намерами регістрових пар в командах відводяться розряди: (В2 та В1) - для регістра джерела, (В5 та В4) – для регістра приймача, а розряди В0 та В3 використовують як показчик коду операції.
Варіанти однобайтних команд:
7 6 5(регістр-приймач)...3 2(регістр джерело)...0 з варіантами:
1) 7(КО)6 5(DDD)3 2(SSS)0 КО – поле коду операції, DDD – 3-х бітний
2) 7(КО)6 5(DDD)3 2( КО)0 номер регістра – приймача, SSS – номер
3) 7 (КО )3 2(SSS)0 регістра – джерела, RP– 2-х розр. показник
4) 7(КО)6 5(RP)4 3(КО )0 який адресує пару регістрів, ССС–3-х розр
5) 7(КО )0 показник умови передачі керування, NNN
6) 7(КО)6 5(ССС)3 2(КО)0 -3-х розр. код, який визначає адресу векто-
7) .................(NNN)……….. ру переривання
Б) До ДВОБАЙТОВИХ команд в МП відносять команди з
безпосередньою адресацією, тобто, це команди з безпосереднім операндом, та команди вводу чи виводу. Відповідно перший байт містить код операції, яка виконується, а другий байт команди містить 8-ми розрядний безпосередній операнд або 8-ми розрядну адресу пристрою вводу чи виводу. В цих командах використовуються способи безпосередньої та прямої адресації, яка необхідна для ідентифікації намеру порту вводу – виводу.
1-й байт – КО ( код операції), 2-й байт – безпосередній операнд чи порт вводу- виводу, або 15(КО)14 13(DDD)11 10( КО)0
В) ТРЬОХБАЙТОВІ КОМАНДИ : В таких командах в 1-му байті розміщується – код операції, 2-й та 3-й байти займають 16-ти розрядні: або адреса пам’яті, або два байта безпосередніх даних. При чому 2-й байт займає молодша половина адреси, а 3-й байт – старша половина адреси. Таке місцезнаходження для машинної команди задає асемблер при трансляції вихідного коду в машинний. До команд, які використовують цей формат , відносяться команди переходів до підпрограм, команди безумовних та умовних переходів, занесення значень в регістри та в пам’ять. В них використовуються способи безпосередньої та прямої адресації.
В трьохбайтних командах другий та третій байти містять 16-розрядну адресу ( в командах з прямою адресацією до пам’яті), або 16-розрядні операнди (в командах завантаження регістрових пар чи покажчика стеку).
Є команди де в першому байті в місцях 5-го та 4-го біту вказується 2-х розрядний RP показник, який дає адресу пари регістрів, або в місцях з 5-го по 3-й біт вказується 3-х розрядний показник ССС умовної передачі керування. В командах умовного переходу 3-х розрядний код ССС задає в 3-х байтній команді умову передачі керування по адресі, яка вказана в команді. Можливі 8 варіантів умов такого переходу: якщо є перенесення, відсутність перенесення, нульовому чи ненульовому або негативному чи позитивному та парному результатах. При цьому використовується стан бітів регістра стану (PSW).