- •Змістовний модуль іі. Організація і проведення зовнішньоекономічних операцій
- •Тема 8. Міжнародні розрахунки і банківське обслуговування зед.
- •8.1 Сутність міжнародних розрахунків та необхідність банківського обслуговування у сфері зед.
- •За наявністю валютного покриття:
- •Переваги акредитиву
- •8.3 Засоби платежу:
- •8.5 Кореспондентські відносини у сфері зед.
- •8.6 Міжнародні платіжні системи.
- •8.8 Різіки при міжнародніх розрахунках і методи їх мінімізації.
- •Тема 9. Форми виходу підприємств на зовнішні ринки.
- •9.1 Передумови і мотивація виходу підприємств на зовнішні ринки.
- •9.2 Пошук та вибір партнера.
- •Вивчення фірми іноземного партнера
- •Організація роботи по збору інформації і вивченню фірми-партнера:
- •9.3 Класифікація і характеристика форм виходу на зовнішні ринки.
- •9.4 Спільне підприємництво як форма виходу підприємства на зовнішні ринки.
- •Стратегія і мотиви створення сп
- •3) За кількістю країн-учасниць:
- •4) За структурою партнерів:
- •5) За часткою участі партнерів у капіталі сп:
- •6) За видом діяльності:
- •9.6 Гарантії уряду, що надаються сп, піі.
- •9.7 Ефективність функціонування підприємства з іноземним капіталом.
- •9.8 Умови функціонування підприємств на зовнішніх ринках.
- •9.9 Вивчення і аналіз умов ринку.
- •9.10 Дослідження потенційних можливостей фірми при виході на зовнішні ринки.
- •Тема 10. Ціноутворення у зед підприємства
- •10.1 Цінова політика підприємства, обгрунтування зовнішньоторговельних цін.
- •10.2 Принципи визначення світових цін.
- •10.3 Зовнішньоторговельна ціна: поняття, класифікація.
- •10.4 Механізм розрахунку зовнішньоторговельних цін
- •10.5 Формування контрактної ціни.
- •10.6 Способи фіксації цін.
- •10.7 Цінові знижки і надбавки.
- •1. Технічні поправки:
- •2. Комерційні поправки:
- •10.8 Методи ціноутворення в зед:
- •Тема 11. Торговельно-посередницька діяльність на зовнішньому ринку.
- •11.1 Сутність посередницької діяльності у зед та види посередників
- •11.4 Договори із зовнішньоторговельними посередниками.
- •Тема 12. Компенсаційна торгівля у сфері зед.
- •12.1. Сутність та особливості компенсаційних угод.
- •12.2. Класифікація угод зустрічної торгівлі.
- •12.3 Операції натурального обміну.
- •5. Угоди типу "світч", або угоди з передаванням фінансових зобов'язань
- •12.5. Операції в рамках промислового співробітництва.
- •3. Виробниче кооперування
- •4. Франчайзинг товарів та послуг
- •Тема 13. Структура і зміст зовіншньоекономічних контрактів.
- •13.1. Пошук та вибір зовнішньоторгових партнерів. Проведення переговорів.
- •1. Вибір контрагента.
- •4. Товаросупроводжувальні документи.
- •4.1. Комерційні документи.
- •13.2 Структура і характеристика основних умов зовнішньо-економічного контракту.
- •13.3 Базисні умови контракту.
- •13.4 Порядок визначення ціни контракту.
- •13.6 Способи здійснення міжнародних розрахунків.
- •Тема 14. Транспортне обслуговування зов-нішньоекономічної діяльності
- •14.1 Система міжнародних перевезень та види транспортних операцій у зед.
- •14.2 Фактори, що впливають на вибір виду транспорту:
- •14.3 Особливості міжнародних перевезень різними видами транспорту.
- •1. Морські перевезення.
- •2. Залізничний транспорт
- •4. Автомобільний транспорт
- •14.4 Товарно-транспортна документація.
- •14.5 Експедиторське обслуговування міжнародних перевезень.
- •Тема 15. Зед підприємств на території вільних економічних зон
- •15.1 Мета і завдання створення спеціальних економічних зон.
- •15.2 Класифікація вез.
- •1. За характером діяльності чи функціональним призначенням
- •2. За типом організації:
- •3. За розмірами
- •4. За характером власності:
- •5. За ступенем інтеграції у світову і національну економіку
- •15.3 Передумови створення вез в україні.
- •15.4 Основні умови залучення іноземного капіталу у вез.
- •15.5 Фінансове забезпечення діяльності вез.
- •15.6 Оподаткування та валютний механізм у вез.
- •15.7 Державне регулювання діяльності вез.
- •15.9 Основні офшорні юрисдикції.
- •Модуль ііі. Ефективність зед Тема 16. Економічний аналіз зед.
- •16.1 Економічний аналіз у сфері зед підприємств.
- •16.2 Аналіз виконання зобов'язань з експортно-імпортних операцій.
- •16.6 Система показників ефективності зед підприємства.
- •1. Ефективність експорту підприємства:
- •2. Рентабельність експорту:
- •3. Економічний ефект експорту розраховується за формулою:
- •16.8 Оцінка валютної ефективності експорту і імпорту.
- •Тема 17. Ризики у зовнішньоекономічній діяльності та їх страхування.
- •17.1 Сутність та класифікація ризиків зед.
- •17.2 Страхування ризиків в зед.
- •17.3. Страховий захист зовнішньоекономічних операцій
- •1) Особисте.
- •3) Страхування відповідальності.
- •17.4 Особливості самострахування.
- •17.5 Страхування валютних ризиків
- •17.5 Способи транспортного страхування та умови страхування вантажів в зед.
3) За кількістю країн-учасниць:
а) двосторонні - створюється за участю партнерів, які походять з двох країн);
б) багатосторонні - створюється за участю партнерів, які походять з декількох країн);
4) За структурою партнерів:
а) за участю лише приватного капіталу (переважно в розвинутих капіталістичних країнах);
б) за участю приватних фірм та державних підприємств і організацій;
в) за участю національних та міжнародних організацій.
5) За часткою участі партнерів у капіталі сп:
а) участь на паритетних засадах - СП створюється майже виключно з підприємницьких мотивів за участі рівних за значенням партнерів. Ця форма поширена в промислово розвинутих країнах
б) більша участь іноземного капіталу - коли іноземний партнер прагне забезпечити максимальний контроль за діяльністю підприємства. Більша участь іноземного капіталу необхідна також у тому разі, коли місцевий партнер не має у своєму розпорядженні фінансові коштів, щоб збільшити свою частку в підприємстві. Негативний момент - місцеві влади розглядають подібне СП не як національне, а як іноземне підприємство, і можуть відмовити йому в наданні певних пільг.
в) менша частка участі іноземного партнера - несприятлива форма з огляду на прагнення західних фірм до контролю над діяльністю СП.
6) За видом діяльності:
а) науково-дослідного характеру - створюються з метою об'єднання досвіду та результатів наукових, проектних розробок для створення нових продуктів, "ноу-хау", устаткування і т.п.;
б) виробничого характеру - при створенні яких закордонний інвестор має на меті зниження витрат у процесі виробництва і збуту продукції;
в) закупівельні - створюються з метою закупівель на місцевому ринку дешевшої сировини, напівфабрикатів, необхідних для виробництва кінцевого продукту на підприємствах закордонного партнера;
г) збутові - створюються з метою освоєння нових ринків збуту як у країні місцезнаходження СП, так і в третіх країнах;
д) комплексні, в яких сполучаються різні види діяльності.
7) за комплексністю співробітництва:
а) рівноправні, для яких характерна загальна відповідальність за управлінські рішення, що приймаються, та загальний фінансовий ризик;
б) договірні - підприємства укладають договір про співробітництво, у якому обумовлюється розподіл прибутків, витрат, ризиків;
8) за видом зв'язку економічних етапів:
а) горизонтальні — інтеграція однакових виробничих або торговельних етапів;
б) вертикальні — інтеграція послідовних виробничих або торговельних етапів;
в) діагональні — кооперація підприємств різних галузей та/або різних етапів виробництва та торгівлі;
9) за впливом на управління:
- рівноважні - партнери мають однакове право впливати на прийняття рішень;
- асиметричні - домінує вплив одного з партнерів;
9.5 ПОРЯДОК СТВОРЕННЯ СП.
СП може бути створене відповідно до чинного законодавства України:
• шляхом його заснування;
• у результаті придбання іноземним інвестором частки участі (паю акцій) у діючому підприємстві без іноземної інвестиції;
• у результаті придбання юридичною чи фізичною особою України частки участі у підприємстві зі 100% іноземною інвестицією.
Етапи процесу створення СП на території України:
1. Розробка позицій українського партнера з питань створення СП.
2. Пошук і вибір іноземного партнера.
3. Підготовка і підписання партнерами протоколу про наміри.
4. Розробка техніко-економічного обгрунтування і його узгодження партнерами.
5. Підготовка установчих документів на базі техніко-економічного обґрунтування.
6. Реєстрація СП.
Важливим моментом процесу створення СП є пошук і вибір партнера.
Пошук іноземного партнера спирається на загальновизнану у світовій практиці систему. Потенційний український учасник СП мусить мати у своєму розпорядженні систему критеріїв, за допомогою яких він відбере певну кількість фірм (8-10) для подальшого детального вивчення:
• розміри активів і їх динаміка в останні два-три роки;
• співвідношення між власними і запозиченими капіталами;
• співвідношення між основним і оборотним капіталом;
• кількість зайнятих на підприємстві;
• динаміка отриманого прибутку в останні два-три роки.
Після відбору трьох-чотирьох найбільш відповідних фірм, українське підприємство направляє їм офіційні запити. При виборі партнера використовується також практика проведення міжнародних тендерів (торгів).
Українське підприємство, що бажає створити СП, має надати інформацію іноземним партнерам про:
• рівень якості продукції, що випускається, його порівняння зі світовими аналогами;
• технічні характеристики обладнання;
• наявність окремих споруд, а також наявність вільних площ для внеску до Статутного фонду;
• професійну підготовку і кваліфікацію кадрів;
• забезпеченість території майбутнього СП транспортними комунікаціями;
• місцезнаходження підприємства стосовно постачальника сировини, напівфабрикатів.
Договори (контракти) про створення СП підлягають державній реєстрації в районних державних адміністраціях за місцем їх розташування. Засновники СП подають документи (передбачені Положенням про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності):
♦ резиденти:
- рішення власників про створення суб'єкта підприємницької діяльності (установчий договір);
- статут;
- реєстраційну картку, яка водночас є заявою про державну реєстрацію;
- документ, який підтверджує сплату реєстраційного збору;
- рішення Антимонопольного комітету про згоду на створення спільного підприємства;
♦ юридичні особи-засновники до вказаних документів ще подають нотаріально завірену копію свідоцтва про державну реєстрацію цієї юридичної особи;
♦ нерезиденти — документ, який свідчить про його реєстрацію в країні місцезнаходження. Цей документ повинен бути завірений згідно із законодавством країни його видачі, перекладений українською мовою і легалізований у консульській установі України або завірений у посольстві відповідної держави в Україні і легалізований у Міністерстві іноземних справ.
Джерела фінансування створення СП.
Статутний фонд СП — це сукупність внесків засновників, які надаються в повне господарське відання (володіння, користування, розпорядження) підприємству, яке вони створюють.
Обов'язковість створення Статутного фонду СП передбачена законодавством України. При цьому частка іноземного інвестора у Статутному фонді має становити не менше 10%. Підприємство набирає статусу ПІІ з дня зарахування іноземної інвестиції на його баланс.
Іноземний інвестор може здійснювати свій внесок до Статутного фонду СП у вигляді:
• іноземної валюти, що визнається конвертованою НБУ;
• валюти України при реінвестиціях в об'єкт первинного інвестування;
• будь-якого рухомого і нерухомого майна та пов'язаних з ним майнових прав;
• акцій, облігацій, інших цінних паперів, а також корпоративних прав;
• грошових вимог та права на вимоги виконання договірних зобов'язань, які гарантовані першокласними банками;
• будь-яких прав інтелектуальної власності, включаючи легалізовані на території України авторські права, права на винаходи, корисні моделі, промислові зразки, знаки для товарів і послуг, ноу-хау тощо;
• прав на здійснення господарської діяльності, включаючи права на користування надрами та використання природних ресурсів;
• інших цінностей.
Внески іноземного інвестора та його українського партнера до Статутного фонду підприємства оцінюються в іноземній конвертованій валюті України за домовленістю сторін на підставі цін міжнародних ринків або ринку України. Статутний фонд СП може поповнюватись за рахунок прибутків від господарської діяльності, а при необхідності також за рахунок додаткових внесків його учасників.
Проводячи аудит Статутного фонду, аналізують:
• відповідність розмірів оголошеного Статутного фонду;
• первинні документи про внески засновників та правильність їх оформлення;
• правильність іноземних інвестицій;
• відповідність іноземної інвестиції до кваліфікаційних ознак залежно від періоду її внесення;
• дані про інвентаризацію майнових внесків;
• дані про реєстрацію (перереєстрацію) іноземних інвестицій;
• своєчасність внесення внесків та відображення їх у бухгалтерському обліку;
• факти збільшення (зменшення) розміру фонду та дані про їх реєстрацію;
• структуру фонду (частки);
• документи про відчуження іноземних інвестицій.
На основі ТЕО або бізнес-плану розробляється статут та інші установчі документи СП.
У статуті СП визначаються форми і органи управління виробничою діяльністю, штати, функціональні обов'язки управлінського персоналу — всі ці положення повинні відповідати чинному законодавству України.
СП може утворювати фонди: резервний (страховий) фонд, фонд розвитку виробництва і соціального розвитку, представницький фонд та інші фонди, кошти яких необхідні для забезпечення нормальної діяльності СП. Порядок і обсяги створення та використання таких фондів визначаються відповідними установчими документами.
Завершальна стадія у діяльності СП — визначення результатів його роботи, що втілюється в одержанні певного прибутку та його використанні.