Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Бюджетная система.doc
Скачиваний:
5
Добавлен:
20.09.2019
Размер:
686.59 Кб
Скачать

50. Складання кошторису медичних установ.

Сума витрат на придбання медикаментів у стаціонарних установах = Норма витрат в грошовому виразі на одне ліжко в день × кількість ліжко-днів.

Сума витрат на придбання медикаментів в амбулаторно-поліклінічних установах = Норма витрат на одне відвідування в рік в грошовому виразі × кількість лікарських відвідувань.

Сума витрат на харчування (стаціонар) = Норма витрат в грошовому виразі на одне ліжко в день × Кількість ліжко-днів

Планування витрат на харчування здійснюється на основі нор­мативів, що диференційовані за профілями відділень. Нормативи встановлюються відповідно до чинного законодавства.

Сума витрат на харчування по кожному відділенню розраховується множенням кількості ліжок у відділенні на число днів їх функціонування протягом року і на грошову норму витрат на один ліжко-день.

Витрати по стаціонару на придбання медикаментів та перев’я­зувальних матеріалів плануються за грошовими нормативами на один ліжко-день, що встановлюються відповідно до чинного законодавства з диференціацією за профілем відділень. Планування цих же витрат по амбулаторно-поліклінічних установах здійснюється на основі грошових нормативів на одне лікарське відвідування, які затверджуються в установленому порядку. Сума витрат розраховується множенням кількості лікарських відвідувань за рік на норму витрат на одне відвідування.

51. Бюджетне фінансування закладів культури, склад видатків

Видатки на соціальну сферу включають фінансування:

  • культури: театри; музеї; бібліотеки; клуби; заповідники.

До видатків, що здійснюються з Державного бюджету України, належать видатки на культуру і мистецтво:

а) державні культурно-освітні програми

б) державні театрально-видовищні програми

в) державну підтримку громадських організацій культури і мистецтва, що мають статус національних;

г) державні програми розвитку кінематографії;

ґ) державну архівну справу.

До видатків, що здійснюються з бюджетів сіл, їх об'єднань, селищ, міст районного значення і враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів, належать видатки на сільські, селищні та міські палаци і будинки культури, клуби, центри дозвілля, інші клубні заклади та бібліотеки.

Установи культури можуть здійснювати свою фінансову діяльність як на основі кошторисного фінансування, так і комерційного розрахунку.

У кошторисному порядку фінансуються ті з них, які не мають реальних можливостей самостійно заробляти гроші і послуги яких повинні мати доступний характер, — бібліотеки, музеї, заповідники.

Комерційний розрахунок може бути повним або частковим. Повний розрахунок передбачає повну самоокупність і отримання прибутку, частковий характеризується покриттям витрат як за рахунок бюджетних асигнувань, так і за рахунок надання платних послуг.

Фінансування бібліотек ґрунтується на показнику бібліотечних фондів. Фонд заробітної плати бібліотекарів визначається множенням кількості посад, розрахованої за встановленими нормативами бібліотечного фонду на одну посаду, на середню ставку заробітної плати.

В аналогічному порядку фінансуються музеї. Чисельність штатних працівників-спеціалістів визначається за нормативами музейних фондів на одного працівника, посади обслуговуючого персоналу — за типовими штатними розписами. Частина витрат на утримання музею здійснюється за рахунок встановленої вхідної плати.

Клуби, палаци і будинки культури фінансуються в змішаному порядку, тобто за рахунок бюджету і отримання доходів від платних послуг. За рахунок бюджету фінансується заробітна плата. Штатний розпис розробляється окремо для кожного закладу залежно від того, які гуртки, секції в ньому функціонують.

Підтримка культури і мистецтва з державного бюджету здійснюється за декількома каналами:

- у формі прямого фінансування;

- за допомогою загальних і цільових трансфертів субнаціональним бюджетам;

- на основі сумісної участі органів влади різного рівня у фінансуванні;

- через незалежні посередницькі структури.

У країнах Європейського Союзу існує розгалужена система залучення додаткових джерел фінансування культурної сфери, тут поширені наступні моделі стимулювання позабюджетного фінансування культури:

- налагодження зв’язків між організаціями культури та бізнесу (фандрейзинг);

- благодійництво у сфері культури;

- установлення «специфічних» податків (парафіскальні джерела).

Фандрейзинг – створення на законодавчому рівні стимулів для заохочення комерційних організацій інвестувати кошти в культуру.

Благодійництво – надання набувачам матеріальної, фінансової, організаційної та іншої благодійної допомоги від фізичних та юридичних осіб.