52. Фінансування преси, радіо, телебачення

Видатки на соціальну сферу включають фінансування:

• засобів масової інформації:

телебачення і радіомовлення;

преса, книговидання;

інші.

До видатків, що здійснюються з Державного бюджету України, належать видатки на державні програми підтримки телебачення, радіомовлення, преси, книговидання, інформаційних агентств.

До видатків місцевих бюджетів, що не враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів, належать видатки на підтримку засобів масової інформації місцевого значення.

В сучасних умовах фінансування засобів масової інформації здійснюється на змішаних умовах, основним чинником діяльності цих установ є самоокупність. Державні програми телебачення, радіомовлення та преса, які одержують бюджетні асигнування, також фінансують значну частину своїх видатків за рахунок власних коштів, отриманих переважно від надання рекламних послуг. Редакції газет та журналів, що належать органам місцевого самоврядування, частково фінансуються з місцевих бюджетів. Право на заснування власних засобів масової інформації закріплено в Законі України «Про місцеве самоврядування».

53. Фінансування розвитку фізичної культури і спорту

До видатків, що здійснюються з Державного бюджету України, належать видатки на фізичну культуру і спорт:

а) державні програми підготовки резерву і складу національних команд та забезпечення їх участі у змаганнях державного і міжнародного значення;

б) державні програми з розвитку фізичної культури, спорту, фізкультурно-спортивної реабілітації інвалідів;

в) державні програми фізкультурно-спортивної спрямованості.

До видатків, що здійснюються з районних бюджетів та бюджетів міст республіканського Автономної Республіки Крим і обласного значення та враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів, належать видатки на державні програми розвитку фізичної культури і спорту: утримання та навчально-тренувальна робота дитячо-юнацьких спортивних шкіл усіх типів, заходи з фізичної культури і спорту та фінансова підтримка організацій фізкультурно-спортивної спрямованості і спортивних споруд місцевого значення.

Переважна більшість закладів і установ фізкультури, спорту, рекреації та туризму сьогодні фінансують свою діяльність самостійно, за рахунок надання відповідних платних послуг, коштів спонсорів та меценатів. Тільки невелика частка витрат названих організацій фінансується за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, державних цільових фондів.

Під час розрахунків витрат на оплату праці (код 1111) до уваги насамперед беруться посадові оклади працівників бюджетних установ та організацій фізичної культури та спорту. Спортсменам-інструкторам штатних збірних команд у межах фонду заробітної плати, затвердженого в кошторисах доходів і витрат на утримання національних збірних команд, установлюються надбавки за професійну майстерність у розмірі до 50 % посадового окладу з урахуванням підвищень (за почесні, спортивні звання, науковий ступінь). Ця надбавка може скасовуватися або зменшуватися внаслідок погіршення якості роботи. Спортсмени, які посіли 1-ше — 6-те місця на Олімпійських іграх, чемпіонатах світу та Європи, можуть отримувати щомісячну премію в розмірі посадового окладу в межах фонду заробітної плати.

Тренерам-викладачам, які проводять заняття в критих плавальних басейнах, установлюється доплата до мінімальної заробітної плати, визначеної при тарифікації, за шкідливі умови праці в розмірі до 12 % ставки заробітної плати, з урахуванням підвищень за результатами атестації робочих місць за умовами праці відповідно до чинного законодавства.

Підчас проведення спортивних змагань та навчально-тренувальних зборів застосовуються певні норми витрат (на харчування, медикаменти, нагородження).

Під час розрахунку витрат за кодом 1133 (харчування) норми харчування в розрахунку на одну особу на добу при проведенні спортивних державного рівня становлять: для спортсменів — до 78 грн., а для тренерів, суддів та інших учасників — до 59 грн.; при проведенні навчального тренування зборів членів збірних команд України, пов'язаних із безпосередньою підготовкою до участі в чемпіонатах Світу та Європи: для спортсменів — до 126 грн., а для тренерів та інших учасників — до 68 грн.

Учасникам спортивних заходів за наявності підтверджувальних документів відшкодовуються витрати на проживання, виплату добових, проїзду (код 1140) та інші витрати згідно з чинним законодавством.

Видатки на навчально-тренувальну роботу спортивних шкіл визначаються, як і в інших школах, на основі середньорічної кількості учнів спортивних шкіл усіх типів і середнього розміру витрат на одного учня. Інші витрати визначаються так само, як і в інших бюджетних установах.

Діюча модель фінансування фізичної культури і спорту ґрунтується на тому, що надання населенню фізкультурно-оздоровчих, спортивних послуг здійснюється за рахунок поєднання фінансування з державного і місцевих бюджетів різних рівнів із широким залученням позабюджетних коштів, а саме, які надходять у результаті власної діяльності фізкультурно-спортивних споруд і коштів населення.

За результатами дослідження встановлено, що основними джерелами фінансування сфери фізичної культури і спорту вищих досягнень є :

• кошториси профкомів;

• фонди підприємств, установ, організацій, учбових закладів;

• державний бюджет;

• місцеві бюджети;

• фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності;

• позабюджетні засоби.

Провідна позиція по забезпеченню сфери фізичної культури і спорту належить місцевим бюджетам. В цілому на розвиток фізичної культури і спорту в Україні з державного бюджету традиційно виділяється 0,5 %, а з місцевих – 1,5-2 % від їх видаткової частини, що у 3-4 рази менше середньоєвропейських показників. За обсягами річних видатків з усіх джерел фінансування з розрахунку на одну особу Україна майже у 30 разів поступається Фінляндії, у 15 разів – Японії та Австралії, у 10 разів – Німеччині.