Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Бюджетная система.doc
Скачиваний:
5
Добавлен:
20.09.2019
Размер:
686.59 Кб
Скачать

42. Організація складання кошторису бюджетної установи

Визначення обсягів фінансування ґрунтується на:

  1. показниках, що характеризують кількісні параметри діяльності бюджетної установи (оперативно-сітьові показники)

  2. норми та нормативи видатків у розрахунку на певний кількісний показник

оперативно-сітьові показники поділяються на:

  • виробничі показники, які характеризують профільну діяльність даної установи. Бувають вихідними, тобто об’єктивно існуючими на даний період та похідними – визначаються за певними нормами.

  • Загальні показники, що характеризують будівлю бюджетної установи.

Норми і нормативи є показниками кількісного вираження матеріальних, трудових та грошових витрат на виробництво матеріальних і нематеріальних благ певної розрахункової одиниці.

Класифікації норм та нормативів:

  1. За характером використання:

а) обов’язкові (встановлені державними органами влади та управління)

б) факультативні (визначаються галузевими органами)

2) за методом обчислення:

а) розраховуються на підставі фізіологічних потреб

б) розраховуються на основі статистичного спостереження.

43. Джерела фінансування загальноосвітніх закладів

Система освіти – єдиний комплекс послідовно пов’язаних між собою ланок навчання та виховання. Ланки (згідно ЗУ «Про освіту»): дошкільне виховання; загальна середня освіта;

позашкільне виховання; професійно-технічне навчання; вища освіта; післядипломна; аспірантура; докторантура; самоосвіта.

В Україні джерелами фінансування закладів освіти нині є:

- кошти державного та місцевих бюджетів;

- кошти, одержані за підготовку, підвищення кваліфікації та перепідготовку кадрів згідно з укладеними договорами;

- плата за надання додаткових освітніх послуг;

- кошти, одержані за науково-дослідні роботи;

- доходи від реалізації продукції навчально-виробничих майстерень;

- кредити банків;

- валютні надходження;

- добровільні внески від підприємств, установ, організацій та окремих громадян.

Проте, основною частиною фінансування закладів освіти в Україні нині є асигнування з бюджетів. Видатки на загальноосвітні школи складаються з поточних і капітальних. Поточні видатки включають: оплату праці працівників; нарахування на заробітну плату; придбання предметів постачання та матеріалів й інші. Капітальні видатки включають: придбання основного капіталу; капітальні трансферти; придбання землі і нематеріальних активів та інше. Варто зазначити, що в основі визначення розміру фінансування загальноосвітніх закладів лежать два показники – це: вихідний – кількість учнів та похідний – кількість класів. Ці показники відображаються у кошторисі на дві дати: на 1 січня планового року і 1 вересня.

Видатки, що здійснюються з Державного бюджету України на освіту:

а) загальну середню освіту:

спеціалізовані школи (у тому числі школи-інтернати) державної власності;

загальноосвітні школи соціальної реабілітації;

б) професійно-технічну

в) вищу освіту

г) післядипломну освіту

ґ) позашкільні навчальні заклади та заходи з позашкільної роботи з дітьми згідно з переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України;

д) інші заклади та заходи в галузі освіти, що забезпечують виконання загальнодержавних функцій, згідно з переліком, затвердженим КМУ.

Видатки, що здійснюються з бюджетів сіл, їх об'єднань, селищ, міст районного значення і враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів на освіту:

а) дошкільну освіту;

б) загальну середню освіту (навчально-виховні комплекси "дошкільний навчальний заклад - загальноосвітній навчальний заклад", "загальноосвітній навчальний заклад - дошкільний навчальний заклад" за умови, що загальноосвітній навчальний заклад - I ступеня).

Видатки, що здійснюються з районних бюджетів та бюджетів міст республіканського Автономної Республіки Крим і обласного значення та враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів на освіту:

а) дошкільну освіту (у містах республіканського Автономної Республіки Крим та обласного значення);

б) загальну середню освіту: загальноосвітні навчальні заклади (у тому числі: загальноосвітні навчальні заклади усіх ступенів, спеціалізовані школи, ліцеї, гімназії, колегіуми, вечірні (змінні) школи); навчально-виховні комплекси "дошкільний навчальний заклад – загальноосвітній навчальний заклад", "загальноосвітній навчальний заклад – дошкільний навчальний заклад";

в) навчальні заклади для громадян, які потребують соціальної допомоги та реабілітації: загальноосвітні школи-інтернати, загальноосвітні навчальні заклади для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, дитячі будинки, навчально-реабілітаційні центри (якщо не менше 70 відсотків кількості учнів загальноосвітніх шкіл-інтернатів, загальноосвітніх навчальних закладів для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, дитячих будинків, навчально-реабілітаційних центрів припадає на територію відповідного міста чи району), дитячі будинки сімейного типу та прийомні сім'ї;

г) інші державні освітні програми;

ґ) вищу освіту (на оплату послуг з підготовки фахівців, наукових та науково-педагогічних кадрів у вищих навчальних закладах I-IV рівнів акредитації державної та комунальної власності відповідно до програм соціально-економічного розвитку регіонів);

д) позашкільну освіту (заходи районного значення з позашкільної роботи з дітьми).

44. Оперативно-сітьові показники діяльності школи, порядок їх визначення

СТРУКТУРА ШКОЛИ

І ступінь – І – ІV класи – початкова школа

І – ІІ ступінь – І – ІХ класи – основна школа

І – ІІІ ступінь – І – ХІ (ХІІ) класи – середня школа

Оперативно-сітьові показники можна розділити на (вихідні) основні й похідні. Основні показники характеризують функціональне призначення установи, а похідні — деталізують функції реалізації її діяльності. Так, для дошкільних установ основним показником є кількість дітей, а похідним — кількість груп за строком перебування в них дітей. Для загальноосвітніх середніх шкіл основний показник — кількість учнів, а похідний показник першого порядку — число класів, яке визначається відповідно до кількості учнів у класі. Похідним показником другого порядку є кількість педагогічних ставок, яка залежить насамперед від числа класів як у цілому по школі, так і по групах класів (1—4-х, 5—9-х, 10—11-х).