3. Використання робочого часу.

Інформація надається за наступними напрямами:

• використання робочого часу — містить дані про загальний фонд робочого часу, відпрацьований та невідпрацьований час, зокрема: щорічні відпустки, тимчасова непрацездатність, навча­льні відпустки, простої, прогули тощо (людино-годин, праців­ників);

• рух робочої сили — характеризує мобільність кадрів, а са­ме: прийняття на роботу, вибуття працівників, у тому числі за причинами (скорочення штатів, за власним бажанням, прогули тощо);

• інформація про укладання колективних договорів — містить дані про: кількість укладених колективних договорів, чисельність працівників, які охоплені ними; суми витрачених коштів на впро­вадження непередбачених законодавством пільг та виплат пра­цівникам і членам їх сімей; розмір установленої мінімальної мі­сячної тарифної ставки (окладу); кількість зобов'язань у коле­ктивному договорі, що підлягали виконанню на момент складан­ня звіту, з питань зайнятості, оплати та охорони праці.

181

За допомогою показників, що характеризують використання робочого часу, можна зробити аналіз використання робочого ча­су, трудової мобільності робочої сили, розрахувавши коефіцієнти використання робочого часу, а також коефіцієнти прибуття, ви­буття, обороту, плинності та оновлення кадрів.

Рух працівників характеризується показниками їх обороту та постійності.

Оборот працівників — сукупність прийнятих працівників та тих, які вибули за визначений період.

Рух працівників за звітний період може бути наведений у ви­гляді балансу: облікова кількість штатних працівників на початок періоду плюс кількість прийнятих протягом звітного періоду мі­нус кількість тих, які вибули за цей період.

Інтенсивність обороту працівників характеризується коефіціє­нтами:

S загального обороту, який розраховується як відношення су­ми прийнятих працівників та тих, які вибули за звітний період, до середньооблікової кількості штатних працівників;

S прийому, який розраховується як відношення кількості прийнятих за звітний період працівників до середньооблікової кількості штатних працівників;

•S вибуття, який розраховується як відношення кількості пра­цівників, які вибули за звітний період, до середньооблікової кіль­кості штатних працівників.

Коефіцієнт плинності кадрів характеризує надлишковий обо­рот і розраховується як відношення кількості працівників, яких звільнено за звітний період за прогул та інші порушення трудової дисципліни, невідповідність займаній посаді, а також за власним бажанням, до середньооблікової кількості штатних працівників.

Коефіцієнт оновлення працівників характеризує процес відно­влення кількості працівників, які вибули з різних причин, за ра­хунок кількості прийнятих. Він розраховується діленням кількос­ті прийнятих працівників за період на кількість працівників, які вибули за цей період.

Коефіцієнт постійності кадрів — відношення кількості пра­цівників, які перебували в обліковому складі весь звітний рік, до середньооблікової кількості працівників за рік.

Кількість працівників, які перебували в обліковому складі весь рік, визначається так: із облікової кількості штатних праців­ників на 1 січня виключається кількість працівників, які вибули впродовж року (крім переведених на інші підприємства), але не виключаються працівники, які вибули із числа прийнятих у звіт-

182

ному році, оскільки в обліковому складі штатних працівників на 1 січня їх не було.