Функції державного бюджету

Функція	Сутність функції
розподільча	держава концентрує грошові кошти і використовує їх з метою задоволення загальносуспільних потреб
контрольна	дозволяє своєчасно і повно оцінити фінансові ресурси, які надходять у розпорядження держави, а також яким чином складаються пропорції з їх розподілом та наскільки ефективно вони використовуються
забезпечення існування держави	створення фінансової бази існування держави: для утримання президентської, законодавчої і виконавчої влади, правоохоронних і митних органів, податкової служби здійснення зовнішньоекономічної діяльності тощо
стимулююча	справедливий і неупереджений розподіл державних коштів між суб’єктами господарювання з метою стимулювання їх економічної активності

Як економічна категорія бюджет відображає відносини щодо формування на загальнодержавному і місцевому рівнях централізованих фондів, призначених для реалізації функцій і завдань держави, а також задоволення суспільних потреб.

Характерні ознаки бюджету:

1Історичність

2 Плановість

3Юридичність

4 Термін дії (1 календ рік)

3.Моделі фінансових відносин та їх характеристика

За послідовність розподілу ВВП

1.Модель ринкової економіки

Спочатку преважна частина вартості створеного ВВП розподіляється між тими, хто безпосередньо зайнятий у його створенні. Держава отримує доходи і форму бюджет в основному у процесі перерозподілу національного доходу. Вона досить точно через рівень доходів відображає кожен внесок юридичних і фізичних осіб у створення ВВП, а також достовірно визначає рівень оподаткування. Вона демонструє, що держава сама нічого не створює, а лише перерозприділяє.

2.Модель адміністративної економіки

Її особливістю є те, що переважна частина національного доходу відразу централізувалась у бюджеті. Держава спочатку вилучала цю частину з розподільчих відносин. Через нормування оплати праці і планове ціноутворення установлювала пропорції між з/п та грошовими нагромадженнями, які включали прибуток підприємств і податок з обороту

Відмінності моделей:

В ринковій економіці в складі ВВП переважає частка з/п, а в адміністративній – грошові нагромадження. В адміністративній моделі відсутні стимули до праці т господарювання. Відмінність між моделями полягає в різних прямо протилежних пропорціях первинного розподілу і перерозподілу на користь держави доходів фізичних та юридичних осіб.

За ознакою рівня централізації нац. доходу в бюджет:

1.Американська система перерозподіляє через бюджетну систему 25-30% ВВП. Характеризується невтручанням держави до підприємств.

2.Західноєвропейська перерозподіляє через бюджетну систему 45-50% ВВП. Характеризується незначним втручанням держави до підприємств.

3.Скандинавська 60%.ВВП

4. Роль та призначення бюджету як основного інструменту регулювання та впливу на соціально-економічний розвиток країни.

Бюджет виступає в якості основного інструменту регулювання та впливу на розвиток економіки країни. Використовуючи фінансові важелі, держава може суттєво впливати на основні показники розвитку економіки.

Держава має можливість шляхом регулювання доходів і видатків бюджету впливати на процес накопичення капіталу, обсяг сукупного попиту й пропозиції.

Бюджет є важливим економічним важелем держави, через який забезпечується контроль за станом виробництва в цілому. Органи державної влади мають можливість впливати через нього на фінансову діяльність місцевих органів влади, які формують бюджети адміністративно-територіальних одиниць. За допомогою бюджету діяльність органів управління отримує цілком визначену в законодавчому і нормативному плані правову базу для залучення і витрачання грошових коштів. Вплив державного бюджету на економіку можна оцінити як кількісно, так і якісно. Кількісна оцінка визначається обсягом мобілізованих коштів, якісна - встановленням пропорцій розподілу ВВП і застосуванням різних інструментів цього розподілу.

Призначення та роль бюджету залежить від його поділу на поточний та бюджет розвитку.

Поточний бюджет — це доходи й видатки місце­вого бюджету, які утворюються і використовуються для покрит­тя поточних видатків.

Бюдже́т ро́звитку — асигнування на інноваційну і інвестиційну діяльність, пов'язану з капітальними вкладеннями в соціально-економічний розвиток муніципальної освіти, на соціальні програми, інші витрати на розширене відтворення.

Поточні видатки потребують негайного та своєчасного фінансування за рахунок стабільних джерел доходів: плати за землю; податків на доходи фізичних осіб та на власність; неподаткових надходжень; трансфертів.

Бюджет розвитку повинен фінансувати розширене відтворення всіх сфер діяльності. Співвідношення поточного бюджету і бюджету розвитку залежить від досягнутого регіоном рівня економічного та соціального розвитку.