- •Змістовний модуль іі. Організація і проведення зовнішньоекономічних операцій
- •Тема 8. Міжнародні розрахунки і банківське обслуговування зед.
- •8.1 Сутність міжнародних розрахунків та необхідність банківського обслуговування у сфері зед.
- •За наявністю валютного покриття:
- •Переваги акредитиву
- •8.3 Засоби платежу:
- •8.5 Кореспондентські відносини у сфері зед.
- •8.6 Міжнародні платіжні системи.
- •8.8 Різіки при міжнародніх розрахунках і методи їх мінімізації.
- •Тема 9. Форми виходу підприємств на зовнішні ринки.
- •9.1 Передумови і мотивація виходу підприємств на зовнішні ринки.
- •9.2 Пошук та вибір партнера.
- •Вивчення фірми іноземного партнера
- •Організація роботи по збору інформації і вивченню фірми-партнера:
- •9.3 Класифікація і характеристика форм виходу на зовнішні ринки.
- •9.4 Спільне підприємництво як форма виходу підприємства на зовнішні ринки.
- •Стратегія і мотиви створення сп
- •3) За кількістю країн-учасниць:
- •4) За структурою партнерів:
- •5) За часткою участі партнерів у капіталі сп:
- •6) За видом діяльності:
- •9.6 Гарантії уряду, що надаються сп, піі.
- •9.7 Ефективність функціонування підприємства з іноземним капіталом.
- •9.8 Умови функціонування підприємств на зовнішніх ринках.
- •9.9 Вивчення і аналіз умов ринку.
- •9.10 Дослідження потенційних можливостей фірми при виході на зовнішні ринки.
- •Тема 10. Ціноутворення у зед підприємства
- •10.1 Цінова політика підприємства, обгрунтування зовнішньоторговельних цін.
- •10.2 Принципи визначення світових цін.
- •10.3 Зовнішньоторговельна ціна: поняття, класифікація.
- •10.4 Механізм розрахунку зовнішньоторговельних цін
- •10.5 Формування контрактної ціни.
- •10.6 Способи фіксації цін.
- •10.7 Цінові знижки і надбавки.
- •1. Технічні поправки:
- •2. Комерційні поправки:
- •10.8 Методи ціноутворення в зед:
- •Тема 11. Торговельно-посередницька діяльність на зовнішньому ринку.
- •11.1 Сутність посередницької діяльності у зед та види посередників
- •11.4 Договори із зовнішньоторговельними посередниками.
- •Тема 12. Компенсаційна торгівля у сфері зед.
- •12.1. Сутність та особливості компенсаційних угод.
- •12.2. Класифікація угод зустрічної торгівлі.
- •12.3 Операції натурального обміну.
- •5. Угоди типу "світч", або угоди з передаванням фінансових зобов'язань
- •12.5. Операції в рамках промислового співробітництва.
- •3. Виробниче кооперування
- •4. Франчайзинг товарів та послуг
- •Тема 13. Структура і зміст зовіншньоекономічних контрактів.
- •13.1. Пошук та вибір зовнішньоторгових партнерів. Проведення переговорів.
- •1. Вибір контрагента.
- •4. Товаросупроводжувальні документи.
- •4.1. Комерційні документи.
- •13.2 Структура і характеристика основних умов зовнішньо-економічного контракту.
- •13.3 Базисні умови контракту.
- •13.4 Порядок визначення ціни контракту.
- •13.6 Способи здійснення міжнародних розрахунків.
- •Тема 14. Транспортне обслуговування зов-нішньоекономічної діяльності
- •14.1 Система міжнародних перевезень та види транспортних операцій у зед.
- •14.2 Фактори, що впливають на вибір виду транспорту:
- •14.3 Особливості міжнародних перевезень різними видами транспорту.
- •1. Морські перевезення.
- •2. Залізничний транспорт
- •4. Автомобільний транспорт
- •14.4 Товарно-транспортна документація.
- •14.5 Експедиторське обслуговування міжнародних перевезень.
- •Тема 15. Зед підприємств на території вільних економічних зон
- •15.1 Мета і завдання створення спеціальних економічних зон.
- •15.2 Класифікація вез.
- •1. За характером діяльності чи функціональним призначенням
- •2. За типом організації:
- •3. За розмірами
- •4. За характером власності:
- •5. За ступенем інтеграції у світову і національну економіку
- •15.3 Передумови створення вез в україні.
- •15.4 Основні умови залучення іноземного капіталу у вез.
- •15.5 Фінансове забезпечення діяльності вез.
- •15.6 Оподаткування та валютний механізм у вез.
- •15.7 Державне регулювання діяльності вез.
- •15.9 Основні офшорні юрисдикції.
- •Модуль ііі. Ефективність зед Тема 16. Економічний аналіз зед.
- •16.1 Економічний аналіз у сфері зед підприємств.
- •16.2 Аналіз виконання зобов'язань з експортно-імпортних операцій.
- •16.6 Система показників ефективності зед підприємства.
- •1. Ефективність експорту підприємства:
- •2. Рентабельність експорту:
- •3. Економічний ефект експорту розраховується за формулою:
- •16.8 Оцінка валютної ефективності експорту і імпорту.
- •Тема 17. Ризики у зовнішньоекономічній діяльності та їх страхування.
- •17.1 Сутність та класифікація ризиків зед.
- •17.2 Страхування ризиків в зед.
- •17.3. Страховий захист зовнішньоекономічних операцій
- •1) Особисте.
- •3) Страхування відповідальності.
- •17.4 Особливості самострахування.
- •17.5 Страхування валютних ризиків
- •17.5 Способи транспортного страхування та умови страхування вантажів в зед.
15.1 Мета і завдання створення спеціальних економічних зон.
Згідно з визначенням, що запропоновано експертами ООН, вільні економічні зони - це обмежені регіони, які характеризуються такими основними рисами:
♦ в них відсутнє мито (або воно фіксується на мінімальному рівні), на ввезення та вивезення устаткування, вихідних і проміжних матеріалів, а також готової продукції на експорт при максимальному спрощенні всіх процедур, зумовлених експортно-імпортними операціями;
♦ існує пільговий режим оподаткування і вільний обіг конвертованої валюти в умовах загальної свободи міжкрайових фінансових трансакцій;
♦ держава надає загальні гарантії від конфіскації іноземної власності і надає зареєстрованим у зоні фірмам широке коло пільг та привілеїв.
У ЗУ "Про загальні засади створення і функціонування спеціальних (вільних) економічних зон" наводиться таке визначення: "Спеціальна (вільна) економічна зона являє собою частину території України, в якій установлюються і діють спеціальний правовий режим економічної діяльності і порядок застосування та дії законодавства України. На території ВЕЗ впроваджуються пільгові, митні, валютно-фінансові, податкові та інші умови економічної діяльності національних та іноземних юридичних та фізичних осіб". Разом з тим, визначається, що статус, строк і територія спеціальної економічної зони встановлює Верховна Рада України — приймає окремий закон для кожної ВЕЗ.
Цілі і завдання створення ВЕЗ (рис.):
І. Економічні цілі:
1 залучення іноземних та національних інвестицій завдяки застосуванню пільгових механізмів, стабільної законодавчої бази;
2 використання переваг міжнародного поділу праці і обігу капіталу з метою розширення випуску експортної продукції, створення раціонального імпорту і імпортозаміщуючо-го механізму виробництва;
3 більш глибоке включення національного ринку у світову систему господарства завдяки ліквідації монополій зовнішньої торгівлі;
4 збільшення валютних надходжень у бюджет регіонів, країни.
ІІ. Соціальні цілі створення ВЕЗ:
1. збільшення кількості робочих місць та забезпечення зайнятості населення, боротьба з безробіттям;
2. створення висококваліфікованої робочої сили за рахунок навчання та підготовки інженерних, господарських і управлінських кадрів, орієнтованих на світові вимоги;
3. комплексний розвиток відсталих регіонів за рахунок концентрації в межах зон обмежених ресурсів;
4. задоволення попиту населення високоякісними товарами народного споживання шляхом насичення внутрішнього ринку.
5. насичення національного ринку високоякісними товарами.
ІІІ. Науково-технічні цілі створення ВЕЗ:
1. використання новітніх закордонних і вітчизняних технологій;
2. залучення нових форм управлінської праці;
3. залучення досвіду і науково-дослідних досягнень інженерно-технічних центрів;
4. підвищення ефективності використовуваних виробничих потужностей, інфраструктури та конверсійних комплексів;
5. прискорення інноваційних процесів.
Концептуальні підходи до формування ВЕЗ у нових державах Східної Європи:
1. Територіальний підхід, згідно з яким ВЕЗ формуються як конкретно означені території, на які поширюється певний режим. Аргументи на користь цього підходу полягають у тому, що він дає змогу:
♦ концентрувати постачання дефіцитної високоякісної інфраструктури, якої немає в приймаючій країні;
♦ можливість забезпечувати дефіцитними ресурсами;
♦ створювати адекватні адміністративні одиниці із залученням висококваліфікованого персоналу, чого нелегко домогтися при застосуванні режимного підходу.
2. Режимний підхід, що передбачає існування спеціального режиму, який надає певні переваги фірмам, розташованим у будь-якій місцевості приймаючої країни, якщо вони відповідають певним критеріям. Режимний підхід до ВЕЗ надає можливість:
♦ сприяти окремим видам економічної діяльності незалежно від місця їх здійснення;
♦ забезпечувати тісний зв'язок з місцевою економікою, оскільки фірми, що отримують користь від такого режиму, уже діють переважно в місцевих умовах;
♦ надавати іноземним фірмам право вибору місця розташування для діяльності.
Враховуючи нинішній стан економіки країн Східної Європи, видається, що територіальний підхід до ВЕЗ більш доцільний, ніж режимний.
Програмою розвитку в Україні ВЕЗ і територій зі спеціальним режимом інвестиційної діяльності на період до 2010 р. передбачено, що формування та розвиток ВЕЗ має відбуватися за такими етапами:
I етап — заснування, нормативно-правового забезпечення, організаційне та інфраструктурне облаштування ВЕЗ;
II етап — інвестиційне забезпечення, формування галузевої спеціалізації, визначення стратегічних інвесторів;
III етап — подальший розвиток, диверсифікація галузевої та функціональної орієнтації ВЕЗ.