- •Змістовний модуль іі. Організація і проведення зовнішньоекономічних операцій
- •Тема 8. Міжнародні розрахунки і банківське обслуговування зед.
- •8.1 Сутність міжнародних розрахунків та необхідність банківського обслуговування у сфері зед.
- •За наявністю валютного покриття:
- •Переваги акредитиву
- •8.3 Засоби платежу:
- •8.5 Кореспондентські відносини у сфері зед.
- •8.6 Міжнародні платіжні системи.
- •8.8 Різіки при міжнародніх розрахунках і методи їх мінімізації.
- •Тема 9. Форми виходу підприємств на зовнішні ринки.
- •9.1 Передумови і мотивація виходу підприємств на зовнішні ринки.
- •9.2 Пошук та вибір партнера.
- •Вивчення фірми іноземного партнера
- •Організація роботи по збору інформації і вивченню фірми-партнера:
- •9.3 Класифікація і характеристика форм виходу на зовнішні ринки.
- •9.4 Спільне підприємництво як форма виходу підприємства на зовнішні ринки.
- •Стратегія і мотиви створення сп
- •3) За кількістю країн-учасниць:
- •4) За структурою партнерів:
- •5) За часткою участі партнерів у капіталі сп:
- •6) За видом діяльності:
- •9.6 Гарантії уряду, що надаються сп, піі.
- •9.7 Ефективність функціонування підприємства з іноземним капіталом.
- •9.8 Умови функціонування підприємств на зовнішніх ринках.
- •9.9 Вивчення і аналіз умов ринку.
- •9.10 Дослідження потенційних можливостей фірми при виході на зовнішні ринки.
- •Тема 10. Ціноутворення у зед підприємства
- •10.1 Цінова політика підприємства, обгрунтування зовнішньоторговельних цін.
- •10.2 Принципи визначення світових цін.
- •10.3 Зовнішньоторговельна ціна: поняття, класифікація.
- •10.4 Механізм розрахунку зовнішньоторговельних цін
- •10.5 Формування контрактної ціни.
- •10.6 Способи фіксації цін.
- •10.7 Цінові знижки і надбавки.
- •1. Технічні поправки:
- •2. Комерційні поправки:
- •10.8 Методи ціноутворення в зед:
- •Тема 11. Торговельно-посередницька діяльність на зовнішньому ринку.
- •11.1 Сутність посередницької діяльності у зед та види посередників
- •11.4 Договори із зовнішньоторговельними посередниками.
- •Тема 12. Компенсаційна торгівля у сфері зед.
- •12.1. Сутність та особливості компенсаційних угод.
- •12.2. Класифікація угод зустрічної торгівлі.
- •12.3 Операції натурального обміну.
- •5. Угоди типу "світч", або угоди з передаванням фінансових зобов'язань
- •12.5. Операції в рамках промислового співробітництва.
- •3. Виробниче кооперування
- •4. Франчайзинг товарів та послуг
- •Тема 13. Структура і зміст зовіншньоекономічних контрактів.
- •13.1. Пошук та вибір зовнішньоторгових партнерів. Проведення переговорів.
- •1. Вибір контрагента.
- •4. Товаросупроводжувальні документи.
- •4.1. Комерційні документи.
- •13.2 Структура і характеристика основних умов зовнішньо-економічного контракту.
- •13.3 Базисні умови контракту.
- •13.4 Порядок визначення ціни контракту.
- •13.6 Способи здійснення міжнародних розрахунків.
- •Тема 14. Транспортне обслуговування зов-нішньоекономічної діяльності
- •14.1 Система міжнародних перевезень та види транспортних операцій у зед.
- •14.2 Фактори, що впливають на вибір виду транспорту:
- •14.3 Особливості міжнародних перевезень різними видами транспорту.
- •1. Морські перевезення.
- •2. Залізничний транспорт
- •4. Автомобільний транспорт
- •14.4 Товарно-транспортна документація.
- •14.5 Експедиторське обслуговування міжнародних перевезень.
- •Тема 15. Зед підприємств на території вільних економічних зон
- •15.1 Мета і завдання створення спеціальних економічних зон.
- •15.2 Класифікація вез.
- •1. За характером діяльності чи функціональним призначенням
- •2. За типом організації:
- •3. За розмірами
- •4. За характером власності:
- •5. За ступенем інтеграції у світову і національну економіку
- •15.3 Передумови створення вез в україні.
- •15.4 Основні умови залучення іноземного капіталу у вез.
- •15.5 Фінансове забезпечення діяльності вез.
- •15.6 Оподаткування та валютний механізм у вез.
- •15.7 Державне регулювання діяльності вез.
- •15.9 Основні офшорні юрисдикції.
- •Модуль ііі. Ефективність зед Тема 16. Економічний аналіз зед.
- •16.1 Економічний аналіз у сфері зед підприємств.
- •16.2 Аналіз виконання зобов'язань з експортно-імпортних операцій.
- •16.6 Система показників ефективності зед підприємства.
- •1. Ефективність експорту підприємства:
- •2. Рентабельність експорту:
- •3. Економічний ефект експорту розраховується за формулою:
- •16.8 Оцінка валютної ефективності експорту і імпорту.
- •Тема 17. Ризики у зовнішньоекономічній діяльності та їх страхування.
- •17.1 Сутність та класифікація ризиків зед.
- •17.2 Страхування ризиків в зед.
- •17.3. Страховий захист зовнішньоекономічних операцій
- •1) Особисте.
- •3) Страхування відповідальності.
- •17.4 Особливості самострахування.
- •17.5 Страхування валютних ризиків
- •17.5 Способи транспортного страхування та умови страхування вантажів в зед.
16.8 Оцінка валютної ефективності експорту і імпорту.
Показник валютної ефективності будь-якої зовнішньоекономічної операції насамперед характеризує купівельну силу валюти, її курс.
Валютна ефективність експорту:
де Цве — валютна ціна і-того експортного товару (послуги), вал.од./од.;
Qe — обсяг експорту і-того товару (послуги), натур.од.;
Ве — витрати на виробництво та реалізацію одиниці i-того товару (послуги), грн/од.,
т — кількість назв експортних товарів (послуг).
Валютна ефективність імпорту:
де Црв — ціна і-того товару (послуги) на внутрішньому ринку, грн./од.;
Qi — обсяг імпорту i-того товару, натур.од.;
Цi— валютна ціна (ціна придбання) одиниці i-того товару (послуг), вал.од./од.;
п — кількість назв імпортованих товарів (послуг).
Для оцінювання вигідності експортної (імпортної) операції необхідно порівняти дані показники (коефіцієнти) з певною базою, оскільки самі по собі вони про це не свідчать.
Базою порівняння, як правило, є валютний курс. Якщо коефіцієнт валютної ефективності перевищує значення курсу валюти, то зовнішньоторговельна діяльність вважається ефективною. При цьому базою порівняння для валютної ефективності експорту слід використовувати обернений курс обміну (непряме котирування), а для валютної ефективності імпорту — звичайний обмінний курс (пряме котирування).
Тема 17. Ризики у зовнішньоекономічній діяльності та їх страхування.
План:
17.1 Сутність та класифікація ризиків ЗЕД.
17.2 Страхування ризиків в ЗЕД.
17.4 Особливості самострахування.
17.5 Валютне страхування
17.6 Способи транспортного страхування та умови страхування вантажів в ЗЕД.
17.1 Сутність та класифікація ризиків зед.
Ризик – це невизначеність ходу, витоку та наслідків окремих операцій, напрямків та сегментів роботи, діяльності компанії в цілому. Ризик – це міра економічної безпеки в діяльності компанії.
Сукупність методів і способів по управлінню ризиками називається ризик-менеджментом.
Методи ризик-менеджменту:
- контроль за ризиком, що спрямований на ризикову ситуацію й представляє діяльність по скороченню її ймовірності й величини можливого збитку від неї. Контроль за міжнародними ризиками цікавий через створення правової бази, що регулює взаємини держав перед собою загальних небезпек.
- фінансування ризику. Спосіб фінансування ризику - це страхування— передача його особам, суть діяльності яких складається в прийнятті чужих ризиків шляхом формування спеціальних матеріальних фондів для виплат відшкодувань збитків. Страхування не усуває причин нещасть, але воно матеріально підтримує потерпілих шляхом солідарного покриття збитку.
Практично всі ризики покриваються сучасними видами страхування. Виключення становлять військові й політичні ризики.
Якщо контроль дозволяє знижувати ступінь ризиків, то фінансування спрямоване на відшкодування збитку у зв'язку з реалізацією ризиків.
Структура ризиків ЗЕД велика і налічує, за висновками теоретиків ризику, близько 150 видів. Існують різні класифікації ризиків ЗЕД. Серед них виділяють загальні і операційні, які стосуються конкретного типу зовнішньоекономічної операції.
Види ризиків:
ризик поставок (невиконання зобов’язань по якості і обсягу постачань, зрив строків виконання контракту і т.п.);
валютні ризики (втрати, викликані зміною курсу валюти, у якій здійснюється розрахунок між торговельними партнерами);
цінові (зміна світових цін під впливом різних факторів, що не залежать від партнерів);
транспортні (аварія, втрата транспортного засобу при виконанні контрактних зобов’язань);
політичні (погроза націоналізації майна, введення державної монополії на всю зовнішню торгівлю або окремі операції, політичний переворот і т.п.);
виробничі, пов’язані з порушеннями в самому виробничому процесі (брак у виробництві продукції);
фінансові, обумовлені інфляцією, змінами в податковій сфері тощо.
Ризики зовнішньоекономічних операцій
Ризики зовнішні щодо контракту (країнові) |
Політичні; макроекономічні; надійності партнера; юридичні; кримінальні; маркетингові; інформаційні. |
Ризики, відносно етапу контракту |
Митного оформлення; сертифікації продукції; інвестиційні; виробничі; комерційні; транспортні; |
Ризики по відношенню до територіального положення |
Ті, що виникають на своєму ринку; на границі; за кордоном;
|
Ризики, по відношеню дії на ризик |
Ті, якими управляє фірма; якими непрямо управляють; якими не управляють. |
Ризики, пов’язані з умовами контракту |
Ризики, пов’язані з товаром, його властивостями; ризик умови постачання; ризик вибору валютних умов контракту; ризик форс - мажорних обставин; ризик розриву контракту; |
В залежності від результатів ідентифікації і аналізу ризиків можливо ухвалення різних установок по їх зниженню:
- Ухилення від ризику означає відмову від проведення яких-небудь дій, пов'я-заних з можливістю його появи.
- Зменшення ризику – це скорочення вірогідності його появи і об'єму втрат.
- Ухвалення ризику – це залишення ризику за суб'єктом бізнесу, що призводить до повної відповідальності за можливі наслідки.
- Передача ризику означає, що суб'єкт передає відповідальність за ризик комусь іншому.
Для зниження ризику застосовуються різні прийоми:
- диверсифікація;
- лімітування;
- самострахування;
- страхування.
Законодавчі та нормативні вимоги по управлінню ризиком на промисловому об’єкті зводяться до положень, що перераховані нижче:
здійснення запобіжних заходів, що направлені на зниження ризиків та підвищення безпеки виробництва;
проведення заходів по обмеженню масштабів можливих наслідків аварій та інших небезпечних подій;
створення необхідних резервів матеріальних та фінансових ресурсів для ліквідації надзвичайних ситуацій;
страхування відповідальності за нанесення шкоди іншим особам та навколишньому середовищу.