- •Змістовний модуль іі. Організація і проведення зовнішньоекономічних операцій
- •Тема 8. Міжнародні розрахунки і банківське обслуговування зед.
- •8.1 Сутність міжнародних розрахунків та необхідність банківського обслуговування у сфері зед.
- •За наявністю валютного покриття:
- •Переваги акредитиву
- •8.3 Засоби платежу:
- •8.5 Кореспондентські відносини у сфері зед.
- •8.6 Міжнародні платіжні системи.
- •8.8 Різіки при міжнародніх розрахунках і методи їх мінімізації.
- •Тема 9. Форми виходу підприємств на зовнішні ринки.
- •9.1 Передумови і мотивація виходу підприємств на зовнішні ринки.
- •9.2 Пошук та вибір партнера.
- •Вивчення фірми іноземного партнера
- •Організація роботи по збору інформації і вивченню фірми-партнера:
- •9.3 Класифікація і характеристика форм виходу на зовнішні ринки.
- •9.4 Спільне підприємництво як форма виходу підприємства на зовнішні ринки.
- •Стратегія і мотиви створення сп
- •3) За кількістю країн-учасниць:
- •4) За структурою партнерів:
- •5) За часткою участі партнерів у капіталі сп:
- •6) За видом діяльності:
- •9.6 Гарантії уряду, що надаються сп, піі.
- •9.7 Ефективність функціонування підприємства з іноземним капіталом.
- •9.8 Умови функціонування підприємств на зовнішніх ринках.
- •9.9 Вивчення і аналіз умов ринку.
- •9.10 Дослідження потенційних можливостей фірми при виході на зовнішні ринки.
- •Тема 10. Ціноутворення у зед підприємства
- •10.1 Цінова політика підприємства, обгрунтування зовнішньоторговельних цін.
- •10.2 Принципи визначення світових цін.
- •10.3 Зовнішньоторговельна ціна: поняття, класифікація.
- •10.4 Механізм розрахунку зовнішньоторговельних цін
- •10.5 Формування контрактної ціни.
- •10.6 Способи фіксації цін.
- •10.7 Цінові знижки і надбавки.
- •1. Технічні поправки:
- •2. Комерційні поправки:
- •10.8 Методи ціноутворення в зед:
- •Тема 11. Торговельно-посередницька діяльність на зовнішньому ринку.
- •11.1 Сутність посередницької діяльності у зед та види посередників
- •11.4 Договори із зовнішньоторговельними посередниками.
- •Тема 12. Компенсаційна торгівля у сфері зед.
- •12.1. Сутність та особливості компенсаційних угод.
- •12.2. Класифікація угод зустрічної торгівлі.
- •12.3 Операції натурального обміну.
- •5. Угоди типу "світч", або угоди з передаванням фінансових зобов'язань
- •12.5. Операції в рамках промислового співробітництва.
- •3. Виробниче кооперування
- •4. Франчайзинг товарів та послуг
- •Тема 13. Структура і зміст зовіншньоекономічних контрактів.
- •13.1. Пошук та вибір зовнішньоторгових партнерів. Проведення переговорів.
- •1. Вибір контрагента.
- •4. Товаросупроводжувальні документи.
- •4.1. Комерційні документи.
- •13.2 Структура і характеристика основних умов зовнішньо-економічного контракту.
- •13.3 Базисні умови контракту.
- •13.4 Порядок визначення ціни контракту.
- •13.6 Способи здійснення міжнародних розрахунків.
- •Тема 14. Транспортне обслуговування зов-нішньоекономічної діяльності
- •14.1 Система міжнародних перевезень та види транспортних операцій у зед.
- •14.2 Фактори, що впливають на вибір виду транспорту:
- •14.3 Особливості міжнародних перевезень різними видами транспорту.
- •1. Морські перевезення.
- •2. Залізничний транспорт
- •4. Автомобільний транспорт
- •14.4 Товарно-транспортна документація.
- •14.5 Експедиторське обслуговування міжнародних перевезень.
- •Тема 15. Зед підприємств на території вільних економічних зон
- •15.1 Мета і завдання створення спеціальних економічних зон.
- •15.2 Класифікація вез.
- •1. За характером діяльності чи функціональним призначенням
- •2. За типом організації:
- •3. За розмірами
- •4. За характером власності:
- •5. За ступенем інтеграції у світову і національну економіку
- •15.3 Передумови створення вез в україні.
- •15.4 Основні умови залучення іноземного капіталу у вез.
- •15.5 Фінансове забезпечення діяльності вез.
- •15.6 Оподаткування та валютний механізм у вез.
- •15.7 Державне регулювання діяльності вез.
- •15.9 Основні офшорні юрисдикції.
- •Модуль ііі. Ефективність зед Тема 16. Економічний аналіз зед.
- •16.1 Економічний аналіз у сфері зед підприємств.
- •16.2 Аналіз виконання зобов'язань з експортно-імпортних операцій.
- •16.6 Система показників ефективності зед підприємства.
- •1. Ефективність експорту підприємства:
- •2. Рентабельність експорту:
- •3. Економічний ефект експорту розраховується за формулою:
- •16.8 Оцінка валютної ефективності експорту і імпорту.
- •Тема 17. Ризики у зовнішньоекономічній діяльності та їх страхування.
- •17.1 Сутність та класифікація ризиків зед.
- •17.2 Страхування ризиків в зед.
- •17.3. Страховий захист зовнішньоекономічних операцій
- •1) Особисте.
- •3) Страхування відповідальності.
- •17.4 Особливості самострахування.
- •17.5 Страхування валютних ризиків
- •17.5 Способи транспортного страхування та умови страхування вантажів в зед.
Тема 13. Структура і зміст зовіншньоекономічних контрактів.
План:
13.1. Пошук та вибір зовнішньоторгових партнерів. Проведення переговорів.
13.2 Структура і характеристика основних умов зовнішньо-економічного контракту.
13.4 Проробка базисних умов контракту.
13.5 Порядок визначення ціни контракту.– див. тема 10.
13.6 Способи здійснення міжнародних розрахунків – див. тема 8.
13.1. Пошук та вибір зовнішньоторгових партнерів. Проведення переговорів.
Етапи проведення зовнішньоторгових операцій:
І. Підготовка до укладення договору (контракту);
ІІ. Укладення договору (контракту);
ІІІ. Виконання договору (контракту).
І ЕТАП ПІДГОТОВКИ ДО УКЛАДЕННЯ КОНТРАКТУ на основі прямих зв'язків включає:
1. Вибір контрагента.
Фактори, що враховуються при виборі контрагента:
♦ характер і предмет угоди;
♦ країна укладення і виконання контракту;
♦ місткість ринку і кон'юнктура на ринку;
♦ ступінь монополізації ринку великими фірмами;
♦ можливість проникнення на ринок;
♦ тривалість торгових відносин з тією чи іншою фірмою;
♦ характер діяльності фірми (виробник, споживач чи торговий посередник);
♦ зв'язки, рекомендації.
2. Установлення контакту з потенційним покупцем. Способи:
♦ направити пропозицію (оферту) одному чи декільком іноземним покупцям;
♦ прийняти і підтвердити замовлення покупця;
♦ направити покупцеві пропозицію у відповідь на його запит;
♦ узяти участь у міжнародних торгах, виставках, ярмарках, а також використовувати засоби реклами;
♦ направити покупцеві комерційний лист про наміри почати переговори щодо укладення контракту.
Пропозиція однієї сторони іншій укласти контракт у торговій практиці називається офертою. Оферта — це письмова пропозиція продавця (оферента), спрямована можливому покупцеві про продаж товару на встановлених продавцем умовах. В оферті вказуються основні умови угоди: найменування товару, кількість, якість, ціна, умови постачання, термін постачання, умови платежу, характер тари й упаковки, порядок приймання-здачі, загальні умови постачання.
Види оферти: тверду і вільну.
1) тверда оферта — це письмова пропозиція експортера на продаж визначеної партії товару, надіслана оферентом одному можливому покупцеві, з вказанням терміну, протягом якого продавець зв'язаний своєю пропозицією і не може зробити аналогічну пропозицію іншому покупцеві.
Акцепт — це дія іншої сторони, з якої очевидно, що вона приймає умови, запропоновані оферті.
Якщо імпортер приймає умови оферти, він посилає імпортеру письмове підтвердження, що містить беззастережний акцепт, тобто згоду прийняти всі умови твердої оферти. При незгоді імпортера з окремими умовами оферти він посилає експортеру контроферту (тобто нову оферту) з указівкою своїх умов і терміну для відповіді.
2) вільна оферта — це пропозиція на ту саму партію товару декільком можливим покупцям. У ній не встановлюється термін для відповіді і тому оферент не зв'язаний своєю пропозицією. Згода покупця з умовами, викладеними у вільній ферті, підтверджуються твердою контрофертою. Після акцепту контроферти продавцем угода вважається укладеною, експортер акцептує ту контроферту, яка отримана раніше від того покупця, з яким угода вигідніша.
Використання вільної оферти для покупця менш зручне, ніж твердої оферти, оскільки вона не створює в імпортера повної впевненості в тому, що, пославши контроферту, він стане власником товару. Така оферта застосовується рідко.
Досить часто в міжнародній торговій практиці використовується спосіб підготовки угоди на основі вивчення умов замовлення на постачання товарів, отриманих від покупця. Замовлення може бути підтверджене і прийняте до виконання чи відхилене (причини пояснювати не обов'язково).
Підтвердження замовлення є комерційним документом, о являє собою повідомлення експортера про прийняття умов замовлення без застережень.
Якщо ініціатива укладення угоди виходить від покупця, то його звертання до продавця з проханням надіслати оферту (пропозицію) називається запитом. Мета запиту — одержати від експортних фірм низки конкурентних пропозицій, з яких на основі аналізу вибирається найкраща. Тому запити посилаються не одній, а декільком фірмам різних країн. У запиті вказується точне найменування потрібного товару, його якість, сорт, кількість, термін постачання. Ціна, по якій імпортер готовий купити даний товар, у запиті, звичайно, не вказується, а обумовлюється лише спосіб її фіксації.
Переговори між контрагентами ведуться шляхом обміну листами, телефонуванням, телеграфом, телетайпом, телефаксом тощо, однак особисті контакти, як правило, відіграють вирішальну роль,
Документи, що оформляються при підготовці до укладення експортної угоди:
♦ пропозиція (оферта);
♦ контракт;
♦ підтвердження замовлення;
♦ рахунок-проформа (документ, що виступає як попередній рахунок, але не є основою для оплати);
♦ заявка на інструкції з постачання (видається постачальником і містить прохання до покупця повідомити інструкції у відношенні умов постачання замовлених товарів);
♦ тендер (пропозиція оферента, який бере участь у торгах, що відповідає вимогам замовника, і підтверджує згоду оферента взяти на себе виконання позначених у технічних умовах робіт і містить вказівку пропонованої ціни чи вартості робіт).
Документи, що оформляються при підготовці до укладення імпортної угоди:
♦ запит;
♦ лист про наміри, яким покупець інформує продавця про прийняття в принципі пропозиції і угоді почати переговори про укладення контракту;
♦ замовлення (у нього включається інструкція щодо постачання замовлених товарів: кількість і розмір часткових постачань, їхніх умов, адреса експедитора, засіб транспорту, найменування перевізника, а також інструкція з упакування);
♦ тендерна документація.
ІІ. ЕТАП УКЛАДЕННЯ КОНТРАКТУ.
Слід враховувати важливі моменти:
1. Обсяг договору. Види договорів:
Короткий договір містить мінімум умов: предмет контракту, який включає найменування та кількість товару; ціну з вказанням базисних умов постачання; умови платежу).
Докладний договір передбачає значну кількість додаткових умов. Недоліки цих договорів:
2. Договір повинен бути укладений із дотриманням інтересів обох партнерів і складатися згідно з чинним законодавством. Тому цю операцію слід доручити юристам.
3. У договорі не повинно бути будь-яких суперечностей чи недомовок. Тому в договорі треба звести до мінімуму фрази, які можна тлумачити неоднозначно.
4. Якщо договір складено контрагентом, необхідно чітко визначити сутність тих чи інших фраз, їх смислове навантаження.
5. Найменування та інша інформація про контрагентів. Необхідно перевіряти правовий статус партнера (що юридично він собою являє, де зареєстрований, який обсяг його правоздатності), його фінансове положення, комерційну репутацію, повноваження його представника щодо укладення договору. Необхідно також перевіряти, щоб найменування зарубіжного партнера у преамбулі відповідало наведеному у розділи "Місцезнаходження сторін".
6. У договорах, що передбачають поставку товару в декілька етапів, часто не вказують кількість товару та час поставки на кожному етапі.
7. Іноді допускаються неточності щодо застосування базисних умов поставки товару. Це може призвести до труднощів при вирішенні суперечок, наприклад, щодо питання про момент, у який товар вважається поставленим, про момент переходу ризику з продавця на покупця.
8. Слід враховувати, що відносини між контрагентами визначаються не тільки умовами договору, а й нормами права, яке застосовується.
9. У контракті доцільно передбачити можливість та порядок внесення доповнень та змін до контракту.
Контракт вважається укладеним, якщо він підписаний сторонами, юридичні адреси яких у ньому зазначені, чи якщо він підписаний особами, що мають право підпису таких документів.
Контракт купівлі-продажу може бути укладений у письмовій, усній, (телефонуванням, на аукціонах, на біржах), частково в письмовій і частково в усній формі. У більшості випадків національні законодавства вимагають тільки письмову форму договору. При цьому в письмовій формі надається оферта й акцепт.
Момент укладення контракту визначається по-різному в різних країнах: якщо контракт укладається між відсутніми сторонами, то моментом укладення вважається:
♦ момент відсилання письмового акцепту (в Англії, США, Японії, Швейцарії);
♦ момент одержання експортером акцепту (у Франції, Німеччині, Італії, Австрії).
Контракт укладається двома мовами, якщо задіяні два контрагенти, а якщо їх більше, то всіма необхідними мовами.
ІІІ ЕТАП - ВИКОНАННЯ КОНТРАКТУ — це процес реалізації узятих на себе зобов'язань:
з боку продавця — у постачанні покупцеві товару, що є предметом контракту,
з боку покупця — у сплаті встановленої ціни.
Продавець, щоб виконати свої зобов'язання, повинен у встановлений термін підготувати товар до відвантаження й оформити документацію, необхідну для відправлення товару й одержання платежів.
При підготовці товару до відвантаження продавець повинен виконати ряд вимог, пропонованих до:
а) упакування товару (враховуються умови транспортування, кліматичні умови, специфіка митного режиму країни призначення товару; положення законодавчих актів країни призначення товару щодо упаковки);
б) маркірування товару (необхідні написи, зображення, умовні позначки, що поміщаються на упаковці).
Зовнішньоторговельні документи, що підтверджують виконання контракту, залежно від виконуваних функцій можна розподілити на групи:
1. За забезпеченням виробництва експортного товару:
♦ доручення на покупку (для покупки виробів чи матеріалів, необхідних для виробництва товарів, замовлених покупцем);
♦ інструкція з виготовлення;
♦ наряд на вивезення зі складу;
♦ таблиця фактурування (містить відомості про продані товари, використовується для складання комерційного рахунка);
♦ інструкція з упакування;
♦ наряд на внутрішнє транспортування;
♦ статистичні й адміністративні документи.
2. За підготовкою товарів до відвантаження:
♦ заявка на фрахтування;
♦ інструкція з відправлення;
♦ доручення на відвантаження (повітряні перевезення);
♦ ордер на перевезення (місцеві перевезення);
♦ повідомлення про готовність до відправлення;
♦ ордер на відправлення;
♦ повідомлення про відправлення;
♦ повідомлення про розподіл документів;
♦ дозвіл на постачання.
3. Фінансові документи (з платіжно-банківських операцій):
♦ інструкція з банківського переведення;
♦ заявка на банківську тратту;
♦ повідомлення про інкасовий платіж;
♦ повідомлення про платіж по товарному акредитиву;
♦ заявка на банківську гарантію;
♦ банківська гарантія;
♦ гарантійний лист по товарному акредитиву;
♦ інкасове доручення;
♦ форма надання документів;
♦ заявка на товарний акредитив;
♦ товарний акредитив;
♦ повідомлення про відкриття товарного акредитиву;
♦ повідомлення про переведення товарного акредитиву;
♦ повідомлення про зміну товарного акредитиву;
♦ банківська тратта;
♦ перевідний вексель;
♦ простий вексель;
♦ боргове зобов'язання.